Антитютюновий законодавчий спам обходиться державі недешево

Нещодавно я оприлюднив аналітичне дослідження, яке стосувалось обігу тютюнових виборів. Не секрет, що акцизи з цигарок приносять значні кошти до держбюджету, а чотири міжнародних тютюнових компаній, які займаються виробництвом та продажем у межах країни та закордон тютюнових виробів, є одними з найбільших іноземних інвесторів в Україні.

У той же час, в Україні, як і у більшості країн світу, здійснюють заходи, спрямовані на зменшення тютюнопаління. При цьому важливим має бути усвідомлення, що скорочення споживання тютюнових виробів, є довгим, кропітким процесом. Нахрапом, хайпом та незбалансованими обмеженнями цього не досягти. Найбільш вдалим і гідним наслідування є досвід США. Він передбачає сукупність поступальних кроків, які впливають на ціну тютюнових виробів, обмеження місць тютюнопаління, пропаганду здорового способу життя, формування за допомогою телебачення, кіно, журналів, соціальних мереж негативного ставлення до шкідливої звички в суспільстві. Це принесло справді позитивний результат, але було досягнуто не за один чи навіть десять років, а протягом фактично чверті століття.

Саме цей досвід значною мірою став основою для розуміння, на що варто звертати увагу в аналітичному дослідженню.

Одним з аспектів аналізу розвитку тютюнової галузі в Україні був законодавчий спам, який стосується обігу тютюнових виробів. Причому в парламенті спостерігається, як лобіювання певними особами власного бізнесу, так і постійного просування “грантовими борцями з тютюнопалінням” тих чи інших ідей в законопроектах, які, по факту, виявляються вкрай непрофесійно підготовленими, про що постійно змушене наголошувати Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, не відповідають нормам ЄС, провокують розширення контрафакту, наносять відверті збитки державному та місцевим бюджетам.

Про це я згадав, коли побачив звернення Асоціації міст України до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова.

Вони почали криком кричати, що вкрай некомпетентні ініціативи наших “грантових борців з тютюнопаління” призведуть до втрат бюджетів всіх рівнів у наступні п'ять років у розмірі 15,3 млрд грн, у тому числі місцевих — до 1,2 млрд грн.

Після цього формальний автор законопроекту №2813 Лада Булах, хоча насправді його готували саме антитютюнові грантові борці з тютюнопалінням, сама відкликала свій законопроект, запропонувавши створити робочу групу по розробці чергового законопроекту, який регулює обіг тютюнових виробів.

Цього слід було очікувати, бо відкликанням законопроектів, підготовлених “борцями з тютюнопалінням”, завершилися і попередні спроби цих горе-борцунів.

Кумедність ситуації у загальному розумінні, що їх, по факту, цікавить процес, а не результат. Бо саме демонстрування процесу вони потім “продають” грантодавцям.

Тому з великою імовірність можна сказати, що всі засідання робочої групи, в яких вони братимуть активну участь (це один з показників діяльності у їх звітах грантодавцям), завершаться новим законопроектом, з тим самим набором вкрай непрофесійно виписаних норм, зі спробою вигадати український велосипед, замість того, щоби просто коректно імплементувати норми Директиви ЄС 2014/40/ЄС щодо контролю над тютюном.

Тобто, чекаємо нової порції законодавчого спаму, нові пояснення Головного науково-експертне управління Апарату ВРУ, чому там повно дурниць, нових звернень представників місцевого самоврядування щодо шкідливості запропонованих норм, і нових перформансів “борців з тютюнопалінням” десь під Офісом Президента України чи будівлею парламенту.