Для чого школам фінансова автономія?
Фінансування шкіл – це, напевно, одне із найгостріших питань місцевого самоврядування під час коронавірусного спаду економіки.
Нагадаємо, що шкільні кошториси станом на зараз наповнюються, переважно, за рахунок державного та місцевого бюджетів. Державна освітня субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників. А усі інші витрати – утримання та ремонт майна, комунальні та інші послуги, бюджети розвитку, оплата праці непедагогічних працівників тощо – лягають на плечі місцевого самоврядування. І за цих непростих умов саме місцеве самоврядування є відповідальним за надання освітніх послуг високої якості.
У законі України "Про освіту" йдеться про те, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше, ніж 7% ВВП за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. На об’єм фінансування шкільної освіти, серед іншого, впливають такі тенденції:
• видаткова частина бюджету України більша за дохідну (дані Мінфіну);
• падіння реального ВВП України у 2020 році очікується на рівні 5,9% (прогнози експертів Українського незалежного аналітичного центру "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).
За цих умов велика частина відповідальності за достатність коштів шкільного бюджету лягає на плечі місцевих рад та адміністрацій шкіл. На запитання "де школам брати кошти?" міститься відповідь, знову ж таки, у законодавстві. Законами України "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту" передбачена фінансова автономія шкіл і можливість диверсифікації фінансових джерел. Ними можуть бути:
• гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
• дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
• плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
• плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
• добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
• інші джерела, не заборонені законодавством.
Але для того, щоби максимально скористатися всіма законодавчими можливостями школі необхідно зробити перший крок - ввести фінансову автономію та удосконалити власну фінансово-господарську діяльність.
КОО ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні розробила гру "Знайди свою шкільну фінансову автономію". Гра дозволяє навчитися крокам введення фінансової автономії в школах та дає загальне розуміння того, як фінансова автономія може прислужитися середній школі. Посилання на гру можна знати тут.
Громада, влада та бізнес мають об’єднати свої зусилля для того, щоби максимально допомогти кожній школі. Діти за будь-яких умов мають отримати якісну шкільну освіту та повною мірою реалізувати своє базове право згідно Конвенції про права дитини.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко вчора о 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар вчора о 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 389
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 337
- Дипломатія кадрових помилок 318
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9811
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5988
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4355
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4273
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3329