Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.03.2016 09:50

Регіональне удільне князівство «Донбас»

Старший науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Інституту економіко-правових досліджень НАН України

Група ексрегіоналів не полишає спроб легалізувати проросійський проект «Новоросія» під прикриттям виконання Мінських угод не упускаючи власних інтересів – створення в правовому полі України нового «князівства». Чи може пора вже відверто повернутись до кріп

24 березня 2016 р. у ВерховнійРаді України було зареєстровано проект ЗаконуУкраїни «Про особливості управлінняокремими територіями Донецької та Луганської областей»(№ 4297) . Авторський колектив складається з 6 народнихдепутатів України, а саме: Німченко В.І., Воропаєв Ю.М., Матвієнков С.А., СажкоС.М., Дунаєв С.В. та Мороко Ю.М. (всі перелічені – представники фракції «Опозиційнийблок» у ВР України).

За задумом авторів законопроекту Закон визначатиметимчасовий порядок організації та правові підстави створення міжобласного територіального об’єднання(далі за проектом – МТО) з метою припинення збройного протистояння, захистузаконних інтересів, прав і свобод громадян, відновлення життєдіяльності внаселених пунктах, відновлення діяльності органів влади та органів самоврядування, правопорядку, економічної та соціальноїінфраструктури на території Донецької та Луганської областей, на якій тимчасовоне здійснюються або здійснюються не в повному обсязі повноваження органівдержавної влади України. Стаття 1 проекту пропонує нам визначення та вводитьскорочення МТО у прив’язці до затвердженого 12 лютого 2015 р. «Комплексузаходів щодо виконання Мінських угод», положень Закону України « Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецькоїта Луганської областей» і на реалізацію прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів цих областей . Як розглядатидану норму, та що автори намагалися вкласти у прийняття постійногозаконодавства про особливий статус? Де і у яких домовленостях Україна брала насебе такі зобов’язання створити «постійне законодавство» щодо особливого статусуокремих районів Донецької та Луганської області?

У статті 2 сказано, що межі МТО Донбас, перелік міст, районів і населенихпунктів, які входять до складу МТО Донбас, затверджуються Верховною РадоюУкраїни за поданням Кабінету Міністрів України. Тут, мабуть, автори та зовнішнісоавтори натякають на можливість розширення меж МТО за поданням КабМіну доприйнятного для агресора розміру (згадаймо уявні «межі» проекту «Новоросія» інехай нас не бентежить запобіжник у нормі про розповсюдження її на лише окремірайони Донецької та Луганської області). Далі – більше. МТО Донбас як невід'ємна складова території України маєстатус міжобласного об'єднання з самостійною системою державного управління на принципах децентралізації і широкихповноважень органів місцевого самоврядування (стаття 3). Тобто мова йде вже непро особливості місцевого самоврядування, а про систему державного управління! МТОДонбас утворюється тимчасово та не є самостійним суб’єктом системиадміністративно-територіального устрою України (частина 2 статті 3). Згадаймонаше попереднє припущення про можливість розширення «зони» та «постійнийхарактер» законодавства про МТО (стаття 1), самостійну систему державногоуправління (частина 1 статті 3) при … статусі тимчасового утворення.

Стаття 4 складається з реверансів у бікУкраїни за прикладом "все відбуватиметься в правовому полі, але з урахуваннямпевних особливостей, встановлених даним проектом" (вибори, формування органів вжемісцевого самоврядування, а не державної влади тощо). Дійсно, хто буде звертатиувагу на цю статтю, якщо у перших трьох такі пасажі, які можна звести дозатертої дискусії про те, яке саме положення Мінських домовленостей виконуватис початку, а з якими почекати до настання певних подій? Якщо у РФ такевідношення до міжнародних домовленостей, то що заважатиме прямо порушуватиприйнятий Закон України та нав’язувати свою його трактовку?

