Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.11.2019 01:08

Так змінювали країну цього тижня

Народний депутат України IX скликання

Парламент ліквідував корупційну схему у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості.

Нарешті може припинитися здирництво коштів з оцінювачів та нотаріусів на користь приватних структур за користування Єдиною базою даних звітів про оцінку, яка належить державі. Цей законопроект не лише ліквідовує схему на мільйони доларів, а й служить доказом того, що депутати не причетні до корупції.

Ми зруйнували схему, яка дозволяє корупціонерам заробляти 1 млн гривень щодня, використовуючи інфраструктуру, яку створила за бюджетні кошти держава. 

З 1 січня 2020 року запроваджується нова модель оцінки, яка буде проходити автоматично в максимально короткі строки. Хто не погодиться з результатом автоматичної оцінки, зможе замовити її окремо в організацій, які надають такі послуги. 

Нотаріуси отримають право безоплатного доступу до Єдиної бази для перевірки довідок та звітів про оцінку об’єктів нерухомості. Плата за формування довідок буде надходити до державного бюджету, а не на рахунки корупційних посередників. І це буде близько 300 гривень, а не 1 800 як зараз.

Врегулюванню видобутку бурштину в Україні бути. 

Парламент підтримав за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання видобутку бурштину № 2240. Це питання вже набрало критичних масштабів. Видобуток бурштину майже на 100% знаходиться в тіні і контролюється криміналом. Це високорентабельна галузь економіки, в якій обертаються десятки мільйонів доларів на рік.

Український бурштин високо цінується на світових ринках. Його контрабандою вивозять до країн Європи, де продають на спеціальних біржах. В результаті, на українських надрах заробляють ще й посередники з іноземних держав, в той час як українці не отримують з цього практично ніякої вигоди. 

Багато років попередня влада робила вигляд, що бореться з видобутком бурштину, а насправді – робила все, щоб не було умов для його легалізації. Ми хочемо створити правила, завдяки яким наші громадяни зможуть спокійно отримати ліцензію, сплатити податки і видобувати каміння. Без криміналу і кришування силовиків. 

До 2021 року буде запроваджено мораторій на вивіз бурштину. Цей час потрібен для того, щоб дати можливість піднятися українській переробці. Українці не лише зможуть отримати ліцензію на видобуток бурштину, а й будуть нести кримінальну відповідальність, якщо залишатимуть після себе «місячні пейзажі», як це відбувається зараз. Ділянки будуть закріплені за конкретними людьми і вони нестимуть відповідальність за їх приведення в попередній стан.

Верховна Рада захищатиме українців від фальсифікованих лікарських засобів. 

Відповідний законопроект №1152-1, яким посилюється відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів, парламент підтримав на цьому тижні. Близько половини ліків, які продаються нині через інтернет – фальсифікат. Тепер за це в Кримінальному кодексі буде передбачена відповідальність від восьми до десяти років позбавлення волі. Крім того, передбачено додаткову відповідальність за зловживання довірою - коли підроблені ліки продають люди в білих халатах. 

Зараз санкція за розповсюдження підроблених ліків - від трьох до п'яти років позбавлення волі. А буде - від п'яти до восьми. 

Підробка ліків – серйозний злочин. Його не можна прирівнювати до підробки споживчих товарів, тому відповідальність за цей злочин має бути суворою.

Ми позбудемося пакетів. 

Впродовж лише останніх 65-ти років людство виробило понад вісім мільярдів тон пластику, велика частина якого – пластикові пакети.

Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, в той час як у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів. Всього близько 6% від їх загального числа пізніше були направлені на переробку.  В Україні на людину щорічно доводиться більше 500 викинутих поліетиленових пакетів.

Європарламент 24 жовтня 2018 року підтримав запровадження в ЄС заборони на використання всіх одноразових виробів із пластику до 2021 року: тонких пластикових пакетів, соломинок для пиття, ватних паличок, а також пластикових столових приборів, стаканчиків і тарілок.

Основною альтернативою пластиковим пакетам у світі є біорозкладні пакети.

В Україні є потужності для виробництва біорозкладних пакетів, але на них поки немає попиту. Встановлення заборони на розповсюдження звичайних пластикових пакетів окрім надзвичайно позитивного впливу на стан довкілля буде стимулювати попит на виробництво біорозкладних пакетів, що здешевить їх для кінцевого споживача. Це дозволить виробникам застосовувати інноваційні технологічні процеси та наладити експорт біорозкладних пакетів до країн, де вступила у дію заборона на використання пластикових пакетів.

Що передбачається?

- Заборона розповсюдження пластикових пакетів в торгівлі і ресторанному бізнесі з 1 січня 2022 року, крім біорозкладних та надлегких пластикових пакетів.

- Заборона схиляння споживачів до купівлі пластикових пакетів.

- Обов'язкове маркування біорозкладних пластикових пакетів.

- Стимулювання виробництва біорозкладних пластикових пакетів. 

