Для чого школам фінансова автономія?
Фінансування шкіл – це, напевно, одне із найгостріших питань місцевого самоврядування під час коронавірусного спаду економіки.
Нагадаємо, що шкільні кошториси станом на зараз наповнюються, переважно, за рахунок державного та місцевого бюджетів. Державна освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників. А усі інші витрати – утримання та ремонт майна, комунальні та інші послуги, бюджети розвитку, оплата праці непедагогічних працівників тощо – лягають на плечі місцевого самоврядування. І за цих непростих умов саме місцеве самоврядування є відповідальним за надання освітніх послуг високої якості.
У законі України "Про освіту" йдеться про те, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше, ніж 7% ВВП за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. На об’єм фінансування шкільної освіти, серед іншого, впливають такі тенденції:
• видаткова частина бюджету України більша за дохідну (дані Мінфіну);
• падіння реального ВВП України у 2020 році очікується на рівні 5,9% (прогнози експертів Українського незалежного аналітичного центру "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).
За цих умов велика частина відповідальності за достатність коштів шкільного бюджету лягає на плечі місцевих рад та адміністрацій шкіл. На запитання "де школам брати кошти?" міститься відповідь, знову ж таки, у законодавстві. Законами України "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту" передбачена фінансова автономія шкіл і можливість диверсифікації фінансових джерел. Ними можуть бути:
• гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
• дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
• плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
• плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
• добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
• інші джерела, не заборонені законодавством.
Але для того, щоби максимально скористатися всіма законодавчими можливостями школі необхідно зробити перший крок - ввести фінансову автономію та удосконалити власну фінансово-господарську діяльність.
КОО ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні розробила гру "Знайди свою шкільну фінансову автономію". Гра дозволяє навчитися крокам введення фінансової автономії в школах та дає загальне розуміння того, як фінансова автономія може прислужитися середній школі. Посилання на гру можна знати тут.
Громада, влада та бізнес мають об’єднати свої зусилля для того, щоби максимально допомогти кожній школі. Діти за будь-яких умов мають отримати якісну шкільну освіту та повною мірою реалізувати своє базове право згідно Конвенції про права дитини.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 177
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 121
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 95
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 82
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 66
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 5312
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
2756
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 2652
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2594
-
Труханов – не громадянин України. Чому лише зараз і що це означає для Одеси
2354