Молочна галузь України в умовах воєнного часу: виклики та можливості

2022 рік став роком масштабної продовольчої кризи у світі: воєнні дії на території України нагадали всім, що таке продовольча безпека та яку важливу роль у ній відіграє Україна. Молочний бізнес, молочна індустрія та розвиток різних форм господарювання у молочному секторі, починаючи від первинної ланки та закінчуючи експортними можливостями – все це у фокусі державних стратегій, програм підтримки, співпраці з міжнародними партнерами та у переговорних процесах в України та міжнародними партнерами. Попри складну ситуацію, молочна галузь України гідно долає труднощі воєнного часу, пристосовуючись до нових умов і навіть маючи свої перемоги.

Як свідчать статистичні дані в цілому за 2022 рік в Україні виробництво молока скоротилося на 12,1% та становить 7,6 млн т. Найбільше скорочення фіксується в господарствах населення — на 15,3%, коли ж в сільськогосподарських підприємствах падіння становить лише 5,3%.

Активізація експорту молочної продукції без українських портів стала новим випробуванням для галузі. Завдяки плідній співпраці державних органів влади з європейськими партнерами українські компанії знайшли нові ринки збуту та змогли наростити суттєві обсяги товарів на ринку ЄС. За даними Української асоціації бізнесу і торгівлі, частка молочного експорту в загальному аграрному експорті України становить 0.8%, а його обсяг у порівнянні з лідерами світової торгівлі молочними товарами зовсім невеликий.

За 2022 рік обсяг експорту молочних продуктів порівняно з 2021 роком зріс на 20% та склав 99 тис. т. У вартісному еквіваленті 2021/2022 рік продемонстрував показники зростання на +14% — до $253,77 млн. Сальдо зовнішньої торгівлі вперше за останні два роки стало активним — +$30,2 млн. Водночас обсяг імпорту молочних продуктів у 2022 році порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротився на 46% і склав 59,9 тис. т.

Розглядаючи обсяги експорту окремих категорій, найбільший приріст фіксуємо за такими товарними позиціями (2022/2021 рік): молоко та вершки незгущені +97%, 29,3 тис. т; масло вершкове +30%, 14,1 тис. т; сири всіх видів +30%, 8,9 тис. т. Порівнюючи обсяги імпорту окремих категорій, найбільше скорочення фіксується в таких: молоко та вершки згущені — у 6,5 разів, до 1,2 тис. т; масло вершкове — 8,1 разів, 1,1 тис. т.

Створення нових можливостей постачання українських молочних продуктів у Європу, а також висока ціна в ЄС на сире молоко дозволило активізуватися галузі. Протягом 2022 року ціна в ЄС зросла на 38% і в грудні середньому становила 57,83 €/100 кг. Це на 55-60% більше, ніж середня українська ціна молока екстра класу. Наприкінці року темпи росту щомісячної ціни почали сповільнюватися, оскільки обсяги пропозиції стабілізувались, а світовий попит на молочну продукцію скорочувався. Експортери вдало скористалися умовами, які склалися на ринку ЄС у певний період 2022 року. Для прикладу це дало можливість вивести український експорт масла на рівень значно вищий, ніж у попередньому, довоєнному році, і вийти на 1 місце серед країн, що постачають цей товар до ЄС, випередивши навіть традиційного лідера Нову Зеландію. 

Подальший розвиток української молочної галузі буде залежати від загальної світової торгівлі та внутрішньої ситуації в Україні. Серед чинників, що впливають на стан розвитку галузі, є і політичні. Наприклад, “молочні війни”, розпочаті росією у 2013 році, призвели до кардинальних змін в експорті українського сиру, поставки якого в  російську федерацію до цього складали 83% від всього експорту цього продукту. Після введення росією ембарго на ввезення українського сиру та інших молочних продуктів, у вітчизняній молокопереробці відбувся перерозподіл структури використання сировини, а також почався важкий пошук нових експортних ринків. Що ще раз підтверджує факт що в післявоєнному відновленні галузі державна підтримка гратиме вирішальну роль. 

Для можливості своєчасного реагування на виклики перед молочною галуззю, народними депутатами України зареєстровано одразу три ключові законопроекти “молочної” реформи, які передбачають зниження цін на молочні продукти, а також створюють нові механізми для розвитку галузі. 