Ближче до суті щодо легалізації збройнихформувань підходить стаття 6, в якій зазначено, що органи влади (все ж вони з’являються знов, але бе уточнення «державної») тамісцевого самоврядування МТО Донбас в межах своїх повноважень і повноважень,делегованих органами місцевого самоврядування нижчого рівня, приймають рішення про створення, структуру, чисельністьзагонів народної міліції з охорони громадського порядку МТО Донбас ікоординують їх діяльність; розглядають питання про надання згоди на призначеннякерівників органів внутрішніх справ, служби безпеки та прокуратури МТО Донбас.Гадаємо, що це положення навіть не варто коментувати. Всім відомо, хто увійдедо складу «загонів народної міліції» (на відміну чи на заміну новоствореноїполіції України) та які такі кадри будуть призначені на керівні посади ОВС,служби безпеки та прокуратури не України, а МТО! Тут автори недопрацювали докінця і ми не бачимо митної служби та загонів прикордонників МТО, які, мабуть,за «народною волею» мають взяти на себе непросту функцію «охорони» кордону зкраїною-агресором – постачальником зброї, комбатантів, мігрантів, наркотиківтощо.

Згадуємо положення статті 4 та аналізуємостаттю 7. Вищим представницьким органом влади в МТО Донбас є ПредставницькеЗібрання МТО Донбас, яке здійснює представницькі, нормотворчі, контрольніфункції та повноваження в межах своєї компетенції. І де тут правове полеКонституції України та чинного законодавства? Виконавчий Комітет МТО Донбас -виконавчий орган влади в МТО Донбас, який здійснює виконавчі функції в межахсвоєї компетенції. Виконавчий Комітет МТО Донбас очолює Глава МТО Донбас(стаття 8). Звісно, такі положення при їх техніко-юридичному конструюванні ґрунтуютьсяна політичних домовленостях та наявності персоналій, які здатні за певнимнабором якостей обійняти таку посаду. Про персоналію «Глави МТО» кожен читачмає подумати сам з урахуванням тієї інформації, яка просочується у пресу.Виникає логічне запитання, якщо посада одна, а персоналії розглядалися напосади в окремі райони кожної з областей, то кого з них «викинули»? Чи можезаконом буде створено ще якусь статусну посаду?

Таким чином, завдяки нормативній ініціативі прослідковуєтьсянамагання групи народних депутатів перехватити ініціативи АдміністраціїПрезидента України та скерувати «кулуарний процес» в певне русло, підкріпленевже проектом Закону України, який у разі погодження такого сценаріювимагатимуть прийняти не тільки на рівні такої групи депутатів, підконтрольнихЗМІ тощо, а і один з учасників Мінських домовленостей.

Далі – більше. Повноваження, порядок обранняГлави МТО Донбас, повноваження, порядок формування і діяльностіПредставницького зібрання МТО Донбас і Виконавчого Комітету МТО Донбасвизначається цим та іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України,а також нормативно-правовими актами Представницького Зібрання МТО Донбас зпитань, віднесених до його компетенції (стаття 9). Президент України виводитьсяза лапки відповідно до зазначеної норми, та визнається лише КабМін. Данийзапобіжник поставлено на випадок формування КабМіну з представників, лояльнихдо певних політичних сил, наприклад до ОППОблоку, або інших проросійсько орієнтованихполітиків.

Стаття 10 встановлює, що Глава М ТО Донбас обирається на основі загального, рівного іпрямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Кандидатом на зайняття посади Глави М ТО Донбас може бутигромадянин України , немолодший 35 років, який має вищу освіту , не має судимості за вчинення умисного злочину або судимість знята у встановленому законом порядку . Тут міститься прямий натяк на нову для політичногопростору створюваної «Новоросії» фігуру, адже всі відомі кандидати від «ДНР» чи«ЛНР» під статус «не має судимості завчинення умисного злочину» не підпадають. Однак, є і запобіжник у виглядіможливості зняття судимості. Приклади такого «дійства» ми знаємо.

Далі проектомвстановлюються повноваження Глами МТО (стаття 11), правове положення такомпетенція Представницького Зібрання (статті 12-13), Виконавчого комітету МТО(статті 14-16). Для встановлення асоціацій приналежності до правового поля України,статтею 17 встановлено, що міські, районні в місті, районні ради є органамимісцевого самоврядування МТО Донбас, які представляють спільні інтереситериторіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначенихКонституцією та законами України, а також повноважень, делегованих їмсільськими та селищними радами. Автори проекту знову не допрацювали до кінця:не внесли до проекту положень про адміністрації міст та районів, як тозапроваджено окупаційною владою. Теж саме стосується і статтей 18 та 19проекту. Є і певні особливості. Статті 20-25 проекту присвячені окремимособливостям так званого «місцевого самоврядування» та не мають принциповогозначення.

