Сплата зобов′язань коли граничний строк припадає на вихідний день
Податковий кодекс України не визначав строки сплати податкового зобов′язання у разі, якщо граничний строк сплати податкового зобов′язання припадав на вихідний або святковий день.
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідно до яких якщо граничний строк сплати податкового зобов′язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов′язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
До внесення вказаних змін Податковий кодекс України не визначав строки сплати податкового зобов′язання у разі, якщо граничний строк сплати податкового зобов′язання припадав на вихідний або святковий день.
У той же час, якщо податковим органом проведено податкову перевірку за період до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та винесено податкові повідомлення-рішення про порушення платником податків строків сплати податкового зобов′язання, граничний строк сплати якого припадає на вихідний або святковий день, в платника податків досить обґрунтовано може постати питання яким чином захистити свої права.
І в такій категорії спорів, це зробити не складно, а стратегія захисту повинна будуватись на наступному.
Статтею 3 Податкового кодексу України передбачено, що до складу податкового законодавства України належать чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
В свою чергу, при обчисленні строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом, застосовуються положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року № ETS-076 (надалі - Конвенція).
Оскільки податкові правовідносини належать до адміністративних, правила обчислення строків, встановлені Конвенцією, підлягають застосуванню при обрахунку початку перебігу строків сплати податкових зобов’язань.
Так, відповідно до статті 3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі diesadquem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "diesadquem" означає день, у який цей строк спливає.
У статті 5 Конвенції вказано, якщо dies ad quem строк, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.
Вказана правова позиція щодо початку перебігу строку з наступного дня після відповідної календарної дати, що є вихідним або святковим днем, відповідає усталеній позиці Верховного Суду, викладеній у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 р. по справі № 809/1577/17, від 14.03.2018 року по справі № 820/1867/17, від 09.06.2015 року по справі № 21-18а15.
При застосуванні вказаної позиції ми не повинні забувати, що податкове зобов′язання повинно бути фактично сплачено платником податків, щодо якого проведено перевірку, у перший робочий день після вихідного чи святкового дня.
Яке значення в такій сплаті має операційний день роботи банку – вже є темою окремої статті. Якщо з приводу описаного є питання, будь ласка коментуйте.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 144
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 21788
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18719
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12644
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12122
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 9007