Згідно з пояснювальною запискою, частка грошових витрат українців на молочну продукцію у структурі витрат на продукти становила близько 15%. Після 2019 року в Україні почав поступово відновлюватися рівень споживання молочної продукції. Зокрема, у 2021 році українці поживали 202 кг молочної продукції у перерахунку на молоко, однак такі показники не відповідають нормі. Споживання молочних продуктів напряму залежить від купівельної спроможності населення. Саме тому, належною практикою у світі є зниження ставки податку на додану вартість на соціально значущі харчі, найперше на молоко і молочні продукти, для підвищення їх доступності для споживачів та попередження катастрофічних для здоров’я нації наслідків збіднення раціонів харчування

Мова йде про такі законопроекти: «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції» (№9163), “Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції” (№9162), “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції” (№ 9161).

Розробка цих документів базувалася на багаторічному та успішному досвіді інших країн, зокрема США та ЄС. 

1. Законопроєкт № 9161. Запропоновано внести зміни до ПКУ, якими передбачається оподаткування ПДВ за ставкою 10 % операцій з постачання та ввезення на митну територію України молока та молочної продукції:

- молока та вершків, незгущених та без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин;

- молока та вершків, згущених та з доданням цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин;

- маслянки, коагульованих молока та вершків, йогурту, сметани, кефіру та інших ферментованих або сквашених (бактеріальними заквасками) молока та вершків, згущених або незгущених, з доданням або без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин, ароматизованих чи неароматизованих, з доданням або без додання фруктів, горіхів чи какао;

- молочної сироватки, згущеної або незгущеної, з доданням чи без додання цукру, чи інших пiдсолоджувальних речовин;

- продуктів, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру, чи інших пiдсолоджувальних речовин;

- масла вершкового;

- сирів всіх видів і кисломолочного сиру.

Законопроект № 9161 має на меті знизити ставку ПДВ на молоко та молочні продукти до 10%. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський пояснив, що завдяки цьому ціна буде доступнішою на всю молочну лінійку. Це стосується як вітчизняних, так й імпортних молочних продуктів. 

Важливість цього законопроекту також полягає і в зменшенні тіньового виробництва та продажу молочних продуктів, яке становить значну частину від продажу. Виробники молочних продуктів, які не сплачують податки, з прийняттям цього закону втратять частину свого прибутку. А в балансі легальних виробників нічого не зміниться, оскільки зниження ціни компенсується зниженням суми ПДВ. Цей досвід дуже розповсюджений в країнах ЄС, які останнім часом знизили ставку ПДВ до 0% на всі харчові продукти та сировину для них.

2. Законопроєкт № 9163. Запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції як джерела фінансування заходів щодо просування молочної продукції (товарів за кодами УКТЗЕД 0401-0406), що сплачується при введенні в обіг молочної продукції переробними підприємствами та імпортерами. Отримувачем та розпорядником внеску буде репрезентативна міжгалузева організація (об'єднання виробників та переробників молока), за умови що загальна вартість постачання (без урахування ПДВ) молочних продуктів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0401, 0402, 0403, 0404, 0405, 0406, реалізованих переробними підприємствами членами об'єднань, що входять до складу такої міжгалузевої організації, протягом попереднього календарного року складає не менше 50% загальної вартості постачання відповідних товарів (без урахування ПДВ), реалізованих протягом попереднього календарного року переробними підприємствами, які мають експлуатаційний дозвіл на діяльність, пов'язану з виробництвом молочних продуктів.

Об'єктом справляння внеску є:

- у переробних підприємств - обсяг (вартість) реалізованої молочної продукції у звітному періоді (без урахування податку на додану вартість);

- в імпортерів - митна вартість ввезених молочних продуктів (без урахування податку на додану вартість);

Розмір (ставка) внеску становить:

- для переробних підприємств - 0,5% вартості реалізованої молочної продукції;

- для імпортерів - 0,5% від митної вартості молочної продукції.

Проектом також визначено механізм справляння та використання внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції. У випадку несплати внеску у встановлені терміни, такому суб'єкту нараховується пеня у розмірі 0,3% в день від суми несплачених у визначений строк грошових коштів, але не менше 100% від суми несплачених коштів.

Репрезентативна міжгалузева організація має право звертатися до суду щодо стягнення внеску та пені з суб'єктів господарювання, якими не здійснено (несвоєчасно здійснено) оплату внеску.