У прикінцевих положеннях проекту знаходимо певнуредакційну помилку: вибори Глави МТО Донбас, депутатів ПредставницькогоЗібрання МТО Донбас, депутатів районних, міських, районних у містах, селищних,сільських рад, сільських, селищних і міських голів на території МТО Донбаспризначити на 25 жовтня 2015 р.Гадається, що то просто технічна помилка і мається на увазі 25 жовтня 2016 р. (чи інша дата).Однак, звернемо увагу, що місцеві вибори в Україні відбулися саме 25 жовтня2015 р., а, отже, цей проект, мабуть, готувався до цих виборів, але політичне підґрунтядля його реалізації та прийняття певне створилося тільки зараз. Будемо чекатина редакційну правку від авторів та дізнаємося про бажану для країни-агресорадату виборів «Глави МТО» та формування інших утворень відповідно до цьогопроекту.

Знайомство з проектом залишає ряд питань.Авторами упущено ряд «важливих» для ідеології, яка цілеспрямовано просувається РФ:статус російської мови, амністія для «учасників подій на Сході України» тощо.

Виходячи із змісту розглянутого законопроектувипливає одна цікава деталь: це реальний правовий механізм легалізаціїстворених на окупованій російсько-террористичними військами території двохобластей «органів влади» з тією поправкою, що пропонується їх об’єднати в однуінституцію – МТО «Донбас» (читайте – «Новоросія»). Ідеї створення так званої «Новоросії»(МТО) дуже добре покладаються на запропоновані у проекті механізми «встановленнямиру» на окупованих РФ територіях Донецької та Луганської областей. Та чи єреальне підґрунтя для виконання такого задуму, чи згодна РФ вивести з територіїУкраїни гібридні війська? Законопроект, поки що, прямо не передбачає механізмулегалізації терористичних угруповань (яких треба амністувати перед цим), однак створюєдля цього всі передумови.

Даний законопроект можна також розглядати якспосіб ексрегіоналів запропонувати електорату «мирний спосіб» вирішення «конфліктуна Сході України» (не зважаючи на відсутність конфлікту всередині України танаявність прямої військової агресії збоку РФ). Однак, такі «пропозиції» неробляться просто так, задля точкового застосування в рамках самопіару політичноїсили, яка і так обслуговує певне стабільне електоральне поле? Чи не є це «вбросом»перед початком відповідних політичних процесів, які зведуться до примусу збокуРФ виконати Мінські домовленості в запропонованій редакції? Очікуємо, що цейпроект буде представлений інституціям ЄС як «голос представників Донбасу», іМЗС України вже сьогодні має ретельно вивчити таку загрозу та зіграти навипередження щодо заяви про неможливість реалізації даного сценарію, який прямоі всупереч Конституції України порушує засади територіального устрою країни тає нічим іншим як способом тиску на Україну ззовні. Викликає сумніви суто «внутрішнє»авторство норм даного проекту. До речі, цікавою буде політико-правова реакціясаме інституцій Європейського Союзу, якої слід дочекатися, але тут існуєнеобхідність цілеспрямованого інформування партнерів про подібні правовіініціативи осіб, які можуть видавати із себе «представників народу Донбасу». Іце теж завдання МЗС України. Гадаємо, свою роль тут має зіграти і Головнеекспертне управління Верховної Ради, яке не один раз ставало на заваді проектамз таким відвертим нехтуванням принципами Конституційного устрою країни таположеннями чинного законодавства.

Отже, розглянутийпроект є концентрованим виразом озвучених країною-агресором – Російською Федерацією«побажань» (читаємо – неприкритого втручання у внутрішні справи суверенноїдержави) щодо закріплення статусу окупованих РФ територій України та їх «особливогоправового статусу» із атрибутами держави.

