НаХіба нам молодіжна політика?
Минулого тижня проходили засідання Підготовчої групи у Верховній Раді 9-го скликання, до трансляції яких була прикута увага всієї країни.
Минулого тижня проходили засідання Підготовчої групи у Верховній Раді 9-го скликання, до трансляції яких була прикута увага всієї країни. Одним з питань, які викликали найбільшу дискусію було: “Куди ж віднести молодіжну політику і спорт?”. Чи то в гуманітарний комітет, чи виділити в окремий. В результаті, молодь і спорт лишилися в окремому комітеті.
Та, свою увагу в цьому блозі, я хочу звернути не на сам факт, що молодь та спорт отримали свій комітет. А на те, що в цій дискусії були чутні аргументи за той та інший варіант, в основному від представників спортивної спільноти та майже не чутно від молодіжної. І цьому є дві причини. По-перше, молодіжна спільнота не настільки інституціоналізована як спортивна. По-друге, поки-що вона не мала свого сильного голосу в ВР, щоб пояснити свій зміст народним обранцям минулих скликань.
Через це політичні сили минулих скликань умовно можна поділити на 2 типи. Перші - ті, які взагалі не мали молодіжну політику на радарах питань для вирішення і казали: “Нахіба вона нам треба, коли є більш важливі питання?”.
Та другі, які мали фокус на вирішення певної частини молодіжних проблем, але не мали цілісного бачення, навіщо молодіжна політика в цілому.
Хочу, щоб в 9-му скликанні ВР ця ситуація змінилась на краще. І для цього, як на мене, треба почати з відповіді на питання: “НаХіба нам молодіжна політика?”.
За визначенням українського законодавства, молоді люди - громадяни України 14-35 років. В Європейських країнах вік молодої людини - до 28-29 років.
Тобто, це молоді люди в певному “транзитному” чи “перехідному” періоді між дитинством та дорослим життям.
І саме від цього треба відштовхнутися, відповідаючи на питання: "Які стратегічні задачі повинна вирішувати державна молодіжна політика під час цього “транзитного” періоду?"
На мою думку, їх дві. Перша - допомогти молодій людині знайти своє місце в житті.
У всіх сенсах цього слова. Від того, щоб знайти свою справу життя, отримати профільну освіту та стати затребуваним професіоналом, до простору для самореалізації та таких земних речей як місце проживання.
Друга стратегічна задача молодіжної політики - сприяння розвитку необхідних навичок, інструментів для життя.
Багато в чому вони перегукуються з навичками ХХІ сторіччя, які ще відносно нещодавно активно обговорювали на Світовому економічному форумі в Давосі.
Умовні soft-skills для молоді: робота в команді, навчання протягом усього життя, медіаграмотність, навички адвокації, спілкування, особистісний розвиток, лідерство та багато іншого.
Інструментально це може бути втілено як через формальну, неформальну та інформальну освіту. Наприклад, через участь молоді в молодіжних громадських організаціях, конкурсах, освітніх заходах в молодіжних центрах, молодіжних обмінах, долучення до прийняття рішень які стосуються молоді на локальному та національному рівні...
Подумаймо метафорично. Уявімо молоду людину яка приїхала чи прилетіла зі свого рідного містечка у далеке невідоме місто “дорослого життя”. І від того на скільки вона володіє навичками для життя і залежить наскільки щасливою вона буде в цьому новому місті. Це такі прості речі, як дізнатися інформацію в довідці, викликати таксі чи оплатити комунальні послуги.
Об'єднуючись навколо спільного розуміння змісту молодіжної політики, нам всім разом буде простіше приймати правильні і зважені рішення в цій сфері.
В першу чергу для побудови країни, де молоді люди почуватимуть себе комфортно і щасливо. Бо НаХіба Парламент, якщо не для цього?
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1179
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 224
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 143
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 16454
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 10250
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8991
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6775
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5614