Закон "Про прокуратуру" - трансформувати вітчизняний наглядовий орган
Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний закон «Про прокуратуру». Подібний законопроект ще у 1995 році розробили європейські фахівці. Саме його було взято за основу при розробці українського варіанту закону, адже новий Закон «Про прокуратуру» покли
Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний закон «Про прокуратуру».
Подібний законопроект ще у 1995 році розробили європейські фахівці. Самейого було взято за основу при розробці українського варіанту закону, адже новийЗакон «Про прокуратуру» покликаний трансформувати вітчизняний наглядовий органв русло європейської юстиції.
Відтепер Генпрокуратура більше не буде виконувати функції репресивногоапарату, ліквідовуються функціїзагального нагляду та слідства.
Органи прокуратури вже не можуть безпосередньо втручатись у діяльністьгромадян, приватних підприємств і організацій поза сферою кримінальногосудочинства. Тобто якщо на людину не відкрита справа, співробітники прокуратурине можуть вдиратися до неї в приміщення і вимагати будь-яких документів чипояснень.
І хоча прокуратура вже не зможе бути «страшним сном» для бізнесу, однак такаможливість залишиться у решти «профільних» органів.
Позитивним моментом у новому законі «Про прокуратуру» є те, що генеральнийпрокурор тепер матиме лише двох заступників замість восьми. Крім того,Генпрокуратура зобов'язана інформувати громадськість про свою діяльності неменше ніж двічі на рік.
Також ліквідуються спеціалізовані прокуратури, міські або районні в містах, районні абоміжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно. Таким чином значноскоротиться і штат працівників прокуратури.
Як наслідок – скоротяться видатки держбюджету на утримання цих зайвихнаглядових органів, тобто вдасться зекономити десятки мільйонівгривень державних коштів. Натомість вони будуть розподілені по сферам, дедійсно вкрай необхідні.
За новим законодавством «каральним» органом для прокурорів станеКваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка прийматиме рішення про притягненняпрокурорів до дисциплінарної відповідальності або неможливості їх подальшогоперебування на посаді. Також буде створено Раду прокурорів.
Хоча ці незалежні органи покликані навести лад всередині самої системи, ценавряд чи вдасться у повній мірі. Подібні утворення вже існують у суддів іадвокатів, але жодним чином не впливають на рівень корупції. Швидше навпаки -роблять все можливе, аби покривати діяльність підконтрольних їм органів.
Згідно нового закону також запроваджується прозорий та конкурсний порядок прийняттяна роботу прокурорів. Хочеться вірити, що це дійсно стане нормою, адже ми вжезвикли до того, що ці «хлібні» посадиабо купуються, або ж на них призначають «потрібних» людей, що є неприпустимим уцивілізованому суспільстві. Крім того, призначення нових прокурів повинні бутипогоджені з органами місцевого самоврядування, таким чином прокуратура в деякіймірі буде підзвітна місцевим громадам.
Прокуратура і надалі виконуватиме такі функції, як підтримання державногообвинувачення в судах, представництво інтересів держави та соціальнонезахищених громадян в суді, нагляд за додержанням законів міліцією, нагляд задодержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та умісцях позбавлення волі.
Підписання нового Закону «Про прокуратуру» наближає Україну до Європи, підтримує прагнення народу до створеннясучасного цивілізованого суспільства, в якому панує верховенство права.
Наступним кроком має бути реформування таких структур, як СБУ та міліція,які також часто займаються не своїми справами.
Наприклад, виключною компетенцією СБУ повинен бути захист національнихінтересів держави, протидія терористичним угрупуванням , забезпеченняекономічної та інформаційної безпеки країни. А міліція,замість того, щобзахищати владу, насамперед повинна слугувати народу, дбаючи про його спокій ібезпеку.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009