Панове з ФРУ проголошують хоч і інші, але по суті такі ж дурниці, що і керівництво НБУ. Вони виявились неспроможні навіть коректно сформулювати проблему неможливості суто монетарними методами обмежити немонетарну інфляцію, яка є визначальною для загальних показників Індексу споживчих цін (ІПЦ) та Індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ).
Фундаментальна проблема полягає у тому, що ми маємо:
- постійно деградуючу структуру української економіки, з превалюванням виробництва сировини та напівфабрикатів з низьким рівнем переробки, доданої вартості та низьким рівнем продуктивності праці;
- надзвичайний вплив зовнішньої торгівлі (залежність від експорту та імпорту товарів) на економіку, відповідний постійний фактор імпорту інфляції;
- низький рівень доходів у значної, якщо взагалі не більшої, частини населення країни, яке переважну частину їх витрачає на продукти харчування, медикаменти, оплату комунальних послуг та послуг громадського транспорту, вплив зростання цін на які значною мірою мають немонетарну природу;
- адміністративним регулюванням тарифів на комунальні послуги та тарифів на пасажирські транспортні перевезення,
- надмірну монополізацію та картельні змови.
Все це має визначальний вплив немонетарної інфляція на ІПЦ та ІЦВ.
Монетарну політику Нацбанку (вона ж грошово-кредитна) безперечно потрібно міняти, вона — некомпетентна та відверто шкідлива. Але ця монетарна політика складається не тільки з самого факту зменшення чи збільшення облікової ставки НБУ. Це комплексна проблема, яка вимагає постановки та вирішення інших завдань, які потрібно вирішувати за допомогою всього монетарного та наглядового інструментарію Нацбанку: політики процентних ставок НБУ, а також регуляторного та нагдядового впливу на рівень депозитних ставок банків, норм обов'язкових резервів, впливу на обмінний курс національної валюти, нормативних вимог та обмежень НБУ щодо кредитуванняі банками позичальників, операцій на відкритому ринку з державними та корпоративними борговими цінними паперами. Цікаво, хто з керівництва НБУ та ФРУ взагалі розуміє, що означає термін "облікова ставка" (англійською — "discount rate")?
При цьому, ключове питання полягає у тому, що безпосередньо монетарна політика може бути ефективною виключно у разі взаємодії інших складових державної економічної політики (фіскальної, митної, бюджетної, регуляторної) для забезпечення сталого економічного зростання та довгострокової інфляційної та курсової стабільності національної валюти.
В результаті пани з ФРУ проголосили купу щирих побажань, які не можна буде реалізувати саме тому що у них самих, у керівництва НБУ та в урядовці відсутнє розуміння необхідності комплексного вирішення завдання розвитку української економіки з урахуванням всього наявного у держави інструментарію. А без цього все завершиться відповіддю НБУ на кшталт сакраментального питання з мініатюри Райкіна: “Питання до ґудзиків є?”
