Безбар’єрність у архітектурі як більш широка проблема
З цього приводу багато написано та сказано колегами-архітекторами та урбаністами. Проте я б хотіла звернути увагу на питання безбар’єрності у архітектурі як більш широкого питання.
З кожним роком в Україні в облаштуванні середовища все більше уваги приділяється потребам людей з обмеженими фізичними можливостями. Зі сторони держави запроваджується все більше вимог і рекомендацій і цій сфері. На весні 2019 руку набрав чинності новий ДБН «Інклюзивність будівель і споруд» який мав на меті зібрати накопичений досвід та чіткіше викласти вимоги до проєктування будівель з точки зору їх доступності та пристосування до потреб людей з інвалідністю. Але, на жаль, аналізуючи видання питання тільки накопичуються.
З цього приводу багато написано та сказано колегами-архітекторами та урбаністами. Проте я б хотіла звернути увагу на питання безбар’єрності у архітектурі як більш широкого питання.
Від самого початку важко визначити зону впливу нового нормативу, адже в визначенні сфери застосування записано «розумне пристосування», погодьтесь, як і питання добра і зла, термін «розумний» носить доволі суб’єктивний характер.
Тож я б хотіла виділити такі основні та важливі питання як безбар’єрність, відкритість, просторість та інтуїтивна експлуатація.
Відкритість - це одна з форм доступності, що передбачає собою відсутність обмежуючих елементів. Наприклад, якщо мова йде про громадські споруди, то бажано, щоб вони в першу чергу просторово створювали відчуття, що усі двері – відкриті, що є можливість потрапити до приймальні чи вбиральні без тисяч перепон, охорони, турнікетів чи картки доступу. Відкритість це про відчуття, психологічний аспект у архітектури при будівництві шкіл, університетів, лікарень, адміністративних будівель, та що важливо – при експлуатації.
Що збудовано для людини – має бути відкритим для неї самої. Тобто питання не в крайнощах, а в тому, що відкриті простори об’єднують громадян та працівників установ, школярів та вчителів.
Просторість це у певному відчуття співрозмірності людини та простору, де вона знаходиться. В умовах постійної економії та оптимізації площ загального користування, ми маємо велику проблему з вузькими коридорами, холами без природного освітлення, некомфортними приміщеннями. Таким чином створюються ситуації, коли людина відчуває задуху та фобію у приміщенні або просто бажання якомога швидше залишити будівлю.
Важливо сказати, що просторість це не пошук крайнощів, важливо, щоб в залежності від функціонального призначення будівлі вона могла мати і затишні куточки, де б людина могла усамітнитись.
Інтуїтивна логічність. Коли ми проєктуємо навіс/сходи/пандус у будівлі, ми одразу розуміємо, що там є вхід. Але зачасту легкість орієнтування на місцевості на цьому закінчується. Важливо при проєктуванні моделювати десятки сценаріїв експлуатації будівлі, адже бар’єри бувають не тільки фізичними, а й психологічними.
Тож доки нормативний акт не зможе вкласти усі вимоги до безбар’єрності, потрібно проєктувати «як для себе» та відстоювати архітекторам найкращі рішення.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23280
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17400
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17138
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13682
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11785