Дотримується роботодавець Вашого авторського права на службовий твір?

Що таке службовий твір?

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Виходячи з визначення, службовий твір повинен бути створений в результаті виконання службового завдання або на умовах передбачених трудовим договором (контрактом). Твір не буде вважатись службовим, якщо виходить за межі трудових функцій автора або при відсутності поставленого завдання.

Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За результатом створеного твору у автора виникають майнові та немайнові права.

Особисте немайнове право на службовий твір.

Особисті немайнові права автора належать його автору і не можуть бути передані іншим особам. До таких прав належить:

- вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

- забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

- вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання; - вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Майнове право на службовий твір

Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю , якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем, що дає право роботодавцю використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом в тому числі, але не виключно:

+ відтворення творів;

+ публічне виконання і публічне сповіщення творів;

+ публічну демонстрацію і публічний показ;

+ будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

+ переклади творів;

+ переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

+ включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

+ розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

+ подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

+ здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу,  відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів,  комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

+ імпорт примірників творів. 

У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору, працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав.

Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об'єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об'єкта.

 

Як захистити своє авторське право на твір?  

Дієвим захистом авторських прав на службовий твір є укладення цивільно-правового (авторського) договору щодо порядку створення твору, повідомлення, розподілу майнових прав, виплати авторської винагороди та інших умов.

Зразки договір можна знайти на офіційному порталі Державної служби інтелектуальної власності за посиланням http://sips.gov.ua/ua/zrazkydogap.html .

В сьогоденних реаліях укладання авторського договору є великою рідкістю, що призводить до зволікання правами роботодавцем.

 

Чи повинна надавитись авторська винагорода за створення службового твору? 

Так, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору, оскільки заробітна плата - це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода - це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом.

У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди, суди при обчисленні такої винагороди мають керуватися положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 72 (72-2003-п) "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав".

Підсумовуючи викладене, для захисту авторського права на твір, створений при виконанні трудових обов’язків необхідно укладати авторський договір щодо використання службового твору роботодавцем, в якому передбачати розподіл майнових прав, виплату авторської винагороди та інші умови.