Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
01.07.2021 11:48

Найгучніші корупційні законопроєкти ВРУ за 2 роки її діяльності

Аналітик "Інституту законодавчих ідей"

Коротко поясню негативні наслідки цих законопроєктів та що з ними зараз.

Два роки тому, 21-го липня 2019 року, відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України. За цей час депутати подали багато потрібних законодавчих ініціатив, однак були й такі, які становили, або продовжують становити загрозу. Пропоную пригадати одні з “найгучніших” законопроєктів, які містять корупційні ризики та в реальному житті сприятимуть виникненню корупції. Коротко поясню негативні наслідки цих законопроєктів та що з ними зараз.

1. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про статус народного депутата України” (реєстр. № 1038)

Цим законопроєктом фактично нівелюють саме виборче право громадян, адже кого не обрали українці, вирішувати долю депутатів буде керівництво партії. Як саме? Законопроєкт передбачає, що керівництво партії може позбавляти депутатів мандата. Це стосується і депутатів, що обрані за списками партії, так і мажоритарників. 

81 стаття Конституції передбачає, що позбавити мандата можна лише парламентаря, який обраний за списком партії, а не мажоритарника, і лише якщо він не увійшов або самостійно вийшов з фракції. 

Автори законопроєкту вважають, що партія повинна мати право забрати мандат і в тих, кого вона сама виключила з фракції. Тобто, якщо поведінка депутата або його висловлювання комусь не подобаються, йому зможуть погрожувати виключенням з фракції, що призведе до прощання з Радою.  Цікаво, кому і для чого потрібен такий тиск на депутатів? Можливо для того, аби вони були “слухняними” і виконували “спущенні згори рішення”? Щось підказує, що ці рішення точно не будуть на користь українського народу, а вибори перетворяться на формальну виставу.     

Що з законопроєктом зараз?

На сьогодні цей законопроєкт блукає коридорами ВРУ, однак до його розгляду справа не доходить.

2. Про самоврядування медичних професій в Україні (реєстр. № 2445-д)

Як покращити життя лікарям? Поставити їх у залежність від однієї організації, яка й буде визначати їх право бути лікарем/фармацевтом.

Автори законопроєкту вирішили, що лікарі не мають права працювати без свідоцтва на право здійснення діяльністю від так званої організації самоврядування медичних професій. Вона мала б створюватися безстроково, але невідомо за якими критеріями. Також небезпечним є те, що держава, її органи та посадові особи не можуть втручатися в діяльність органів професійного самоврядування медичних професій, тобто фактично ніхто не контролюватиме її діяльність.

Окрім того, що жоден лікар без свідоцтва цієї організації не зможе працювати, то вона ще й самостійно затверджуватиме перелік потрібних документів, аби отримати таке свідоцтво. Всі охочі його отримати повинні бути внесенні до Реєстру представників медичних професій, а організація може встановити плату за внесення до відповідного реєстру і теж визначатиме її на власний розсуд. 

Що з законопроєктом зараз?

27 січня 2021 року цей законопроєкт не набрав достатньої кількості голосів і був відхилений та знятий з розгляду.

3. Оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей (реєстр. № 2713-д)

Автори законопроєкту вирішили, що азартні ігри будуть оподатковуватися податком на дохід та податком на прибуток, а лотереї лише податком на дохід. Це порушує принцип рівності платників податків та робить діяльність у сфері лотерей більш вигідною порівняно з іншими видами діяльності в цій сфері. Крім того, до 2024 року, ставка податку на дохід становить 0%, а відповідно азартні ігри будуть оподатковуватися за ставкою 18%, а лотереї лише ставкою 10%. Також пропонується звільнити на 3 роки суб’єктів азартних ігор від сплати податку на дохід. Все це призведе до скорочення надходжень до Державного бюджету.

Ну, і наостанок пропонується не включати до розрахунку оподатковуваного доходу (для ПДФО) суми виграшів в азартних іграх та лотереях. Така норма може дати початок створення на законодавчому рівні схеми ухилення від сплати податків або призвести до легалізації коштів (які ймовірно можуть бути отримані шляхом незаконного збагачення), коли доходи, що отримані як виграш в лотерею, не оподатковуються ПДФО. 

Що з законопроєктом зараз?

На сьогоднішній день законопроєкт проходить стадію повторного першого читання, тобто його в першому читанні не прийняли, але і не змогли відхилити, а відправили на доопрацювання.

4. Про рієлтерську діяльність в Україні (реєстр. № 3618)

У разі прийняття цього законопроєкту українці не зможуть розпоряджатися своїм майном без послуг ріелтора.

Аби вільно розпоряджатися своїм майном потрібно внести свою нерухомість до Єдиної інформаційної бази даних і сформувати інформаційний паспорт об’єкта нерухомості. Однак, внести ці дані може лише рієлтор,  а до того часу ви не зможете ні продати, ні купити, ні здати майно в оренду. Законопроєктом також не забороняється встановлення плати за внесення таких відомостей та формування витягів з Єдиної інформаційної бази даних.

Більш того, законопроєкт забороняє рекламувати майно будь-кому крім власника або рієлтера. Таким чином, розміщення оголошення про продаж на OLX родичем власника буде вважатися незаконним.

Передбачено створення Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності, що об’єднує професійні об’єднання у сфері рієлтерської діяльності. Водночас законопроєкт не містить порядку створення федерації, вимог та критеріїв до професійних об’єднань, які можуть стати членами федерації. Більш того, передбачено невичерпний перелік повноважень федерації, зокрема можливість їх встановлення органами самої федерації. 

Що з законопроєктом зараз?

Цей законопроєкт, незважаючи на багаточисленні критичні зауваження, в тому числі й НАЗК, очікує розгляду, його автори сподіваються на прийняття.

5. Відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (реєстр. № 3711-д) 

Пропонується визначити новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та надати надмірні повноваження в формуванні суддівського корпусу Вищій раді правосуддя (ВРП), про зашкварних суддів якої знає чи не кожен українець.

Нереформована ВРП отримує повний контроль за добором і кваліфікаційним оцінюванням всіх суддів:

• затверджуватиме всю методологію та оцінювання суддів;

 погоджуватиме документи ВККС, за якими будуть проводитися добори та кваліфікаційне оцінювання суддів;

• затверджуватиме методологію оцінювання доброчесності та професійної компетентності кандидатів; показники відповідності критеріям такого оцінювання, засоби їх встановлення;

• перевірятиме кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на їх відповідність критерію професійної компетентності;

• отримує повний контроль за конкурсом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). 

Законопроєкт нівелює роль міжнародних організацій, адже через доволі обмежені строки для формування першого складу Конкурсної комісії з питань доброчесності – ВРП зможе заблокувати призначення міжнародних експертів, і призначити до складу Конкурсної комісії осіб, визначених Радою прокурорів України, Радою адвокатів України та Національною академією правових наук України.

Що з законопроєктом зараз?

Закон прийнято Верховною Радою України 29.06.2021 року. 

Це лише 5 законопроєктів, які містять корупційні ризики і в разі прийняття будуть мати негативні наслідки для країни. За два роки діяльності ВРУ депутати подали 257 коурпційних законопроєктів.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи