Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Думаю, шо до того, як її за певних обставин записали до партійного списку претендентом на папаху нардепа, вона навіть погано уявляла, що то таке член законодавчого органу. Напевне, й нині також. Це видно хоча б з тих істерик, які раз по раз влаштовує в різних публічних місцях. Їй, як видно, хочеться діяти, керувати, віддавати команди, бути в центрі уваги. Так уявляє свою роль, хоча робота парламентаря це насамперед, напевне, робота головою… А для цього, як бачимо, просто не вистачає кебети, якщо хочете, елементарної підготовки рівня середньостатистичного громадянина. Вона готувалася стати їздовим гвинтокрила, а її викинуло хвилею війни на флагманський крейсер, прямо до офіцерської кают-компанії. Парадокс. Тому пропонує себе, то на пост глави держави, то міністром оборони. А то готова стати Матір`ю Терезою під порогом головних терористів у Донецьку та Луганську. Їй, либонь, видається, що під неї весь світ тепер прогнеться. Цікаво, звідки за час ув’язнення стільки помпи приросло? Що, пройшла там якусь спецпідготовку?
І ось уже чуємо: «У нас одні ідеали – і у Майдану, і в «антимайдану». І там, і там люди стояли за одні цінності…»
Неправда. Просто брехня в очі всім. Майдан стояв за Європу, проти зека Якуновича, який зливав Україну, наше майбутнє імперській Росії, прагнув повести нас до «тайожного союзу». Я як сьогодні пам’ятаю мітинг на Європейській площі, організований «ригіоналами», які звезли тисячі людей з Донбасу й скандували: «Путін! Путін!» Невже подібне можна було почути на Майдані?
Тому сказати, що в Майдану і Антимайдану були «одні ідеали», може сьогодні тільки тупа, обмежена людина, або ж відвертий ворог України. Бо коли погодитись на цю, вище проголошену дурницю, то далі виходить потрібно визнавати, що це НЕ рашен-федерайшен веде війну в Східному Донбасі, захопивши понад 400 км кордону України, а все є звичайним громадянським конфліктом. Подібна риторика є основоположною для пропагандистів Кремля і «Українського вибору» пана Медведчука. Тому пора запитати: пані, хто ви? Хто вам так затуманив мізки? І чи не краще було б здати всі мандати і піти нафік мити вікна в ґелікоптерах?
03.08.2016 00:11
Краще б їй вікна у гелікоптерах мити...
В'яне, пані, як цвіт на сонці.
Гадаю, що ми з вами, панове, добре знаємо, сто разів зустрічали в житты подібних людей. Вони погано навчаються в школі, ставляться до всього абияк. А потім в одній ситуації начебто прозрівають і вже пробують ситуація взяти, що називається, як бика за рога. Цими днями, пригадуєте, відвідуючи свою школу, вельмишановна пані багатозначно заявила, що школу не любила. Воно ж, зрозуміло, чому, позаяк там потрібно було працювати, а трудитися над собою вона не любить. Принесла документи в університет «Україна», записалася на кафедру журналістики. Але в якій їй журналісти йти, коли, напевне, за все життя не прочитала мінімуму книжок, рівень знань, самі розумієте який. Що зможе написати, розповісти така людина, коли словниковий запас теж відомо який: порахуйте для цікавості кількість вживаних слів при виступі, все й відкриється. Як нині стверджують люди, сам читав про це неодноразово, спеціальність пілота здобула з третього поновлення в авіаційному навчальному закладі.Думаю, шо до того, як її за певних обставин записали до партійного списку претендентом на папаху нардепа, вона навіть погано уявляла, що то таке член законодавчого органу. Напевне, й нині також. Це видно хоча б з тих істерик, які раз по раз влаштовує в різних публічних місцях. Їй, як видно, хочеться діяти, керувати, віддавати команди, бути в центрі уваги. Так уявляє свою роль, хоча робота парламентаря це насамперед, напевне, робота головою… А для цього, як бачимо, просто не вистачає кебети, якщо хочете, елементарної підготовки рівня середньостатистичного громадянина. Вона готувалася стати їздовим гвинтокрила, а її викинуло хвилею війни на флагманський крейсер, прямо до офіцерської кают-компанії. Парадокс. Тому пропонує себе, то на пост глави держави, то міністром оборони. А то готова стати Матір`ю Терезою під порогом головних терористів у Донецьку та Луганську. Їй, либонь, видається, що під неї весь світ тепер прогнеться. Цікаво, звідки за час ув’язнення стільки помпи приросло? Що, пройшла там якусь спецпідготовку?
І ось уже чуємо: «У нас одні ідеали – і у Майдану, і в «антимайдану». І там, і там люди стояли за одні цінності…»
Неправда. Просто брехня в очі всім. Майдан стояв за Європу, проти зека Якуновича, який зливав Україну, наше майбутнє імперській Росії, прагнув повести нас до «тайожного союзу». Я як сьогодні пам’ятаю мітинг на Європейській площі, організований «ригіоналами», які звезли тисячі людей з Донбасу й скандували: «Путін! Путін!» Невже подібне можна було почути на Майдані?
Тому сказати, що в Майдану і Антимайдану були «одні ідеали», може сьогодні тільки тупа, обмежена людина, або ж відвертий ворог України. Бо коли погодитись на цю, вище проголошену дурницю, то далі виходить потрібно визнавати, що це НЕ рашен-федерайшен веде війну в Східному Донбасі, захопивши понад 400 км кордону України, а все є звичайним громадянським конфліктом. Подібна риторика є основоположною для пропагандистів Кремля і «Українського вибору» пана Медведчука. Тому пора запитати: пані, хто ви? Хто вам так затуманив мізки? І чи не краще було б здати всі мандати і піти нафік мити вікна в ґелікоптерах?
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Трансплантація органів в Україні: відродження надії чи етичний виклик? Дмитро Зенкін 16:40
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко вчора о 23:52
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко вчора о 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 10.01.2025 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 10.01.2025 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 10.01.2025 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 10.01.2025 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак 10.01.2025 13:57
- Про пенсії і справедливісь Андрій Павловський 10.01.2025 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко 10.01.2025 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз 10.01.2025 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра 09.01.2025 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак 09.01.2025 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко 09.01.2025 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко 09.01.2025 11:36
Топ за тиждень
Популярне
-
Таки вся Одеса за це пересварилась. Що одесити думають про деколонізацію
37965
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4294
-
На Миколаївщині відкрили новий митний термінал – фото
Бізнес 3820
-
Крайня північ України. Новгород-Сіверський – місто, де говорять про обстріли, ціни та "ждунів"
2718
-
Як Ілон Маск перетворює соцмережу Х на політичний інструмент
Думка 2398
Контакти
E-mail: [email protected]