Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини
Чому студентам іноземних вишів відмовляють у відстрочці на основі бюрократичних формальностей?
Після ухвалення нових змін до законодавства про мобілізацію, що набули чинності 18 травня 2024 року, ситуація з відстрочками для студентів вийшла на новий рівень правового абсурду. Кабінет Міністрів України чітко визначив, що студенти українських вишів можуть подавати довідку про навчання з університету і спокійно отримувати відстрочку від мобілізації. Але що ж робити тим, хто навчається за кордоном?
Абсурдний парадокс бюрократії
Відповідно до нових правил, студенти українських вишів мають чітко регламентовану форму довідки, яку необхідно подати до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). А як щодо студентів, які навчаються в університетах за кордоном? У них немає такої довідки, а значить — формально вони не мають права на відстрочку. ТЦК просто відмовляє їм, посилаючись на відсутність відповідного документа. Така ситуація нагадує театр абсурду, де головна проблема полягає не в суті справи, а в формальній деталі — наявності паперу встановленого зразка.
Комісія ТЦК, посилаючись на постанову Кабміну №560, діє відповідно до вимог, згідно з якими студент має надати довідку встановленого зразка, яку можуть видати тільки українські навчальні заклади. Студенти іноземних вишів, з якими ця постанова ніяк не узгоджується, фактично позбавляються права на відстрочку. Формально все виглядає правильно: закон вимагає конкретної форми довідки, і якщо її немає — немає й відстрочки.
Проте чи можна вважати такі дії дійсно правомірними, якщо вони порушують права людини? Людина, яка навчається за кордоном, не може впливати на те, який саме документ надає її університет. Відмова в праві на відстрочку лише через формальну невідповідність документів явно суперечить принципам справедливості та рівності перед Законом.
Незважаючи на те, що ТЦК формально діє в межах законодавства, такий підхід вказує на певні правові та нормативні прогалини, які потребують негайного вирішення. Чинна постанова Кабміну просто не передбачає можливості для студентів іноземних вишів підтверджувати своє право на відстрочку іншими документами. Але ж розв'язання цієї проблеми цілком очевидне: для студентів, які навчаються за кордоном, має бути визначений альтернативний перелік документів, які б підтверджували їхнє фактичне навчання.
І ці документи можуть включати підтвердження з університету, студентський квиток, сертифікати про зарахування тощо, на моє переконання це дозволить уникнути порушення прав людини і забезпечить справедливе вирішення ситуації для тих, хто дійсно навчається, а не намагається ухилитися від мобілізації.
Чи використовують навчання за кордоном для уникнення мобілізації?
Безумовно, не можна ігнорувати той факт, що деякі можуть намагатися використовувати навчання в іноземних університетах як спосіб уникнути мобілізації - звичайно, неприйнятно і суперечить законодавству. Але тут важливо розуміти: кожен випадок має розглядатися індивідуально. Не можна відмовляти всім студентам іноземних вишів лише через побоювання можливого зловживання, інакше це схоже на покарання невинних за чужі провини.
Важливо впровадити індивідуальний підхід до кожної ситуації, аналізуючи надані документи та обставини і через це можливо забезпечити баланс між правомірністю дій державних органів і захистом прав людини.
Судове рішення, яке може змінити правила гри
На щастя, вже з’явилися перші прецеденти, які можуть пролити світло на цю проблему. Один із таких випадків розглядався в суді (рішення у справі №600/3575/24-а від 24 вересня 2024 р.), де позивач, студент іноземного вишу, оскаржив відмову ТЦК надати йому відстрочку. Його головний аргумент: довідка з університету в Польщі, хоч і не відповідає українським стандартам, все ж підтверджує факт його навчання на денній формі. Суд, на відміну від військових комісарів, вирішив не закривати очі на здоровий глузд. Суд постановив, що відстрочку можна підтверджувати іншими документами, якщо вони належним чином засвідчені.
ТЦК діяв формально і, фактично, відмовив людині в праві через те, що українське законодавство не визнає іноземні довідки. Але суд побачив інше: студент має право на відстрочку, і не важливо, де він навчається, головне — підтвердити факт навчання.
Час діяти
Очевидно, що нинішнє законодавство потребує змін. Внесення поправок до постанови Кабміну, яке дозволить студентам іноземних вишів підтверджувати своє навчання іншими документами, є необхідним кроком для усунення правових недоліків. Це питання не лише про справедливість, але й про права громадян, які не повинні бути порушені через формальні недоліки закону.
Залишити проблему без вирішення означає продовжувати порушувати права громадян. А це — вже не просто юридична, а глибока моральна проблема для суспільства. Тому судові прецеденти — це лише перший крок.
На жаль, дуже мало студентів іноземних вишів готові захищати свої права в українських судах, коли дізнаються, що ТЦК не приймає їхні документи про навчання. Більшість із них або покидає навчання, або відраховується, втрачаючи зацікавленість у боротьбі за свої права. Тут виникають два питання. Якщо студент дійсно використовує навчання за кордоном як спосіб ухилення від мобілізації — це одна справа. Але якщо людина щиро прагне здобути освіту й вимушена покинути навчання лише через те, що не може отримати відстрочку, це зовсім інша ситуація, яка викликає справжнє занепокоєння. В таких випадках не можна чекати і здаватися. Потрібно оскаржувати рішення, доводити свою правоту в суді. Так, не швидкий і не легкий шлях, але він можливий і вартий того, щоб боротися за своє право.
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко вчора о 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук вчора о 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука вчора о 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко вчора о 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов вчора о 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк вчора о 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1177
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 786
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 217
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 154
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 154
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3700
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 2183
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1523
-
426 млн грн штрафів у 2025 році. Банки Порошенка та Тігіпка у топі порушників
Інфографіка 1389
-
Глава МВФ закликала Україну завершити реформи для перетворення на "європейського лева"
Фінанси 1300
