Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.03.2016 05:10

Як захистити платника податків

Науковий співробітник Інституту економіко-правових досліджень НАН України

Останні зміни у податковому законодавстві, на жаль, не призвели до кардинальних покращень у адмініструванні податків. Наразі  залишається актуальним питання: як захистити, гарантувати та реалізувати права суб’єктів господарювання у випадках їх порушень

Останні зміни у податковому законодавстві, на жаль, не призвели до кардинальних покращень у адмініструванні податків. Наразі  залишається актуальним питання: як захистити, гарантувати та реалізувати права суб’єктів господарювання у випадках їх порушень з боку податкових органів?

У новому році податкові органи продовжують діяти старими методами, не переймаючись тим, як суб’єкти господарювання будуть долати “усілякі незручності, пов’язані із судовими тяганинами”, що викликані масовим і часто  необґрунтованим відкриттям кримінальних справ за фактами несплати податків. За даними ДФС близько 90 відсотків апеляційних скарг відхиляються податковими органами. При цьому представники податкових органів, не дочекавшись і не виконуючи норми наказу № 22 від 31.07.2014р. до завершення адміністративного оскарження звертаються до слідчих органів, а ті, в свою чергу, порушують кримінальні провадження. Однак коли податкові органи грубо порушують законодавство, їх важко притягнути за це до відповідальності. За зверненнями податківців прокуратура беззаперечно порушує провадження, а у разі звернень платників податків - не поспішає з оцінкою дій органів владних повноважень.

Зараз кожен податковий спір легко може перетворитися на кримінальну справу. Відповідно до Закону України № 909-VII від 24.12.2015р. фактично зменшено суму несплачених податків, за яку починається кримінальне переслідування. Так, ст. 212 КК України передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків у значних (великих та особливо великих) розмірах. Під значним розміром розуміється сума, яка у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При цьому н.м.д.г. для кваліфікації злочинів розуміється як податкова соціальна пільга, встановлена п.169.1 ст.169 ПК України. З 1 січня 2016 року вона мала б збільшитися до 100% розміру прожиткового мінімуму. Натомість законом України  № 909-VII від 24.12. 2015р. її залишили на рівні 50% п.м.

В той же час кількість кримінальних проваджень у справах про ухилення від сплати податків свідчить про те, що більшість з них розпочинається у випадках, коли власне ухилення немає, тобто явно відсутній склад злочину за ст.ст. 212, 2121 КК України. Найчастіше зустрічаються випадки донарахування в результаті звичайної податкової перевірки, коли оскарження таких донарахувань ще триває і відсутнє узгодження. Часто для вчинення тиску на посадову особу чи суб’єктів господарювання відомості про вчинення кримінального правопорушення безпідставно вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ситуація ускладнюється тим, що якщо вироком суду у кримінальному провадженні затверджується угода про визнання винуватості, наприклад, за ст.ст. 205, 212, 2121, 358, 366 КК України, то суб’єкти господарювання позбавляються можливості скасування в адміністративному судочинстві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України такі вироки суду мають преюдиційне значення. В подальшому такі платники податків  попадають у ситуацію, коли вони позбавлені можливості ставити питання про дослідження доказів по справі, доведення відсутності “безтоварності операцій”, які податківці поклали в основу обґрунтування донарахувань податкових зобов’язань та штрафних санкцій тощо.

Відомо, що органи ДФС України приймають неймовірну кількість незаконних податкових повідомлень-рішень. У 1-му півріччі 2015 року суди розглянули  95 314 справ а участю органів ДФС, що більше ніж у аналогічному періоді попереднього року на 60%. За даними  судів у цей період скасовано понад 76% незаконних вимог податкових органів, а у грошовому еквіваленті відмовлено у стягненні взагалі 98,7% сум, тобто стягнуто лише 1,3% інкримінованих податковими органами сум. Що ж стосується кримінального провадження, то за підсумками 2015 року  лише 2% кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків стосувались реальних злочинів. Виходить, що інша частина кримінальних проваджень за ст. 212 КК України, що становить 98 % від загальної кількості проваджень проти платників податків, проводилася  з метою забезпечення «наповнення» державного бюджету і проти суб’єктів господарювання реального сектору економіки.

Враховуючи вищенаведене, необхідно всіляко розширяти права суб’єктів господарювання  у ситуаціях конфлікту з податковими органами. На порядок денний, по-перше, повинно вийти питання недопущення кримінального переслідування за ст. 212, 2121 КК України у разі виявлення факту неузгодження грошових зобов'язань в адміністративному/судовому порядку, визнання їх протиправним та/ або скасування або сплати протягом встановленого строку. Для цього слід внести зміни  в кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство щодо заборони порушення кримінального провадження до узгодження податкових зобов’язань. Якщо ж таке порушення відбудеться, встановити персональну відповідальність посадових осіб, щоб вони завчасно розуміли, що безпосередньо будуть підпадати під кримінальне переслідування. По-друге, необхідно підтримати пропозицію про підвищення в два рази розміру фактичного недонадходження до бюджету податків, зборів, єдиного соціального внеску та страхових внесків на пенсійне страхування для встановлення наявності ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, 212 1 КК України. По-третє, збільшити строк для оскарження податкових повідомлень-рішень. З цього приводу висловлюються пропозиції про  поширення 1095-денного строку на всі випадки судового оскарження податкових повідомлень-рішень (незалежно від того, було адміністративне оскарження чи ні). З цією метою необхідно змінити положення п. 56.19 ПК України, яким передбачено, що якщо податкове повідомлення-рішення оскаржується в адміністративному порядку (шляхом подачі скарг до інстанції фіскального органу), платник податку  має право оскаржити таке повідомлення-рішення у судовому порядку протягом 1 місяця з дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Також необхідно внести зміни до ч. 4 і 5 ст. 99 КАС України, що в діючій редакції також передбачають місячний строк для судового оскарження будь-яких повідомлень-рішень. Загалом прийняття таких пропозицій дозволить зменшити кількість необгрутнованих кримінальних справ і сприятиме переходу до більш ліберальної моделі податкового контролю. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net