⁃ Україна уже потопає у смітті і ми повинні для початку принаймні перестати його продукувати. 

⁃ Ми перейдемо на більш безпечну для довкілля упаковку, як зробили наші сусіди. Це буде відбуватися поступово, щоб всі учасники ринку могли підготуватися. 

⁃ Перехід на біорозкладні пакети не лише рятує довкілля, а дає можливість запустити цілу галузь економіки і навіть експортувати їх за кордон. А це – податки, робочі місця і валютні надходження.

Верховна Рада ухвалила закон, що пришвидшить ремонт українських доріг. 

368 депутатів у другому читанні підтримали законопроект №1041 щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автошляхів загального користування. В Україні дорожні роботи плануються на один рік. Тоді як для реалізації будівельного проекту необхідно в середньому 1,5 року. І це лише на проходження процедур у всіх інстанціях. До того ж, завжди буває суб’єктивне втручання в процес планування робіт – тобто, в ручному режимі визначається, які дороги ремонтувати першочергово. Це несе, звісно ж, і корупційні ризики.

Законопроект встановлює, що: 

⁃ вводиться середньострокове планування розвитку і утримання автомобільних доріг;  

⁃ перелік об`єктів будівництва і ремонту доріг загального користування державного значення встановлює Кабмін 

⁃ переліки об`єктів будівництва і ремонту доріг загального користування місцевого значення затверджують місцеві адміністрації за погодженням із центральним органом виконавчої влади.

⁃ внесення змін до таких переліків визначаються в законі і є вичерпними, тобто не можна придумати якусь причину і внести зміни до закону. Причинами можуть бути зменшення або збільшення надходжень до дорожнього фонду та необхідність відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок стихійного лиха.

Децентралізація - важлива реформа для країни, ми підходимо до неї з усією відповідальністю. Але вона не може продовжуватися вічно. Наша мета - сформувати нову систему державного управління, де місцеві громади отримують повноваження і гроші, які дозволять їм вирішувати абсолютну більшість питань. Є цілі області, як наприклад, Закарпатська, де обласні ради не погоджують перспективні плани об’єднання громад. Є випадки, коли ОТГ створюють не за перспективним планом, а під людину, або під ситуацію. Вони формуються не за принципом спроможності, а за політичною доцільністю. Такі громади залишаються слабкими і продовжують жити на дотації. Тому ми хочемо дати уряду більше повноважень, щоб він міг виправляти такі помилки своїми рішеннями. 

Ми внесли зміни до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти. 

Що пропонується?

Необхідність внесення змін і доповнень до Закону України «Про вищу освіту» зумовлена насамперед зобов’язаннями, передбаченими статтею 431 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, які полягають у реформуванні та модернізації системи вищої освіти, сприянні зближенню у сфері вищої освіти в рамках Болонського процесу, підвищенні якості вищої освіти, розширенні можливостей закладів вищої освіти, активізації мобільності студентів та викладачів, співробітництві з метою спрощення доступу до отримання вищої освіти тощо.

Метою законопроекту є врегулювання таких сфер, як ліцензування освітньої діяльності, вступ для навчання для здобуття вищої освіти, реалізація міждисциплінарних  освітніх програм, а також окремих питань, що стосуються забезпечення якості вищої освіти, студентоцентрованого навчання, форм здобуття освіти, вимог до керівника закладу, Національної рамки кваліфікацій тощо.

Ми проводимо модернізацію вищої освіти, наближаємо її до стандартів Європейського Союзу.

Наша мета – інтегрувати Україну в єдиний освітній простір з західним світом. Це допоможе нашим студентам та викладачам тісно співпрацювати з європейськими університетами. 

Для українських університетів суттєво спрощуються процедури ліцензування в одних випадках, в інших – навпаки підвищуються вимоги, коли йдеться про професії з високим ступенем відповідальності. 

Процедура вступу до навчального закладу стане більш сучасною. Буде впроваджено мотиваційний лист при вступі, враховуватимуться здобутки на міжнародних олімпіадах тощо. 

Вища освіта зазнає значних трансформацій, які допоможуть їй бути успішною і конкурентною. Адже зараз перед українськими університетами стоїть непросте завдання – конкурувати за абітурієнтів з західними вузами.

Ну і нарешті, день 13 листопада став історичним. Украінці вперше за сто років отримали шанс стати повноправними власниками своєї землі.  

⁃ Вартість гектару зросте.

- Вартість оренди зросте.

- Бюджети сільських громад зростуть: це означатиме нові сільські дороги, школи, клуби, магазини.

- Реформа відкриває шлях до справедливої ціни оренди.

- Чи зможуть іноземці колись купувати  землю с/г призначення- визначать самі громадяни на референдумі.

- Землю можна продавати, а можна залишити дітям і онукам. Головне, щоб вона оброблялася і давала господарю можливість жити заможно.

