Україна зараз як ніколи потребує своєрідної панацеї, яка зміцнить економічну незалежність та інноваційну привабливість регіонів, підвищить реальні доходи та рівень обслуговування сільського населення. Такою панацеєю може стати кооперація у аграрній галузі
Україна зараз як ніколи потребує своєрідної панацеї, яка зміцнить економічну незалежність та інноваційну привабливість регіонів, підвищить реальні доходи та рівень обслуговування сільського населення. Такою панацеєю може стати кооперація у аграрній галузі.
У багатьох людей кооперативи досі асоціюються з колгоспами, і мало хто знає, що кооперативний рух в Україні зародився ще до радянських часів. Перший кооператив у нашій країни було засновано у Харкові у 1866 році. Однак із приходом радянської влади класичні кооперативи зазнали краху. Більшовики спершу поставили кооперативи на службу державі і почали призначати керівників «згори», що зруйнувало мотивацію людей до ефективної праці. Радянські керівники намагалися викорінити дух підприємництва і виробити культ ненависті до тих, хто власними руками заробляв гроші. У той же час у кооперації немає місця боротьбі класів і у цьому її важлива відмінність. Її мета – зробити бідного заможним, заможного – багатим, а багатого – ще багатшим.
Сенс кооперації – у створенні повного циклу від виробника до споживача та в мінімізації невиробничих видатків. Таким чином прокладається найкоротший шлях від виробника товару до споживача та відбувається взаємовигідний обмін: виробник отримує прибутки, а споживач економить. Крім того, кооперація змінює підхід до формування економіки держави. Принцип контролю зверху донизу заступає протилежний – виростання економіки знизу догори.
Досвід США, Канади та європейських країн свідчить про успішність ставки на створення середнього класу. Він здатен розвинутись лише за умови, що люди матимуть добру купівельну спроможність і, таким чином, розвиватимуть внутрішній ринок. Саме на це і орієнтована кооперація. У європейських країнах у кооперативи об’єднані понад 50% сільського населення, а загалом у світі кількість членів кооперативів досягає майже 1 млрд.
Для того, аби зробити можливим розвиток кооперації в Україні, потрібно рухатись у бік максимального спрощення податкової та ліцензійної системи. Нині більшість кооперативів створюються за ініціативою агрохолдингів, оскільки людям бракує знань та технологій для того, аби самостійно об’єднатися. Місія держави – пояснити, чим вигідна кооперація (як для селян, так і для містян) та як їм самостійно об’єднатися. Окрім того, у незаможних селян нерідко відсутній стартовий капітал для об’єднання. Це питання також потрібно вирішити (шляхом здешевлення кредитів тощо).
На рівні територіальної громади кооперація дає змогу зупинити трудову міграцію та демографічні втрати, розвивати інфраструктуру та освіту, створити робочі місця, покращити рівень життя села, забезпечити селян лікарськими засобами та повернути молодь у село. У той же час, кооперація вигідна і міським жителям, оскільки спрощує доступ до якісної та водночас більш дешевої продукції.
Про переваги кооперативного руху можна розповідати ще довго. Та все ж найкращий аргумент – це чийсь успішний досвід. У 2015 році у Хмельницькій області був започаткований Перший національний аграрний кооператив (ПНАК), який об’єднує наразі вже 300 сіл із чотирьох областей: окрім Хмельниччини, до кооперативу долучилися Житомирщина, Вінничина та Буковина. Члени кооперативу мають змогу займатись рослинництвом, м’ясним та молочним скотарством, птахівництвом із гарантією реалізації своєї продукції на вигідних умовах. Акцент у кооперативі – на органічну продукцію, оскільки вона має вищу ціну та нижчу собівартість. Крім того, члени ПНАК мають змогу підвищувати власну кваліфікацію за допомогою освітніх програм, отримують юридичний супровід, пільгові умови для придбання засобів господарювання, пільгове медичне страхування та доступ до кредитування на вигідних умовах.
ПНАК – не єдиний успішний кооператив в Україні. Ще одна відома історія успіху – кооператив «Ягідний край» у селі Лосятин Кременецького району Тернопільської області. Члени кооперативу, вирощуючи малину та суницю, продають свою продукцію в Україні та за кордоном за вигідними цінами. Нині тут вкрай низька кількість людей, які їдуть із села, адже мають усі можливості гідно заробляти. Такі успішні історії стають взірцем для інших селян, які незадоволені рівнем свого життя та прагнуть до змін.
Переконаний, що кооперативний рух здатен змінити весь спектр економіки, адже вирішення питання якості харчування викличе модернізацію усіх супутніх галузей: будівництва доріг, енергетики, житлового будівництво тощо. Однак кооперація принесе не лише економічні вигоди. Як писав англійський кооператор Джон Грей, кооперація – це добровільне об’єднання людей, які вірять, що об’єднання зусиль є дорога до спільного блага. Кооперація зможе об’єднати українців навколо спільної мети, і, сподіваюсь, ця мета – процвітання України та добробут кожної окремої родини.
