Розгляд питання про відвід судді на стадії перегляду: одноособово vs колегіально
Розгляд відвіду колегією суддів є скоріше формальним недоліком, аніж змістовним, та не може бути свідченням неповноважності суду. Однак, такий підхід може збільшити тривалість розгляду заяви.
Однакове розуміння норми закону є невід’ємною передумовою для її належного правозастосування. Такий постулат є особливо важливим в процесуальних галузях права, де дотримання «букви» закону зачасту превалює над «духом», а правове регулювання відносин не допускає застосування аналогії.
В контексті даної теми, хочемо звернути увагу на різне розуміння норм закону під час визначення складу суду для розгляду питання про відвід судді на стадії апеляційного чи касаційного провадження.
Аналіз судової практики свідчить про те, що суди України неоднаково підходять до визначення того, чи слід розглядати таку заяву після визнання її необґрунтованою одноособово або ж колегіально.
З огляду на те, що чинні Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України), Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України є уніфікованими, зокрема, в частині регулювання відводу судді та визначення складу суду, то ця проблематика характерна для кожного із названих судочинств.
Втім, для наочності, пропонуємо розглянути це питання крізь призму господарського процесуального законодавства та практики його застосування.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України «Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу ...».
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України «Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою …».
Нижче наведено приклади визначення складу суду для розгляду питання про відвід в апеляційних господарських судах та Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Наведе свідчить, що в апеляційних округах все ж існують відмінності у розумінні норми процесуального закону.
На нашу думку, питання про відвід судді як в судах першої, так і апеляційної чи касаційної інстанцій повинно вирішуватися одноособово.
Так, в ч. 3. ст. 39 ГПК України чітко зазначено, що «…вирішення питання про відвід здійснюється суддею». Тобто, ця норма є спеціальною для визначення складу суду на стадії перегляду судового рішення і застосовується у виключному випадку: для розгляду питання про відвід судді. На додачу, ч. 1 ст. 32 ГПК України передбачає визначення лише судді або судді-доповідача. Недаремно, питання розгляду справи колегією суддів врегульовано іншою, окремою нормою, а саме ч. 2 ст. 32 ГПК України.
Таким чином, вважаємо невиправданою практику Північного та Західного апеляційних господарських судів щодо розгляду питання про відвід у складі постійних колегій суддів. На нашу думку, подібна практика не впливає на законність постановленої ухвали, яка до того ж не підлягає оскарженню.
Розгляд питання про відвід колегією суддів є скоріше формальним недоліком, аніж змістовним, та не може бути свідченням неповноважності суду. Однак, такий підхід під час автоматизованого розподілу справи може збільшити тривалість розгляду заяви через особливості вирішення питань у складі колегії, більшу ймовірність заявлення самовідводу, відпустки, лікарняного когось із суддів.
У свою чергу, Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України повинен в даному випадку забезпечити апеляційні суди методичною інформацією з питань правозастосування відповідних норм права (п. 7 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). На сьогоднішній день, під час касаційного розгляду необґрунтовані відводи розглядаються одноособово. Така практика Верховного Суду має враховуватися апеляційними судами з метою забезпечення єдності застосування процесуального законодавства.
Цікаво, що попри процесуальний характер даного питання, відповідь на нього слід шукати у першу чергу в роботі підрозділів суду, які забезпечують здійснення автоматизованого розподілу справ. З огляду на це, з початком роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи дане питання має бути вирішеним, а підхід до визначення складу суду уніфікованим.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 526
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10502
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9871
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5772
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5140
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5089