Для чого школам фінансова автономія?
Фінансування шкіл – це, напевно, одне із найгостріших питань місцевого самоврядування під час коронавірусного спаду економіки.
Нагадаємо, що шкільні кошториси станом на зараз наповнюються, переважно, за рахунок державного та місцевого бюджетів. Державна освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників. А усі інші витрати – утримання та ремонт майна, комунальні та інші послуги, бюджети розвитку, оплата праці непедагогічних працівників тощо – лягають на плечі місцевого самоврядування. І за цих непростих умов саме місцеве самоврядування є відповідальним за надання освітніх послуг високої якості.
У законі України "Про освіту" йдеться про те, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше, ніж 7% ВВП за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. На об’єм фінансування шкільної освіти, серед іншого, впливають такі тенденції:
• видаткова частина бюджету України більша за дохідну (дані Мінфіну);
• падіння реального ВВП України у 2020 році очікується на рівні 5,9% (прогнози експертів Українського незалежного аналітичного центру "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).
За цих умов велика частина відповідальності за достатність коштів шкільного бюджету лягає на плечі місцевих рад та адміністрацій шкіл. На запитання "де школам брати кошти?" міститься відповідь, знову ж таки, у законодавстві. Законами України "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту" передбачена фінансова автономія шкіл і можливість диверсифікації фінансових джерел. Ними можуть бути:
• гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
• дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
• плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
• плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
• добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
• інші джерела, не заборонені законодавством.
Але для того, щоби максимально скористатися всіма законодавчими можливостями школі необхідно зробити перший крок - ввести фінансову автономію та удосконалити власну фінансово-господарську діяльність.
КОО ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні розробила гру "Знайди свою шкільну фінансову автономію". Гра дозволяє навчитися крокам введення фінансової автономії в школах та дає загальне розуміння того, як фінансова автономія може прислужитися середній школі. Посилання на гру можна знати тут.
Громада, влада та бізнес мають об’єднати свої зусилля для того, щоби максимально допомогти кожній школі. Діти за будь-яких умов мають отримати якісну шкільну освіту та повною мірою реалізувати своє базове право згідно Конвенції про права дитини.
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв 12:58
- Чому стримується залучення коштів у сферу водопостачання та водовідведення? Дмитро Новицький 11:40
- Світло укранського бізнесу, що навчилося не гаснути Олег Вишняков 10:49
- Від балансу до гармонії: як інтегрувати роботу і життя без вигорання Олександр Скнар 09:35
- Скрегіт зубів: чому тепер це називають національною проблемою та як з ним боротись Анастасія Опанасюк 09:33
- Зимовий імпорт електроенергії та його вплив на фінансову стійкість бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 20:55
- Секс під час війни: чому мозок "вимикає" бажання – і як повернути близькість без тиску Юлія Буневич вчора о 17:42
- Ukrainians as the Antibodies of the World’s Immunity Олександр Черних вчора о 11:27
- Бізнес під вогнем: які рішення врятували компанії та стануть нормою у післявоєнній Україні Антон Мирончук вчора о 09:17
- Зупинення провадження до рішення КСУ Владислав Штика вчора о 01:38
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження Андрій Павловський 14.12.2025 17:42
- Українці як антитела світу Олександр Черних 14.12.2025 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев 13.12.2025 14:43
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3225
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 527
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 294
- Зупинення провадження до рішення КСУ 244
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 165
-
Китай вперше підняв у небо дрон-невидимку CH-7 з дальністю понад 11 000 км: що він може
Технології 16723
-
Репараційний кредит. Росія оголосила, що вимагатиме від Euroclear майже 200 млрд євро
Фінанси 10620
-
Підозрювана в державній зраді телеведуча Панченко потрапила під санкції ЄС
Бізнес 2570
-
"Це наш шлях вижити". Клімкін питає Лібанову про "холодну впертість" українців та як нам об’єднатись
2254
-
Як журналістка Світлана Мусійко заснувала ІТ-платформу, не знаючи коду
Технології 1844
