Розумний карантин
Аналіз досвіду моделлі точкового мобільного діагностування та розумно-обмеженого карантину Південної Кореї
Україна представляє собою архаїчну сировину економіку, яка тісно залежить від переміщення великих мас народу. Відповідно, тотальний карантин і зупинка економіки для країни будуть смертельними - і не лише тому, що люди втратять заробітні плати, а більшість людей не мають фінансової подушки. Буде зруйнована логістика, в тому числі зовнішньоекономічна, а фінансів для компенсаційного пакету Україна не має.
Просто для порівняння, компенсаційний пакет для малого і середнього бізнеса в Південній Кореї склав 16 млрд. дол. плюс 4,1 млрд. дол. пільгових кредитів, а у Великій Британії - 330 млрд. фунтів стерлінгів. Для цих країн такі витрати не дуже великі - максимум 20-30% ВВП. Україна такого ресурсу попросту не має. Тому ми не можемо собі дозволити повної зупинки економіки на довгий термін. Після цього ми просто не піднімемось.
А надзвичайний стан і взагалі буде пострілом межи очі українцям.
Щоб адекватно впоратись із епідемією, можна скористатись моделлю точкового мобільного діагностування та обмеженого карантину, яка на сьогодні доказала свою дієвість в Південній Кореї.
Ось як вона виглядає:
- визначити групи ризику для карантину: а саме: а) літні люди; б) діти; в) приїжджі з-за кордону; г) хворі та люди, які контактували із ними. Саме для цих людей має бути запроваджений тотальний карантин;
- має бути запроваджена система діагностики і тестування на дому (швидка допомога як мобільні діагностичні центри);
- слід організувати закупівлі апаратів вентиляції легень, засобів захисту, діагностичних комплексів та ліків. Перепрофілювати всі можливі підприємства для організації власного їх виробництва;
- слід захистити медиків як найбільш загроженої для коронавіруса групи населення - маски, костюми, окремий запас ліків для лікарів, підняття заробітної плати для лікарів;
- публічні громадські місця повинні відвідуватись тільки в засобах персонального захисту, яким населення має забезпечуватись централізовано;
- слід негайно скасувати поточну медичну реформи і почати закладати реальне фінансування для системи охорони здоров'я та запровадження страхової медицини.
Все це вимагає додаткових бюджетних витрат і виважених рішень. Ось що можна в цьому плані зробити:
- розпочати переговори про відтермінування погашення зовнішнього боргу на рік, а краще - на два. Шанси великі, бо більшість країн в світі для своїх громадян відтерміновують сплату боргів та податків;
- переглянути бюджети всіх рівнів, зберегти всі статті для підтримки економіки і скасувати всі непрофільні витрати (закупівлі машин, надмірні зарплати, статті без точного призначення) - це дасть до 20 млрд. грн. вивільнених грошей;
- зняти з населення надмірний тягар сплати за комірне, що дозволить людям витрачати додаткові гроші на самоутримання, і значно зменшить витрати на субсидування (а це не менше 6 млрд. заощадження);
- поміняти монетарну політику Національного Банку, скасувати піраміду ОВДП і знизити облікову ставку. Наприклад, в тій же Південній Кореї її зменшили до рекордних 0,75%, бо у них сильно закредитована економіка. Нам таких радикальних дій не треба, але нинішня ставка все одно зависока;
- провести аудит кожної галузі, яка потерпає від епідемічної кризи, зробити адекватне стратегування і запровадити оптимальний менеджмент, в т. ч. фінансовий. Найбільш загроженими є галузі обслуговування, металургія і аграрний сектор;
- закласти фінансові інструменти підтримки економіки, в першу чергу малого бізнеса, але не допустити при цьому зайвого друку гривні, а чітко обгрунтувати джерела додаткового фінансування;
- економіка повинна знову запрацювати із максимальним дотриманням медичної безпеки населення, має бути продумана політика "включення" і логістики транспорта (в першу чергу метро і залізниці), щоб не допустити поширення віруса;
- контроль цін для критично важливих груп товарів - продуктів харчування, ліків, засобів захисту;
- притягнення до відповідальності тих, хто заробляє на епідемії і на корупційному експорті засобів захисту і ліків.
Все це треба закріпити законами і постановами Уряду...
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 8530
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8013
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 7044
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 6151
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4580