Три "Т" сучасного економічного розвитку
Сьогодні у суспільстві є запит на зміни й саме креативні середовища: легкі, пластичні можуть спробувати ці зміни втілити в реальність.
Єдиної економіки більше немає, її замінила сукупністьмісцевих економік. Класи спираються на конкурентну перевагу народжену попитом врізних типах економік: здатність дешевше створювати якісні продукти (економікатоварів), здатність надавати більш комфортне споживання (економіка послуг), здатністьстворювати значущі нові форми (економіка вражень та інновацій). Такі показники,як середній рівень освіти і кількість освічених людей не впливають наекономічний розвиток. Нерівність у доходах пов'язана із загальним рівнембідності і з расовим складом: роблячи одне і те ж в різних містах людинаотримує різний прибуток. Чому так відбувається, хто створює інновації та рухаєекономікою сьогодні? Давайте поглянемо, що сьогодні впливає на економіку.
Індекс талантів
Річард Флорида ввів три «Т» складових сучасногоекономічного розвитку: технології, талант, толерантність. Як ці чинникивпливають на розвиток держави вцілому? Наприклад, Фінляндія займає перше місцез глобального індексу розвитку технологій, Японія - друге. Четверте місцезаймає Ізраїль. Скандинавські країни знаходяться у верхній частині рейтингуіндексу талантів: Фінляндія і Швеція - на першому і другому місцях, Данія іНорвегія - на четвертому і шостому. Сінгапур знаходиться на третьому місці,Нова Зеландія - на п'ятому. Адже, сьогодні все більше економіка залежить нетільки від технологічного рівня інновацій, а й від розвитку людей. Особистісніхарактеристики впливають й на регіональний економічний ріст, особливовідкритість до новизни. Регіони, де зараз зосереджений креативний клас значновідрізняються від регіонів з робітничим класом. Відповідно, у регіонах звисоким рівнем доходів та економічного зростання розвивається індивідуалізм. Канадапосідає перше місце за індексом толерантності, а Ірландія - друге. Нідерландизнаходяться на третьому місці. Варто підкреслити, що толерантність - важливийфактор економічного розвитку: різноманітність має велике значення дляефективного функціонування економіки. Відкритість різноманітності - це додатковеджерело економічних переваг, що рухає економіку місця, готові прийнятипрацьовитих, амбітних і талановитих людей, з доброзичливим ставленням доіммігрантів, художників, представників нетрадиційної сексуальної орієнтації. Мультикультурнеміське середовище робить громадян, більш продуктивними. Індекс толерантностідемонструє тісний зв'язок з багатьма іншими аспектами регіонального розвитку -від частки креативного класу, рівня інновацій та концентрації індустрії високихтехнологій до більш високого рівня доходу і заробітної плати в регіоні і навітьбільшого щастя й благополуччя його мешканців.
Індекс креативності
Висока оплата праці представників креативного класузнаходиться в прямій залежності від частки креативних працівників в регіоні.Віддача від креативності вища в регіонах з більш розвиненою креативноїекономікою. За глобального індексу креативності Швеція знаходиться на першомумісці, вона зберігає цю позицію з 2004 року. Фінляндія займає третє місце,після неї йдуть Данія (четверте місце) і Австралія (п'яте місце). Нова Зеландіязнаходиться на шостому місці; Канада ділить з Норвегією восьме місце, аСінгапур і Нідерланди замикають першу десятку. Робота в салонах краси, де майжевісім з десяти професій (таких як перукарі, стилісти і косметологи) посілаперше місце за рівнем креативності, обігнавши художників, програмістів,дизайнерів і багатьох інших.
Трансформувати розвитокміст
Явважаю, що країну можуть змінити міста. Адже, необхідно спершу радикальнозмінити менші формації, аби за їхніми прикладами змінювати більшу. І позитивна трансформація українськихміст неодмінномає відбуватись, як і в усьому світі, в бік розвиткукреативного класу та середовищ. Ідеться не тільки про розвиток певних індустрійі кластерів, а й про стимуляцію притаманної людині риси - творчості. Креативнемісто повинне передбачати спеціальні умови для розвитку нової еліти:креативного класу, людей, що творять нове, а не займаються перерозподілом ресурсів.У таких містах створюються інноваційні бізнеси, приходять інвестори, гроші «вкладаються» в мозок, а не в дешеві робочі руки. Такі творчі міста, стаютьнайважливішим простором і місцем скупчення громадського та інтелектуальногоресурсу. Сучасне місто стає центромобміну інформацією, каналом глобальних потоків капіталу, товарів і послуг,людей, ідей, образів. У багатьох країнах (наприклад, Норвегії, Фінляндії,Данії) прийняті програми творчих індустрій і творчої освіти. Українським містамнеобхідне створення креативної атмосфери і формування ідентичності всьогоміста: більше коштів повинно вкладатися в створення зелених зон. Дуже важливорегулярно проводити культурно-мистецькі заходи в місцевому співтоваристві ззалученням всіх бажаючих. Прийняті на рівні місцевих громад заходи, мають бути спрямованіна забезпечення різноманітності. Адже, при переході від економіки послуг доекономіки вражень головний ворог - придушення основних елементів людського духупанівною культурою. Сучасний світ вже добре пристосований для обслуговуючогокласу. Поки ми живемо на руїнах старого порядку, відчуваємо почуття безвиході.Хоч, сьогодні у суспільстві є запит на зміни. Ісаме креативні середовища: легкі, пластичні можуть спробувати ці зміни втілитив реальність.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1147
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 190
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 140
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 137
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 9567
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8859
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6666
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 5983
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4061