Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини
Чому студентам іноземних вишів відмовляють у відстрочці на основі бюрократичних формальностей?
Після ухвалення нових змін до законодавства про мобілізацію, що набули чинності 18 травня 2024 року, ситуація з відстрочками для студентів вийшла на новий рівень правового абсурду. Кабінет Міністрів України чітко визначив, що студенти українських вишів можуть подавати довідку про навчання з університету і спокійно отримувати відстрочку від мобілізації. Але що ж робити тим, хто навчається за кордоном?
Абсурдний парадокс бюрократії
Відповідно до нових правил, студенти українських вишів мають чітко регламентовану форму довідки, яку необхідно подати до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). А як щодо студентів, які навчаються в університетах за кордоном? У них немає такої довідки, а значить — формально вони не мають права на відстрочку. ТЦК просто відмовляє їм, посилаючись на відсутність відповідного документа. Така ситуація нагадує театр абсурду, де головна проблема полягає не в суті справи, а в формальній деталі — наявності паперу встановленого зразка.
Комісія ТЦК, посилаючись на постанову Кабміну №560, діє відповідно до вимог, згідно з якими студент має надати довідку встановленого зразка, яку можуть видати тільки українські навчальні заклади. Студенти іноземних вишів, з якими ця постанова ніяк не узгоджується, фактично позбавляються права на відстрочку. Формально все виглядає правильно: закон вимагає конкретної форми довідки, і якщо її немає — немає й відстрочки.
Проте чи можна вважати такі дії дійсно правомірними, якщо вони порушують права людини? Людина, яка навчається за кордоном, не може впливати на те, який саме документ надає її університет. Відмова в праві на відстрочку лише через формальну невідповідність документів явно суперечить принципам справедливості та рівності перед Законом.
Незважаючи на те, що ТЦК формально діє в межах законодавства, такий підхід вказує на певні правові та нормативні прогалини, які потребують негайного вирішення. Чинна постанова Кабміну просто не передбачає можливості для студентів іноземних вишів підтверджувати своє право на відстрочку іншими документами. Але ж розв'язання цієї проблеми цілком очевидне: для студентів, які навчаються за кордоном, має бути визначений альтернативний перелік документів, які б підтверджували їхнє фактичне навчання.
І ці документи можуть включати підтвердження з університету, студентський квиток, сертифікати про зарахування тощо, на моє переконання це дозволить уникнути порушення прав людини і забезпечить справедливе вирішення ситуації для тих, хто дійсно навчається, а не намагається ухилитися від мобілізації.
Чи використовують навчання за кордоном для уникнення мобілізації?
Безумовно, не можна ігнорувати той факт, що деякі можуть намагатися використовувати навчання в іноземних університетах як спосіб уникнути мобілізації - звичайно, неприйнятно і суперечить законодавству. Але тут важливо розуміти: кожен випадок має розглядатися індивідуально. Не можна відмовляти всім студентам іноземних вишів лише через побоювання можливого зловживання, інакше це схоже на покарання невинних за чужі провини.
Важливо впровадити індивідуальний підхід до кожної ситуації, аналізуючи надані документи та обставини і через це можливо забезпечити баланс між правомірністю дій державних органів і захистом прав людини.
Судове рішення, яке може змінити правила гри
На щастя, вже з’явилися перші прецеденти, які можуть пролити світло на цю проблему. Один із таких випадків розглядався в суді (рішення у справі №600/3575/24-а від 24 вересня 2024 р.), де позивач, студент іноземного вишу, оскаржив відмову ТЦК надати йому відстрочку. Його головний аргумент: довідка з університету в Польщі, хоч і не відповідає українським стандартам, все ж підтверджує факт його навчання на денній формі. Суд, на відміну від військових комісарів, вирішив не закривати очі на здоровий глузд. Суд постановив, що відстрочку можна підтверджувати іншими документами, якщо вони належним чином засвідчені.
ТЦК діяв формально і, фактично, відмовив людині в праві через те, що українське законодавство не визнає іноземні довідки. Але суд побачив інше: студент має право на відстрочку, і не важливо, де він навчається, головне — підтвердити факт навчання.
Час діяти
Очевидно, що нинішнє законодавство потребує змін. Внесення поправок до постанови Кабміну, яке дозволить студентам іноземних вишів підтверджувати своє навчання іншими документами, є необхідним кроком для усунення правових недоліків. Це питання не лише про справедливість, але й про права громадян, які не повинні бути порушені через формальні недоліки закону.
Залишити проблему без вирішення означає продовжувати порушувати права громадян. А це — вже не просто юридична, а глибока моральна проблема для суспільства. Тому судові прецеденти — це лише перший крок.
На жаль, дуже мало студентів іноземних вишів готові захищати свої права в українських судах, коли дізнаються, що ТЦК не приймає їхні документи про навчання. Більшість із них або покидає навчання, або відраховується, втрачаючи зацікавленість у боротьбі за свої права. Тут виникають два питання. Якщо студент дійсно використовує навчання за кордоном як спосіб ухилення від мобілізації — це одна справа. Але якщо людина щиро прагне здобути освіту й вимушена покинути навчання лише через те, що не може отримати відстрочку, це зовсім інша ситуація, яка викликає справжнє занепокоєння. В таких випадках не можна чекати і здаватися. Потрібно оскаржувати рішення, доводити свою правоту в суді. Так, не швидкий і не легкий шлях, але він можливий і вартий того, щоб боротися за своє право.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський вчора о 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук вчора о 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 656
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 288
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 275
- Бронювання працівників: правила та вимоги 199
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 174
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 9037
-
Словаччина запускає "словацьку снарядну ініціативу", але не для України
Бізнес 6014
-
Не треба чекати на спасіння. Що оновлена стратегія нацбезпеки США значить для України
Думка 3040
-
Немає місця, щоб сховатися. Як Україна виграє війну політичних убивств на території Росії
2577
-
Гроші з повітря. Скільки можна заробити з кешбеку і хто платить за щедрість
Фінанси 2349
