Підстав для звинувачень щодо впровадження "Роттердам+" у НАБУ все менше і менше
"Роттердам+".
Сьогодні оприлюднене цікаве повідомлення.
Антимонопольний комітет (АМКУ) закрив розслідування щодо формули «Роттердам+» у зв'язку з відсутністю порушень. «Закрити розслідування через відсутність порушень законодавства в діях Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)», - повідомили в АМКУ.
Розслідування АМКУ тривало 1,5 роки та проводилось за ініціативи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
Ретельна експертиза АМКУ встановила відсутність доказів твердження НАБУ стосовно того, що дії НКРЕКП призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або їх групам пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.
Слід відзначити послідовність позиції АМКУ, яка не змінилася після зміни керівництва цієї установи. У квітні 2019 року АМКУ офіційно зазначав відсутність порушень конкурентного законодавства у діях НКРЕКП при прийнятті постанови від 16 березня 2016 року №289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії».
Це та сама постанова НКРЕКП, якою введено в дію т.з. формулу «Роттердам+».
Насправді, позиція АМКУ не виглядає дивною. Бо той, хто стежить за ситуацією на енергоринку протягом останніх 7-8 років, знає, що саме АМКУ вимагав від НКРЕКП затвердити формульний підхід визначення вартості енергетичного вугілля, яке використовується підприємствамі теплової генерації.
Ба, більше, АМКУ у 2019 році звертав увагу на такий факт – за час дії зазначеною постанови НКРЕКП (березень 2016 року – квітень 2019 року) частка теплової генерації (а «Роттердам+» регулювала індикативну ціну вугілля саме для виробництва електроенергії на ТЕС) на ринку загальної генерації знизилась з 32% до 30%. То ж ніяких преференцій на користь ТЕС через дію формули «Роттердам+» не було. Що й треба було довести.
Особливо зазначу, АМКУ має повний набір інструментів якісної експертизи, кваліфікованих фахівців та досвід у з’ясовуванні питань щодо відповідності закону та впливу на конкуренцію тих або інших нормативних актів. У них точно більше можливостей до фахової експертизи, ніж у однієї панянки, яка була пов'язана з компаніями Коломойського, і експертним висновком якої потім розмахувало НАБУ.
Отже, до рішень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо відсутності складу злочину у т.з. «справі «Роттердам+», додана фахова експертиза АМКУ, що підтверджує правильність рішень САП та ВАКС.
P.S.
Зверніть увагу, жодним словом «професійність» детективів НАБУ у справі «Роттердам+» я не згадував.
Та й навіщо, коли САП й ВАКС все вже сказали, а АМКУ додатково все підтвердив.
Але щось мені підказує, що НАБУ намагатиметься продовжувати галас навколо цієї справи. Бо остаточний розвал цієї справи піднімає питання про компетентність керівництва цієї антикорупційної установи та наявність не державного, а іншого інтересу до неї.
У зв'язку з цим слід нагадати, що всю кампанію з дискредитації ціноутворення на енергетичне вугілля на базі «Роттердам+», до якого не було жодних претензій з боку західних партнерів України, почали Андрій Герус та Сергій Лещенко в інтересах пана Коломойського.
А потім і наш головний “громадський борець з корупцією” Віталій Шабунін “підтягнувся” до інформаційної кампанії з цього приводу.
І лише вже з його подачі в цю історію влізло, а я би сказав “вляпалось”, керівництво НАБУ.
До речі, у 2018 році в ЗМІ були повідомлення, що пан Коломойський на інформаційну кампанію по дискредитації “Роттердам+” витратив 5 млн доларів.
Зараз закривати кримінальну справу по “Роттердам+” НАБУ не захоче, але аргументів для її продовження, очевидно, залишається все менше і менше.
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук вчора о 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук вчора о 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній вчора о 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак вчора о 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей вчора о 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова вчора о 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко вчора о 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар 25.08.2025 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак 25.08.2025 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко 25.08.2025 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 25.08.2025 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 227
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 185
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність 148
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки 92
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? 80
-
Україна спробує продати Одеський припортовий завод за 4,5 млрд грн
Бізнес 11457
-
Bloomberg: Волгоградський НПЗ вийде з ремонту раніше від плану, щоб покрити дефіцит пального
Бізнес 10160
-
Обладнання одного з найбільших машинобудівних заводів України передавали до РФ
Бізнес 9472
-
Як підготувати шкіру до осені й забути про сухість і пігментацію
Життя 7337
-
Intel попередила про ризики для бізнесу через передання 10% компанії уряду США
Бізнес 6404