Запропонований проект навряд чи можна вважатитаким, що відповідає Конституції України та створює прямі загрози суверенітетуУкраїни. Гадаємо, у народних обранців вистачить аргументів та політичної воліне допустити до розгляду даний законопроект, під які б політичні домовленостівін не був покликаний до життя, адже жодних асоціацій, окрім легалізації такзваної «Новоросії» він не викликає та створює підґрунтя для формуванняудільного князівства «ексрегіоналів» на території і без того розореної війноюта спустошеної гібридними методами впливу на економіку України з метою знищенняможливостей для здійснення виробничої господарської діяльності, створеннясуцільно залежного від зовнішньої допомоги (яку за задумом має здійснюватиУкраїна за рахунок власних ресурсів – Державного бюджету, передусім) регіону змайже непідконтрольною владою та представницькими органами, які за структурою нагадуютьвже створені фейкові «державні» інституції терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР»(з тією поправкою, що терористичні організації будуть об’єднані в одну,ідеологія щодо створення якої всім відома). Тож маємо справу із черговою інтерпретацієюМінських домовленостей на шкоду інтересам України.

Вже сьогодні (з урахуванням внутрішніх таміжнародно-правових реалій, стану економіки агресора та зростаючу ціну агресіїу прив’язці до міжнародних санкцій) потрібно приступити до розробки проектуЗакону України «Про подолання наслідків окупації окремих територій Донецької таЛуганської областей», який матиме більшу саме соціально-економічнуспрямованість без порушення порядку територіального устрою, засад місцевогосамоврядування, встановлених Конституцією та діючими Законами України,встановлюватиме механізми залучення та використання міжнародної допомоги щодовідновлення інфраструктури, преференції суб’єктам господарювання, яким буденеобхідно приступити до відновлення як втрачених виробничих потужностей, так іреконструкції супутньої інфраструктури (можливо, і на засадах державно-приватногопартнерства), легалізації чітко встановленого переліку документів, яківидавалися окупаційною владою (свідоцтва про народження, про смерть, про каліцтвавнаслідок бойових дій, а не участі у бойових діях, як там комусь мариться,тощо), засади інформаційної політики, відновлення та захисту прав власності табагато інших питань, які спрямовані на інтеграцію саме людей в правове полеУкраїни, а не політичної надбудови окупованих територій. Не треба полишатипитань позбавлення громадянства за участь у діях, несумісних із статусомгромадянина України (в т.ч. співпраця з окупаційною адміністрацією шляхомзайняття різноманітних адміністративних посад). Значного корегування потребуватимеміграційне законодавство щодо встановлення обмежень (шляхом денонсаціїдвосторонніх та багатосторонніх документів із країною-агресором) перебуваннягромадян РФ на території України та осіб без громадянства, позбавленихгромадянства внаслідок процесів деокупації окремих територій Донецької таЛуганської області. Ревізії мають бути піддані і інші угоди ізкраїною-агресором щодо соціально-економічного співробітництва. Єдине поки що застереженнятут стосується щодо недопустимості перегляду взаємного визнання територіальноїцілісності та питань визнання кордонів, спільного використання проток та річокна міжнародно-правовому рівні. Це ж стосується і АР Крим.

Чому саме народні обранці, які маютьобслуговувати виборців (саме жителі Донецької та Луганської області у більшостісвоїй симпатизують представникам ОППОблока та покладають на них певні надії)пропонують перш за все політичну надбудову, замість вирішення нагальнихправових питань, частково розглянутих у цій статті? Чи не скидається це напевну правову модель гібридного кріпацтва ХХІ століття, коли жителямнамагаються надати спеціальний, на перший погляд привілейований, статус ізодночасним «почекайте» у відновленні повноцінних прав та обов’язків громадянинаУкраїни, визнаного у всьому Світі.

Правові механізми інтеграції окремих територій Донецької та Луганськоїобласті, стисло запропоновані у висновках, можуть у майбутньому в адаптованомуваріанті застосовуватись і щодо АР Крим. Цікаво, але таких пропозицій стосовноКриму ОППОблок, нажаль, не генерує.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net