Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.02.2019 14:47

Зміни до валютного законодавства: як це вплине на ринок?

Юрист, адвокат

З 7 лютого вступили в силу зміни до законодавства України, які значно змінюють підхід до валютного регулювання.

З 7 лютого вступили в силу зміни до законодавства України, які значно змінюють підхід до валютного регулювання. За задумом авторів нововведень, ці зміни спростять всі валютні процедури, оскільки тепер держава не контролюватиме валютні операції, а наглядатиме за ними, тобто скасує чи пом’якшить окремі процедури. Як зазначає Національний банк України (далі – НБУ), такі нововведення покликані покращити інвестиційну привабливість України.

Що конкретно змінилося – розглянемо детальніше.

1. Скасовуються деякі обмеження. Зокрема:

- валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн. (близько 5 тис. євро);

- подвійний контроль за операціями з експорту продукції - тепер валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;

2. Відкриваються деякі дозволи. А саме:

- он-лайн купівля іноземної валюти фізичними особами;

- вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном;

3. До 365 днів збільшується граничний термін для розрахунків за експортно-імпортними контрактами. 

Зазначені нововведення вводяться в дію внаслідок набрання чинності Закону України «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон) та низки постанов НБУ, які були прийняті з метою реалізації положень нового Закону. 

Полегшення ведення бізнесу для нерезидентів.

Нерезиденти зможуть відкривати поточні рахунки в українських банках та використовувати їх для перерахування коштів з-за кордону для здійснення інвестицій. Через них можна буде проводити розрахунки з резидентами, іншими нерезидентами та іноземними інвесторами.

Іноземний інвестор зможе тепер протягом календарного місяця отримати до 5 млн. євро від продажу цінних паперів, корпоративних прав, або кошти, отримані внаслідок зменшення статутного капіталу. До внесення змін ця сума складала 5 млн. доларів США.

Аналогічна ситуація і з виплатою дивідендів. Розмір дивідендів, які можуть бути виплачені нерезиденту протягом місяця, номіновано в євро: було 7 млн. доларів США, стало 7 млн. євро.

Як і раніше, перерахування дивідендів в іноземну валюту здійснюється за курсом на день їх виплати іноземному інвестору. Однак, якщо раніше розяснення щодо цього питання були відображені в листі НБУ, то зараз – порядок перерахування дивідендів закріплено на рівні постанови НБУ.

Дотримання зазначених лімітів для розрахунків з нерезидентами контролюватиметься в автоматичному режимі – через спеціальну автоматизовану інформаційну систему «Е-ліміти». 

Скасування процедури реєстрації зовнішніх запозичень.

Чи не найбільш революційні зміни стосуються порядку обслуговування банками операцій за договорами позики (кредиту) з нерезидентами-кредиторами.

Так, НБУ скасував обов'язок реєстрації договорів позики (кредиту) з нерезидентами. Після набрання чинності Постановами НБУ, «система реєстрації» кредитних договорів замінено на «систему повідомлень».

Це означає, що відтепер, договори позики не потрібно реєструвати в НБУ. За новими правилами всі документи, що стосуються валютних операцій, перевіряє обслуговуючий банк. Він же несе відповідальність перед НБУ за повноту та достовірність таких даних.

Водночас, нові правила встановлюють порядок проведення аналізу та перевірки документів, що стосуються кредитного договору. А саме: вводиться поняття «сумнівних операцій». Сумнівною є операція, характер або наслідки проведення якої дають підстави вважати, що вона може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог та обмежень, встановлених законодавством.

Також, НБУ передбачив конкретні індикатори, які дозволять визначити «сумнівність» операції. Такими індикаторами, зокрема, є:

1. Обсяг валютних операцій не збігається з обсягами звичайної ділової активності суб’єкта валютної операції.

2. Вид продукції/роботи/послуги/активу не є характерним для звичайної діяльності суб’єкта валютної операції.

3. Невідповідність суті валютних операцій змісту діяльності суб’єкта валютної операції/контрагента.

4. Невідповідність вартості зовнішнього залучення за окремим договором кредитування ринковим умовам.

5. Сплата штрафних санкцій (включаючи сплату за рішенням суду або мировою угодою, відшкодування збитків).

6. Учасники валютних операцій мають реєстрацію чи місцезнаходження в державах (на територіях), що включені до сформованого списку ризикових держав (наприклад, до списку офшорних зон).

Затверджений НБУ перелік індикаторів не є вичерпними та може включати й інші індикатори та заходи на розсуд банку.

В свою чергу, наявність хоча б одного з індикаторів є підставою для проведення обслуговуючим банком додаткового аналізу документів, що стосуються валютної операції. А отже для проведення додаткового аналізу банк має право витребувати від суб'єкта валютної операції додаткові документи. Зокрема, додатковий аналіз може включати такі заходи:

- встановлення суті та мети валютної операції;

- встановлення відповідності/невідповідності суті валютної операції змісту діяльності її учасників;

- встановлення наявності/відсутності економічної доцільності валютної операції;

- встановлення джерел походження коштів суб’єкта валютної операції.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи