Медійне насилля і діти

Насильницький контент стає частиною нашого життя і життя наших дітей. Чи здатні ми упередити переростання медійної агресії в реальну

Ми живемо у світі, в якому медійні образи стають частиною нашого життя. А наше життя – майже в повній залежності від того цифрового світу. І це проблема не лише дітей, але й навіть вже дорослих.

Щодо насильницького контенту, то не залежно від того, чи є воно ігрове (фільми, ігри) чи реальне (новини, документальні ролики), варто зазначити, що більшість дослідників сходяться на тому, що існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між переглядом агресивного контенту і зростанням насильницької поведінки у дітей. Але – частина дослідників говорять про те, що насильницький контент лише каналізує деструктивну діяльність в конкретному напрямку, а не є її каталізатором. Тобто, якщо у дитини є схильність до насилля, то після перегляду агресивного повідомлення, вона може калькувати конкретні дію насильника. А без перегляду – здійснювати насилля у інший спосіб.
На жаль, більша проблема не у тому, що ЗМІ транслюють насилля як таке, а контекст в якому вони його подають. На превеликий жаль, у нас уже формуються моделі поведінки, в яких насилля – це ключ до успіху. Або коли відбувається глорифікація агресивної поведінки.

Власне, коли ми говоримо про ЗМІ і підлітків, насамперед, треба виходити з того, що контент у традиційних ЗМІ мало впливає на дітей. Вони не дивляться телевізор і практично не слухають радіо. В більшій мірі інформацію про зовнішній світ вони отримують з соціальних мереж. Тобто, того світу, де не можна в реальному часі повноцінно захистити дитину від всього об’єму інформації, пов’язаної з насиллям.

Навряд чи у протидії впливу на дитину агресивної картинки можна покладатись виключно на зовнішні регулятори (наприклад, право). Особливо, коли основне джерело інформації – соцмережі, які майже не регулюються. Видається, що дієвішим буде формування внутрішніх – морально-психічних запобіжників у дитини від калькування «кіношного насилля». Але для цього, не варто покладатись на те, що держава все за вас вирішить. Тобто, ключовим у запобіганні дитячого насилля на фоні агресивного контенту має бути обговорення інформаційного контенту з дитиною. Підштовхнути її до того, щоб вона зрозуміла насильницький контент в потрібному для соціальних норм у суспільстві руслі, а не хаотично.

Підліток має зрозуміти, як йому діяти, якщо потрапить у схожу ситуацію. Крім того, в споживанні будь-якого контенту варто розуміти стару істину – що все в малих дозах ліки, у великих – отрута. Тобто, ігровий контент може зняти напругу від реальних проблем. Але - в малих і контрольованих дозах.