Податкова система має сприяти розвитку підприємництва і наповнювати бюджет
Коли ми говоримо про реформування української економіки, то маємо розуміти, що йдеться не про ситуативні й розрізнені кроки.
Зміни повинні бути комплексними, спрямованими, передусім, на детінізацію бізнес-середовища й лібералізацію податкової системи.
Годі сподіватися на економічний успіх, якщо у нашій податковій системі немає стабільності. Варто пам’ятати: жоден іноземний інвестор не прийде в Україну, якщо тут постійно змінюється податкове законодавство. Треба один раз встановити чіткі правила й працювати за ними.
За різними оцінками, сьогодні від сплати податків так чи інакше ухиляється від 50 до 60% українського бізнесу. Якщо ми проаналізуємо ситуацію в автотранспортному секторі, то практично 90% капіталу обертається у тіні. Лише мізерна частка компаній працює прозоро, так би мовити, «по білому».
Саме тому, повторюю, реформування економіки має бути комплексним і системним. До низки нагальних ключових змін я відношу поступове зменшення ставки ПДВ, запровадження податку на виведений капітал та податкову амністію або нульову декларацію.
Зниження ПДВ
Я, як народний депутат, зареєструвала законопроект про поступове, упродовж 5 років, зменшення ставки ПДВ до 15%. Деякі мої колеги по фракції пропонують зробити це негайно, а ставку визначити на рівні 17%. Вважаю це ризикованим, тому що не запропоновані компенсаторні механізми поповнення бюджету, який й зараз є дефіцитним. Натомість, повільна поступовість і паралельне запровадження компенсаторних механізмів дозволить нам не лише мінімізувати бюджетні втрати на початку цих змін, але і забезпечити довгоочікуване виведення капіталів зі схем мінімізації.
Податок на виведений капітал
На мою думку, податок на виведений капітал, тобто, на виплати з прибутків компаній, стимулюватиме реінвестування бізнесу. А це нові робочі місця, надходження до бюджету. Водночас він запобігатиме банальному «проїданню» цих доходів акціонерами чи власниками компаній.
Податкова амністія
Це важливий інструмент лібералізації економіки. В Україні колись вже намагалися декриміналізувати тіньовий капітал. Але тоді ця спроба провалилася, оскільки була непослідовною. Ми ж пропонуємо абсолютно інший підхід до запровадження нульової декларації. Вона не буде вибірковою і дозволить легалізувати значну частину працюючого в тіньовій економіці країни капіталу. До того ж, обов'язковою умовою цього я вважаю інвентаризацію та ідентифікацію дійсних власників «нічийних» на сьогодні величезних земельних ділянок, розкішних приватних будинків, довгобудов, об’єктів промислової нерухомості, як потенційних об’єктів оподаткування.
І бюджет наповнювати, і підприємництво розвивати
Нарешті, на законодавчому рівні доцільно було б створити цілісний орган, який би опікувався питаннями податкової сфери і наповнення держбюджету, моніторив бізнес-середовище, аналізував відповідні тенденції і робив прогнози. Максимально сприяти розвитку підприємництва і, водночас, наповнювати бюджет – такими мали б бути його завдання. Є напрацювання експертів з податкового реформування, які наголошують на доцільність і важливість такої трансформації. Зі свого боку я планую зібрати робочу групу, яка вивчить це питання. І в разі доцільності ми подамо відповідний законопроект.
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун вчора о 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз вчора о 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш вчора о 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк вчора о 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський вчора о 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін вчора о 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? Ольга Оніщук 14.04.2025 13:00
- Нація вбивць 359
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 291
- Професії зникають, навички – у тренді 129
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 129
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 109
-
Алхім, Саша Бо, Юлічка Верба: чому блогери масово позбавляються губ та інших б’юті-ін’єкцій
Життя 18099
-
Позіхання може бути небезпечним сигналом дефіциту сну: експерти пояснюють чому
Життя 13107
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 12469
-
"Скасувати "зелений" тариф – і ціни зростуть". Що робити з відновлювальною енергетикою
Бізнес 10597
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9217