Спокійне життя на Донбасі неможливе без гуманітарного розмінування
З настанням тривалого перемир’я на сході України зростає загроза життю людей від мін та нерозірваних вибухових пристроїв. Комплексне вирішення цієї проблеми можливе завдяки гуманітарному розмінуванню, з використанням міжнародної допомоги та досвіду балканс
Щодня ми читаємосумні повідомлення про підриви наших воїнів на розтяжках, мінах та іншихвибухових пристроях. Часто з’являються повідомлення про поранення і навітьзагибель цивільних осіб, які з настанням тривалого дотримання режиму припиненнявогню намагаються налагоджувати своє мирне життя, але залишки кровопролитнихбоїв несуть їм серйозну загрозу. Ніхто зараз точно не може сказати, скільки іде залишилось мін та вибухових речовин. Простим зняттям мін тут не обійтись. НаДонбасі необхідно проводити так зване «гуманітарне розмінування», в чомуУкраїні необхідні досвід Балкан та міжнародна підтримка, зокрема НАТО.
В чому жрізниця між просто розмінуванням і гуманітарним розмінуванням. Для місцевогонаселення байдуже, як воно називається, головне – щоб можна було вільнопересуватися і займатись господарською діяльністю там, де ще зовсім недавновелись бої. Як проводити розмінування – важливо для керівництва України таміжнародних організацій, які допомагають у його проведенні. Отже ключоварізниця в тому, що звичайне розмінування проводиться саперними підрозділами наконкретній ділянці місцевості в рамках, як правило, реагування на виявленівибухові пристрої. Гуманітарне ж розмінування передбачає комплексний підхід доусієї території, де тривали бойові дії, а безпосередньо розмінування ділянокмісцевості є лише його складовими частинами. Гуманітарне розмінування непроводиться військовими саперами, а після його здійснення місцевість єабсолютно чистою і придатною для використання.
Процесочищення території країни від мінних і вибухових пристроїв є довготривалим. Дляприкладу, територія окремих країн Західних Балкан до цього часу повністю неочищена, хоча війна там закінчилась майже двадцять років тому.
Наприклад, заданими Хорватського центру розмінування, який є окремою урядовою установою, площатериторії, на якій можуть знаходитись вибухові пристрої, на сьогодні становить495 кв. км. У 1996 році така площа становила 13 тис. кв. км, або 23% територіїкраїни.
Не кращаситуація у Боснії і Герцеговині, оскільки війною було охоплено 2/3 територіїдержави, 4,2 тис. кв. км з якої містила міни і вибухові речовини, тобтопотребувала очищення. На сьогодні, за даними Центру розмінування БіГ,неочищеними все ще залишаються 1 176 кв. км території. Жертвамимінно-вибухових пристроїв з 1996 по 2014 роки стало 8 300 жителів БіГ.
Дляпорівняння, тимчасово окупована територія Донбасу становить близько 20 тис. кв.км. До неї слід також додати суміжні з окупованими територіями, на яких велисьбойові дії, тобто ще приблизно до 10 тис. кв. км. Звичайно не вся територіямістить міни і нерозірвані вибухові пристрої, але перевірки потребує вся цятериторія. Тому в гуманітарному розмінуванні територія поділяється на трикатегорії: сумнівна поверхня (де можуть бути міни і вибухові речовини);забруднена територія (де виявлені міни і вибухові речовини); очищена територія.За досвідом Хорватії, забруднена територія складає 36% сумнівної поверхні.Тобто, забруднена територія на Сході України може становити щонайменше 7-8 тис.кв. км.
Скільки жпотрібно буде Україні часу і зусиль для очищення Донбасу?
Якщо взятидосвід Хорватії і БіГ, то цим країнам потрібно було більше 20 років длярозмінування своїх територій. Завершення остаточного очищення Хорватії передбаченена 2019 рік, а БіГ потрібно буде ще близько 5 років. Втім, значна частинатериторій цих країн вкрита горами і на 60-70% лісами, особливо у БіГ, щосуттєво ускладнювало роботи з перевірки і розмінування. Тому слід сподіватися,що такі ж роботи в Україні будуть проведені швидше, але й територія охопленаконфліктом вдвічі більша, ніж у Хорватії і БіГ. Отже, за наявності необхідногофінансування, роботи з повного розмінування Донбасу можуть тривати до 15 років.
Фінансування єважливою складовою очищення пост-воєнних територій. Наприклад, з метою очищеннятериторії Хорватії площею 104 кв. км від вибухових речовин на 2015 рік булозаплановано 28,7 млн. євро. Всього ж на десятирічний період 2009-2019 років Національноюпрограмою з розмінування території було передбачено 550 млн. євро. для очищення954,5 кв. км. Фактично для очищення 1 тис. кв. км території потрібно близько 550млн. євро. Зараз важко порахувати, скільки Україні потрібно буде коштів дляочищення території від мін і вибухових речовин, оскільки конфлікт не врегульований,а саперні підрозділи вже проводять очищення звільнених територій, але сума можесягнути декількох мільярдів євро. Детальними підрахунками та залученнямдотаційних коштів в Україні має зайнятись національний центр з гуманітарногорозмінування.
Безміжнародної допомоги для розмінування Донбасу Україні не обійтись. Знову ж такиможна скористатись досвідом балканських країн. Донорами розмінування сталиЄвропейський Союз, ПРООН, США (Міжнародний трастовий фонд), Туреччина, Норвегія(Норвезька народна допомога), Японія, Канада, Китай та інші країни, але й такожнедержавні організації та приватні підприємці.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15812
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5556
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4007
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3354
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2227