Нові податкові пільги на дошкільну, позашкільну і середню освіту
Нове законодавство передбачає податкові пільги для батьків, які витрачають додаткові кошти на навчання, творчість і дозвілля своїх дітей.
Кілька днів тому вступив у дію один із законів пакету #ЧужихДітейНеБуває 2, яким передбачені податкові пільги для батьків, які витрачають додаткові кошти на навчання, творчість і дозвілля своїх дітей.
Закон «Про внесення змін до статей 165 та 166 Податкового кодексу України» суттєво розширює сферу застосування податкової знижки. Попередня редакція вказаних статей закріплювала право на податкову знижку тільки щодо витрат на середню професійну та вищу освіту. Водночас тепер можна буде повернути і частину витраченої суми на дошкільну, позашкільну та середню загальну освіту.
Інакше кажучи, батьки отримають можливість компенсувати частину коштів, які вони витрачають на дитячий садок, спортивну чи музичну школу, спеціалізовану школу, наприклад, з поглибленим вивченням іноземних мов тощо.
Розмір податкової знижки вираховується залежно від ставки податку на доходи фізичних осіб. Сьогодні цей податок складає 18% від суми доходу. Тобто, якщо протягом року ви заплатили за навчання вашої дитини у тому ж дитячому садку 10 тисяч гривень, то маєте право отримати від податкової 1800 гривень компенсації. Це і є знижка, яку держава надає на розвиток дитини.
Слід сказати, що ще кілька років тому закон встановлював обмеження щодо суми на податкову знижку, однак з 1 січня 2017 року ці ліміти були скасовані, і тепер майже п’яту частину витрат на навчання можна отримати фактично з будь-якої суми.
Податкова знижка оформлюється у поточному році за попередній календарний рік. На її отримання має право кожен громадянин, який працює і сплачує податки. Якщо батьки є фізичними особами-підприємцями, то зазначене право на них не поширюється.
Для того, щоб отримати знижку, передусім слід написати заяву за зразком, який можна отримати у будь-якій філії Державної фіскальної служби. Також знадобляться: паспорт, ідентифікаційний код, довідка з роботи про отриманий дохід за минулий рік і сплачені податки, копія свідоцтва про народження дитини, довідка про вартість навчання за рік, договір з навчальним закладом, довідка з навчального закладу про кількість навчальних місяців, платіжні документи, які підтверджують оплату навчання, та декларація про доходи батьків.
Після подачі документів до ДФС кошти на рахунок платника податків мають надійти протягом 60 діб.
Ще одна новація у Податковому кодексі передбачає скасування оподаткування аліментів, які сплачує нерезидент, тобто батько або мати, який/яка мають громадянство іншої країни, постійно проживають і працюють за кордоном.
Річ у тім, що до цього часу в Україні діють норми, згідно з якими суми аліментів, що сплачуються батьками в межах України, не оподатковуються, тоді як у разі, коли джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію. Відтак, якщо ваша дитина отримує аліменти з-за кордону, то з відповідної суми вам належить сплатити 18% податку та 1,5% військового збору до державної казни.
Існуюча ситуація – очевидна дискримінація платників податку та отримувачів аліментів. Понад те, претендуючи на кошти, що призначенні для матеріального забезпечення малолітніх громадян, держава закріплює вибірковість права дітей на належне утримання. Тому у проголосованому парламентом законі оподаткування аліментів від нерезидентів повністю скасовується.
Нове законодавство вводить не лише податкові пільги для батьків, а й запроваджує фінансові стимули для місцевої влади, котра піклується про дозвілля і навчання дітей, вкладає ресурси у розвиток дитячого простору на місцях.
Таким чином, в українських батьків, які піклуються про повноцінний і всебічний розвиток своїх дітей, відтепер з’являться ще й відчутні податкові стимули. Держава більше не претендуватиме на кошти, призначені для нарощування людського потенціалу її найменших громадян.
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик вчора о 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза вчора о 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова вчора о 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 784
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 157
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся 109
- Чому закон часто не працює без адвоката 108
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування 69
-
Львів тріщить по швах: околиці забудовують кварталами без згоди міста
Бізнес 19099
-
La Verdad: Затонуле рік тому судно тіньового флоту РФ перевозило ядерні реактори для КНДР
Бізнес 12998
-
Чому вибір пози для сну важливий для здоров’я: найкращі та найгірші пози
Життя 3042
-
"Навряд чи ціль – блекаут". У Міненерго вважають, що Росія намагається "качнути" Україну
Бізнес 1483
-
Удвічі економніше. Вінниця повністю перейшла на вуличне LED-освітлення
Бізнес 956
