Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.03.2021 11:26

Національна гра в Таксономію

Генеральний директор Асоціації з управління фінансами та інвестиціями (FIMA)

Чи буде фондовий ринок звітувати у 2021 році у форматі XBRL?

Відразу скажу, що я далеко не єдиний автор цього тексту. Професійна спільнота, її представники спільно напрацювали, напевно, найбільш детальний і реальний опис ситуації, яка склалася з Таксономією в Україні.

Національна гра в Таксономію
2.png

Фінансовий ринок України не перестає лихоманити. Спочатку набрав чинності закон про спліт, потім фінансові компанії почали адаптуватися до нових вимог Національного банку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, далі – до нового керівництва НКЦПФР, а наразі всі зайняті самим незрозумілим завданням року – фінансовою звітністю.

Нагадаємо, ще 28 лютого 2000 року Кабінет Міністрів затвердив постанову № 419, згідно якої фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена на основі Таксономії, подається до НКЦПФР – Центру збору фінансової звітності, яка, в свою чергу, має забезпечити доступ органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами звітності.

На сьогодні наказом Міністерства фінансів від 13 листопада 2020 року № 709 затверджено переклад Таксономії фінансової звітності за МСФЗ та установлено, що фінансова звітність на основі Таксономії складається та подається в єдиному електронному форматі із застосуванням розширюваної мови ділової звітності – XBRL.

Однак, як виявилося на практиці, подати фінансову звітність у електронному форматі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 неможливо. Саме тому представники асоціацій учасників фондового ринку вже не раз і не два зверталися до регуляторів фінансового ринку та органів державної влади із пропозицією перенести строки подачі звітності на основі Таксономії. І, здається, заклики ринку навіть почули. Але, це тільки на перший погляд.

Відповідь регулятора

НКЦПФР у своїй відповіді на лист професійних учасників фінансового ринку повідомила, що, в цілому, «підтримує пропозицію асоціацій щодо подовження термінів подання річної фінансової звітності» та констатує «необхідність комплексного вирішення питань щодо неузгодженості строків подання звітності та відповідного внесення змін до податкового законодавства та законодавства у сфері бухобліку та фінансової звітності».

Пізніше на своєму сайті Комісія справді оприлюднила повідомлення, що кампанія з подання підприємствами фінансової звітності, складеної на основі Таксономії за 2020 рік, може бути розпочата лише після оновлення електронного формату Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020, яке проводиться спільно Проектом EU-FAAR, Міністерством фінансів, Комісією та Національним банком.

Про встановлені терміни подання річної фінансової звітності за 2020 рік та проміжної фінансової звітності у 2021 році в форматі UA XBRL МСФЗ до Центру збору фінансової звітності «Система фінансової звітності» НКЦПФР пообіцяла повідомити додатково.

Також Комісія заявила, що не буде застосовувати до компаній заходи впливу за несвоєчасне подання фінансової звітності у новому форматі.

Погодьтеся, звучить досить дивно, враховуючи, що сам регулятор не готовий цю звітність приймати. Адже, як можна судити з усього вищесказаного, програмне забезпечення СФЗ не готове для повноцінного формування, надання та використання фінансової звітності, як того вимагає Закон про бухгалтерський облік. Проте регулятори продовжують наполягати на наданні звітності у подвійному форматі, всупереч вимог цього Закону, але і на підставі вимог власних нормативних документів самих регуляторів, які так і не приведені у відповідність до вимог Закону про бух облік, хоча строк такого приведення давно минув.

Більш адекватно виглядає повідомлення Національного банку щодо ситуації з Таксономією, у якому наголошується, що НБУ, як регулятор, надав пропозиції щодо змін до чинного законодавства стосовно приведення підзаконних нормативних актів у відповідність до закону про бухоблік, визначення строку для перехідного періоду та запровадження мораторію на штрафні санкції.

Відповідь донорів

Одночасно з листом НКЦПФР представники фондового ринку зверталися із запитом щодо готовності програмного забезпечення СФЗ до донора Проекту запровадження СФЗ в Україні.

Згідно інформації, яку люб’язно надав пан Роберт Бонд, керівник Проекту USAID/FST, на разі дійсно є певна затримка із затвердженням нової Таксономії. Але, здається, що технічні питання вже вирішені, і що скоро вона має бути затверджена.

Цікаво, що в USAID/FST при цьому наполягають, що програмне забезпечення для створення фінансової звітності для завантаження у СФЗ було розроблене в 2020 році, було передане НКЦПФР, протестоване і працює!

Питання, які залишилися

Виходячи з наведеного, незрозуміло, по-перше, де ж наразі те програмне забезпечення, в наявності якого впевнений Проект USAID/FST, і чи дійсно воно працює?

По-друге, чи відповідатимуть строки набуття ним реальної (а не удаваної) працездатності законодавчим вимогам щодо надання звітності? І коли взагалі будуть конкретизовані строки працездатності СФЗ, адже наразі учасники ринку чують тільки неконкретні «скоро» чи «триває процес». Цікаво, а щоб відповів регулятор  на подібну заяву профучасника?

По-третє, незрозуміло на підставі якого саме пункту Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (змін внесених до цього Закону) регулятори вимагають від учасників ринку надання звітності за старими форматами, передбаченими у підзаконних нормативних документах, не приведених у відповідність до чинних норм Закону?

Якщо НКЦПФР усвідомлює неузгодженість законодавства та налаштована на співпрацю з ринком, то що зроблено чи робиться для узгодження цього законодавства?

Ну і головне, що хочеться запитати у регуляторів: чому про проблеми з  впровадженням СФЗ першими заговорили професійні учасники фінансового ринку, а не самі регулятори? І чи планується, на рівні з відповідальністю учасників ринку за ненадання звітності (в т.ч. незаконних її видів), ввести відповідальність регуляторів (а, можливо, і персональну відповідальність їхніх посадових осіб) за невиконання вимог чинного законодавства та недбалість у реалізації міжнародних проектів?

Відповіді на ці питання надзвичайно важливі для учасників фінансового ринку. Особливо з огляду на суперечливість інформації, отриманої на їхні спільні звернення від різних органів влади та міжнародних донорів. Тому учасники ринки на них все ще чекають.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]