- Не треба брехати: землю ніхто не продає. Мова йде про те, щоб українці нарешті набули повне право власності на свої земельні ділянки - як це вже є для присадибних ділянок, земель для особистого селянського господарства чи земель загального призначення.

- Земля від українців нікуди не піде. Жодна іноземна компанія, жоден іноземець не зможе купити сільськогосподарську землю - навіть за тіньовими схемами.

- Фермери отримають державну підтримку на придбання землі.

- Орендарі захищені: їхні договори оренди залишаються в силі, вони мають першочергове право покупки, якщо господар захоче продати.

Старі політики говорять, що Україну продають. Насправді, вони переживають, що їм не дали її вкрасти.

Дуже просто вкрасти те, що є «державним» або «спільним». Дуже складно вкрасти те, що має справжнього власника. Саме тому старі політики виступають проти реформи. Вона заважає їм вкрасти землю навіть якщо вони знову опиняться при владі.

Люди, які мають гектари земель під свої шикарні садиби у приватній власності, хочуть заборонити людям таку ж власність на два гектари, які можуть їх прогодувати. Хто вони після цього?

Тимошенко, яка  виступає проти закону про продаж землі, бо вона не президент і не прем’єр? Чому коли  вона була прем’єром, то хотіла продавати землю іноземцям і навіть іноземним державам - є документ.

Хто такий Порошенко, який неодноразово виступав за відкриття ринку землі, але вся його партія проголосувала проти.

Ну хто такі Медведчук і Рабінович, які  виступають проти продажу, - зрозуміло. Але українська земля не дістанеться Росії та російським компаніям.

Парламент «взявся» за земельну реформу і це не тільки ринок землі.

Це в першу чергу ряд революційних змін, які приберуть корупцію і наведуть лад у земельних відносинах. Ми пропонуємо нарешті передати громадам землі за межами населених пунктів, які досі є державною власністю, і відібрати у Держгеокадастру повноваження по розпорядженню землями. 

Держгеокадастр, де гроші беруться за все – за погодження, за експертизи, за надання земельних ділянок, за одержання сертифіката землевпорядника, більше не буде мати повноважень, які дозволяють брати хабарі. Цей орган буде займатися виключно тим, чим повинен, - веденням Державного земельного кадастру. 

Документація із землеустрою буде перевірятись лише один раз - при внесенні до Державного земельного кадастру замість теперішньої потрійної перевірки. Поняття державної експертизи документації взагалі скасовується. Це означає, що більше не буде цього всього пекла з оформленням у власність землі. Процедура стане простішою, швидшою і дешевшою.

Земельні торги будуть проводитись в єдиній електронній системі у формі аукціону в режимі реального часу. За його результатами договори укладатимуться з тими, хто запропонують найвищу ціну. Землі комунальної і державної власності зможе купити кожен, у кого є комп’ютер і доступ до інтернету, а не лише той, хто має зв’язки у владі. Система електронних торгів довела свою ефективність. Прозорі процедури – це єдиний ефективний спосіб боротьби з корупцією. А чесні торги – це єдина можливість отримати за наше майно справедливу ціну. 

Наша мета – вивести ринок землі з тіні. Гроші, які крутяться у цій сфері, мають працювати на економіку України, а не на кишені корупціонерів.... 

Від нашого статусу «житниці Європи» залишилася лише назва. Мораторій на продаж землі призвів до того, що сьогодні ми у одному списку з Північною Кореєю, Кубою, Венесуелою, Конго і Таджикистаном, де також немає ринку землі. Це країни з найбіднішими у світі селянами. І ми - серед них!

Ми не говоримо про те, що земля має стати товаром. Земля має стати активом – прозорим і зрозумілим, який приносить гроші тим, хто нею володіє, і тим, хто її обробляє.

Ми відкриваємо ринок землі не для того, щоб заробити на її продажі. Ми маємо жити з того, що на ній вирощується. Земля має приносити громадянам гроші і робочі місця, а державі - податки. Тому наша принципова позиція - власниками українських земель можуть бути лише громадяни України і лише українські компанії.

Ми прийняли головний фінансовий документ, за яким житиме країна наступного року - бюджет 2020. У ньому Уряд відходить від загальних тез про турботу до конкретних вимог та соціальних стандартів, які має гарантувати держава своїм громадянам.

Бюджет вперше без підвищення податків та із скороченням дефіциту, щоб зменшувати борги, які всі мають віддавати. Про бюджет наступного року напишу окремо. 

Верховна Рада на цьому тижні також ухвалила за основу законопроект №2189 «Про добровільне об'єднання територіальних громад». За – 283 народних депутатів. Ухвалений документ допоможе завершити важливу для України реформу децентралізації та сформувати нову систему державного управління. Де місцеві громади отримують повноваження і кошти, що дозволять їм вирішувати абсолютну більшість питань.

Парламент ухвалив за основу проект закону про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2233.

Документ, зокрема, передбачає недопущення неконтрольованого зростання ціни на електроенергію.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net