3. Законопроєкт № 9162. Передбачається внесення зміни до статті 19-1 Податкового кодексу України, за якими податкові органи надаватимуть:

- репрезентативній міжгалузевій організації об'єднань сільськогосподарських виробників молока та молочної сировини, переробників молока, інформацію, необхідну для визначення розміру внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції, у строки, визначені частиною дванадцятою статті 13-1 Закону України «Про молоко та молочні продукти» (статтею 13-1 Закон буде доповнено проектом № 9163) ;

- центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, інформацію, необхідну для прийняття рішення про підтвердження відповідності репрезентативної міжгалузевої організації умові, за якою загальна вартість постачання молочних продуктів складає не менше 50% загальної вартості постачання відповідних товарів, реалізованих протягом попереднього календарного року переробними підприємствами, які мають експлуатаційний дозвіл на діяльність, пов'язану з виробництвом молочних продуктів.

Законопроекти №№ 9163 та 9162 запозичені з американської моделі, яка має назву commodity checkoff program і працює там понад 100 років,  вони розроблені за її принципом, але дещо видозмінені. 

Основна суть цих документів полягає в тому, що учасники ринку мають відраховувати 0,5% від вартості реалізації молочної продукції з переробних підприємств та з імпорту. Ці кошти перераховуватимуть до організації, яка об'єднує більшість, якщо не всіх легальних виробників та переробників молока. За рахунок цих грошей представники галузі зможуть самостійно займатися просуванням молочної продукції, розвитком інновацій, боротьбою з фальсифікаціями, встановленням та розробкою нових стандартів. Фактично це і є справжнє саморегулювання, яке дозволяє державі передати частину функцій з якою представники галузі впораються краще, ніж будь-хто інший.

Українська модель дещо відрізнятиметься від американської. Відмінність полягає в тому, що збором цих коштів буде займатися об'єднана міжгалузева організація виробників та переробників молока, а не податкова. Таким чином, ця модель є навіть більш ліберальною, ніж в США. 

Тобто мета законопроектів, щоб збором та розподілом коштів займалася не держава та Мінагрополітики, а саме об'єднана міжгалузева організація, в яку входитимуть репрезентативна організація виробників і переробників. Наш план такий: галузь самостійно розподіляє гроші на свої потреби, а Мінагрополітики має можливість для перевірки, чи кошти спрямовуються за призначенням за ініціативою членів такої організації. Для того, щоб цей механізм запрацював був розроблений ще один законопроект «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників», в якому прописані процедури створення відповідних організацій виробників та надання їм статусу репрезентативних, тобто таких що дійсно представляють більшу частину галузі.

Цей механізм запрацює лише тоді, коли самі гравці ринку через свої репрезентативні організації виробників та переробників молока приймуть рішення про створення міжгалузевого об’єднання. 

Реформа молочної галузі дасть можливість не тільки покращити ситуацію всередині країни, але й відкриває значні експорті перспективи. Влітку 2022 року, отримавши експортні привілеї, виробники активно шукали можливості збільшення закупівлі сировини та випуску експортної продукції. За даними Держстату 15 підприємств у цей період отримали дозволи на експорт до ЄС. Попри війну, у 2022 році Україна збільшила експорт молочної продукції та увійшла до десятки світу за експортом вершкового масла (10 місце) і казеїну (4 місце) (дані Єврокомісії). Вперше почалися постачання українського сиру до ЄС. З’явився шанс покращити статус країни нетто-експортера молочних продуктів, що врешті й відбулося. Сприяло цьому і рішення Уряду про віднесення молокопереробних підприємств до бізнесу, який виготовляє критично важливі товари та продукти, і включенню їх до третьої за пріоритетом групи після груп критичної інфраструктури та об’єктів, які працюють на оборону держави.

Експерти констатують, що важливою передумовою розвитку молочної галузі є наявність достатнього обсягу якісної сировини. Багато молочнотоварних ферм опинилося на тимчасово окупованій території, як і деякі переробні підприємства. Прогнозується, що у 2023 році не можна очікувати нарощування виробництва молока хоча б до довоєнного рівня, українським виробникам молочних продуктів доведеться багато працювати над ефективним використанням тієї сировини, яка буде доступна цього року, визначати перспективні молочні товари, пильно слідкувати за кон’юнктурою світового молочного ринку, підтримувати вже налагоджені торговельні зв’язки та шукати нові можливості для збуту своєї продукції.