Захист честі,гідності чи ділової репутації:що потрібно знати, щоб виграти в суді
Класична ситуація: хтось розмістив в соцмережах відверту брехню про вас, ваших близьких чи бізнес, яку поширили на інших ресурсах та опублікували в ЗМІ.
Класична ситуація: хтось розмістив в соцмережах відверту брехню про вас, ваших близьких чи бізнес, яку поширили на інших ресурсах та опублікували в ЗМІ. Ви збираєте необхідні докази і йдете в суд з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, в якому просите спростувати таку недостовірну інформацію. Впевнені, що легко це доведете, адже інформація очевидно неправдива та негативна. Проте, суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки вся інформація, яку ви вважали недостовірною, насправді є оціночними судженнями, а вони не можуть бути спростовані.
Інший варіант - таку інформацію готують спеціалісти з «чорного PR», які з використанням сучасних діджитал інструменів, знищують репутацію людини, обливаючи її брудом в мережі Інтернет.
Для ефективного захисту потрібно знати всі «слизькі місця», а також як їх можна обійти і отримати бажаний результат в суді.
По-перше: варто розібратися, що мається на увазі під поняттям «оціночні судження». Це висловлювання, які не містять фактичних даних; критика; оцінка дій; висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно – стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Закон «Про інформацію» встановлює, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за їх висловлення.
Іншими словами всі висловлювання, які можна перевірити фактами, можуть бути визнанні недостовірними, а ті, які перевірити не можна, є оціночними судженнями, особистою думкою конкретної людини, припущенням.
До прикладу, фраза «Олександр, директор нашої кампанії, краде її гроші» містить ствердження факту, що конкретна особа, яку можна визначити зі сказаного, вчиняє злочин – крадіжку грошей. Вказану інформацію можна спростувати.
Але якщо її трохи перефразувати, то це вже можуть бути оціночні судження і в суді їх спростувати стає дуже складно.
Наприклад: «Напевно/мені здається/скоріше за все/з огляду на… Олександр, директор нашої кампанії, краде її гроші»; або «Олександр, директор нашої кампанії, «крисить» у своїх»; «Олександр, директор нашої кампанії, тупий, як пробка».
Європейський суд з прав людини пояснює, що вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Розуміючись на цих нюансах, можна дуже донести до аудиторії суть інформації, приховавши її зміст під «оціночними судженнями», уникаючи відповідальності. Саме через визнання поширеної інформації такою, що містить оціночні судження, суди найчастіше відмовляють у задоволенні позовів.
Варто звернути увагу на постанову Верховного Суду України від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц (www.reyestr.court.gov.ua/Review/82119183 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82119183), яка демонструє підступність поняття «оціночних суджень». Так, ВСУ підтримав апеляційний суд, який відмовив у позові керуючись тим, що запитання відповідача «Ви тупий?» адресоване позивачу, є суб`єктивною думкою відповідача і не може бути спростований. Помилка в оцінці характеру поширеної інформації при підготовці позову, призвела до обрання неправильного способу захисту порушених прав, внаслідок чого позивач програв справу, хоча об’єктивно його немайнові права були порушені і їх можна захистити.
В огляді судової практики КЦС ВС від 02.09.2019 року вказані загальні способи захисту, визначені законом: право на відповідь, у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, можна вимагати відшкодувати завдану моральну шкоду. Але, складність оприлюднення «відповідей» і смішні розміри відшкодування моральної шкоди, змушують шукати більш ефективні способи захисту.
І вони є.
Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права на: ім'я, його зміну та використання; повагу до гідності і честі; повагу до людини, яка померла; недоторканність ділової репутації; індивідуальність; особисте життя та його таємницю; інформацію, та ін., згідно з ст. 278 ЦК України, допоможе зупинити поширення відомостей, навіть якщо вони є оціночними судженнями. І тут є два варіанти застосування заборони поширення інформації: 1) коли право порушується, 2) коли право уже порушене.
Відмінність такого способу захисту особистих немайнових прав від спростування недостовірної інформації полягає не лише в меті застосування цих способів, але й в тому, що заборона поширення інформації може бути застосована і у випадку поширення інформації у формі оціночних суджень, незалежно від того, чи вона є недостовірною, чи абсолютно правдивою.
Отже, якщо ви стали жертвою таких дій і ваші немайнові права порушені (навіть якщо поширена інформація правдива), то, в першу чергу, потрібно чітко та об’єктивно розділити її на дві групи: 1. ту, яка може бути перевірена на достовірність; 2. ту, яка містить оціночні судження, після чого вибрати відповідний спосіб захисту: для першого варіанту - спростування інформації; для другого - заборона її поширення.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422