По закінченні кожної великої війни, відбувались пенсійні реформи
Якщо уважно подивитись на світову пенсійну історію від середини 19 століття до наших днів, то ми побачимо, що по закінченні кожної великої війни, відбувались пенсійні реформи.
Це не тільки Німеччина часів Бісмарка, це і пенсійні каси по закінченні Кримської війни, і перші пенсійні фонди в Нідерландах по закінченні Першої світової, і розвиток пенсійних систем в Нідерландах, Фінляндії по закінченні Другої світової, це також накопичувальні пенсійні системи в країнах Східної та Центральної Європи по закінченні Холодної війни, нова пенсійна система Ізраїлю після укладення мирних угод та інші приклади. Більшість новацій стосувалась саме накопичувальних пенсій, що формувались в пенсійних касах та пенсійних фондах за професійною, корпоративною, муніципальною ознаками.
Приклад Фінляндії підкреслює нам дві надважливі соціальні функції, які неочевидно виконують накопичувальні пенсійні системи:
1) вони відіграють значну роль у формуванні єдиної нації після виснажливої війни; та
2) знижують рівень бідності та соціальної вразливості через інвестування пенсійних коштів у національні проекти розвитку.
Крім того, значний інтерес має накопичення коштів на індивідуальних пенсійних рахунках, започатковане ще у 1937 році. Ці кошти використовувались для електрифікації країни. Важливим було створення муніципальних пенсійних систем, які інвестували пенсійні кошти в житлове будівництво, що призвело до зростання частки міського населення.
Отже, Україні не треба винаходити щось унікальне, а треба робити те, що робили заможні країни, коли вони були бідними по закінченні війни.
Тим більше, у нас є для цього всі інституційні компоненти – від недержавних пенсійних фондів з відповідними надавачами послуг до страхових компаній і державних регуляторів. З найкращими ІТ-рішеннями та сумлінними працівниками. Як самовіддано працюють адміністратори цих фондів в умовах війни – окрема тема і повага. Щиро дякую вам!
Окремо хочу зупинитись на двох питаннях.
Щоб перемогти у цій війні та відновити економіку, Україні потрібні:
1) Мотивована професійна армія;
2) Мотивована кваліфікована робоча сила.
Недаремно, в Ізраїлі розпочали реформу пенсійної системи саме з впровадження накопичувальних пенсій для військових у 2003 році. Цю систему запровадили на базі недержавних пенсійних фондів. Стартували з 1%. Поступово довели до 7%. І для цього ніхто не створював урядового фонду. Тому цей досвід і це питання є актуальним для нас. Ми пропонували започаткувати таку систему для офіцерського складу ЗСУ. В ПЕРШУ чергу! Тепер саме життя ставить це питання на порядок денний.
Мотивація кваліфікованих кадрів в галузях економіки має здійснюватися:
1) Через вшанування заслуг тих працівників, які зробили значний внесок у нашу стійкість і нашу перемогу, особливо в перші місяці війни;
2) Через розвиток накопичувальних пенсійних систем підприємств, галузей, міст і регіонів.
Мова йде не тільки про військових, мова має йти і про залізничників, які евакуювали наш майбутній трудовий потенціал.
Ми ще до війни пропонували пришвидшити розгляд законопроекту № 2617, пропонували запровадження додаткового пенсійного забезпечення транспортників окремими постановами Уряду. Та на жаль, не встигли. Саме час це зробити. І не забути про це після запровадження другого рівня.
Проблема пенсійного забезпечення офіцерів української армії потребує невідкладного вирішення на інших принципах. Заслуги армії перед суспільством не підлягають сумніву, а офіцери, особливо ті, хто брав участь у бойових діях, повинні мати гідну винагороду, у тому числі й пенсії, які вони отримають після закінчення служби. Про відповідний досвід ізраїльської армії я розповідав тут: https://blog.liga.net/user/atkach/article/39586
Особиста думка. Якщо ми дійсно хочемо запровадити другий рівень, то це можна і потрібно зробити БЕЗ створення урядом накопичувального фонду. Це – шлях тоталітарних систем, які показали свої загрози саме зараз. Такий фонд = перекладання бюджетних коштів з однієї комірки до іншої із зароблянням на побудові та функціонуванні такого фонду «операторами», «розпил» грантів на ІТ-рішення, зарплати керуючих тощо. Але у нас НПФ навіть під час криз та війни показали приростання доходу та надійний захист накопичень людей.
В Ізраїлі старт накопичувальним пенсіям було покладено лише НАКАЗОМ Міністерства праці. На базі НПФ запроваджували другий рівень. Ніяких урядових фондів. Вже потім допрацьовували законодавство. Поступово, виходячи з реалій життя. Страхові компанії теж беруть в цьому участь на етапі виплат і страхування ризиків смерті та інвалідності.
«Годі сподіватись на державу. Чим більше ми чекаємо від уряду, що він вилікує бідність та скасує привілеї, тим більше ми будемо бачити, як множаться бідність і привілеї. Ми можемо допомогти уряду, а не уряд нам» (Г. Форд)
Тому фінансування другого рівня:
Працівник-Роботодавець-Держава.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 21282
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18703
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12641
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12115
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 8129