Як Україна може скористатися глобальним протистоянням на ринку літію

Представники сотень компаній з усього світу ділилися своїм досвідом та знаннями зі своїми колегами. Але крім практичного досвіду такі заходи дозволяють зрозуміти глобальні політичні тренди, які можуть впливати на розвиток ринку. Зокрема, на залучення інвестицій до України та таких проєктів, як «Укрлітійвидобування».

Мабуть, найголовніше з того, що вдалося почути, - це посилення протистояння на ринку літію та акумуляторних батарей між найбільшими економіками. Деякі американці відкрито про це заявляють. Зокрема, сенатор-демократ від Західної Вірджинії Джо Манчін. Він вже тривалий час каже про необхідність створення China-free supply chain в акумуляторній індустрії. Тобто створювати ланцюжки постачання для автомобільної промисловості, які будуть максимально вільні від китайської сировини та китайських компаній-постачальників.

Справа в тому, що минулого року в США було ухвалено Inflation Reduction Act (IRA). Це закон, який зокрема передбачає стимулювання переходу на відновлювані джерела електроенергії. В тому числі певні пільги для автовласників, які купують електромобілі. Манчін наполягає на тому, що ці пільги не потрібно розповсюджувати на постачальників іноземних технологій, особливо китайські компанії, які вже почали співпрацю з американськими автоконцернами.

Певною мірою це можна назвати продовженням дискусії, яка стартувала ще під час глобального локдауну через пандемію коронавірусу COVID-19. Тоді через зупинку авіаційного та морського транспорту виникли складнощі з постачанням багатьох важливих комплектуючих, що переважно виробляються в КНР та інших країнах Південно-Східної Азії. Вже у 2020 році з’явилися перші серйозні розмови про необхідність зменшення ролі Китаю, як світової фабрики з виробництва різноманітних товарів. До речі тоді Україну називали серед альтернативних географічних майданчиків, завдяки яким Європа може зменшити логістичні ризики та диверсифікувати канали постачання. Потрібно було лише одне - почати створювати нові або переносити виробництва, що вже існують, на територію нашої країни. На жаль до початку повномасштабного російського вторгнення не вдалося перейти до практичних кроків.

Можливо, сьогодні з’являється новий шанс для української економіки. Навіть попри повномасштабну війну з росією. Але цього разу ініціатива піде з боку США. Частина американського політикуму дійсно серйозно налаштована позбутися залежності від китайських комплектуючих, технологій та капіталу. В близькій мені сфері йдеться про всю вертикаль: від видобутку літієвої сировини до створення компонентів та готових акумуляторних батарей. Але за останнє десятиріччя Китай став настільки потужним гравцем в цій сфері, що практично неможливо знайти на 100% некитайську сировину, технології або компанії-виробники літієвої продукції. На території КНР переробляється більша частина карбонату та гідроксиду літію, виробляються майже всі світові катоди, які потім використовують виробники батарей та електромобілів. Крім того, китайські компанії скуповують виробничі проєкти по всьому світу та створюють спільні підприємства з провідними автовиробниками. Зокрема, й американськими.

Саме тому, суттєва частка учасників ринку, з якими мені вдалося поспілкуватися в кулуарах конференції, не впевнені, що американцям вдасться реалізувати China-free supply chain модель. Та й не всі американські політики підтримують це питання.

Наведу приклад. Вже згаданий сенатор Джо Манчін разом з губернатором Західної Вірджинії республіканцем Гленном Янгкіном заблокували в своєму штаті будівництво нового заводу з виробництва акумуляторних батарей для автомобілів. Його інвестором мав бути американський концерн Ford. Але фордівці хотіли використовувати китайську технологію від провідного світового виробника CATL. Губернатор штату анонсував, що знайде іншого інвестора. «Це буде компанія, яка не використовує відносини з Комуністичною партією Китаю як троянського коня», - доволі різко висловився Янгкін.

Перемога? Західна Вірджинія втратила інвестицію у 3,5 млрд доларів США. А хто її отримав? Сусідній штат Мічиган, керівництво якого виявилося більш лояльним до пропозиції Ford. Американський автовиробник дійсно висловив побоювання, що китайський уряд може заблокувати використання цієї технології. Але представники Ford заявили, що врахували цей ризик в контракті з CATL. Новий завод почне працювати вже у 2026 році.

Україна знаходиться далеко від США та Китаю, тому може бути цікава американським та китайським інвесторам лише з точки зору постачань літію на їхні європейські фабрики. Крім того, Європа має всі можливості стати потужним самостійним гравцем з виробництва акумуляторів. Глобальні розбірки між двома найбільшими економіками світу рано чи пізно дійдуть до ЄС, який теж захоче стати самостійним виробником батарей та почне активніше шукати незалежних постачальників сировини та компонентів.

Україна має перспективні літієві родовища. В капіталах компаній, які ними володіють, поки що немає ані китайського, ані американського, ані європейського фінансування. Саме тому українським видобувним компаніям потрібно максимально ефективно скористатися моментом. Тобто, зацікавити всіх ключових гравців на ринку акумуляторів: Китай, США, ЄС. Якщо пощастить, то ще й Південну Корею з Японією.

Важливо зробити якісну “домашню роботу” з геологічного вивчення родовищ та підготовки всіх потрібних документів за міжнародними стандартами. Тоді не лише іноземні компанії зможуть обрати нас, але й ми зможемо обирати потенційного інвестора серед кандидатів з двох-трьох ринків. Це дозволить отримати найкращі умови не лише для компанії, але й для України в цілому.