Проблемні аспекти взаємодії сторін кримінального провадження зі спеціалістами
Розслідування злочинів, насамперед у сфері економіки, включає в себе вирішення стороною обвинувачення ряду складних питань...
Розслідування злочинів, насамперед у сфері економіки, включає в себе вирішення стороною обвинувачення ряду складних питань, у тому числі, які стосуються різноманітних галузей життєдіяльності, на шляху до встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні. Обов’язковим елементом такої діяльності є взаємодія, сторін кримінального провадження з широким колом учасників провадження, у тому числі зі спеціалістом, яким є особа, що володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (частина 1 статті 71 КПК України (далі-КПК). Тому, напевно, більшість тих, хто приймали участь у досудовому розслідуванні в якості сторони кримінального провадження, саме під час розслідування означеної категорії справ, мали досвід взаємодії зі спеціалістами або принаймні розуміють, що це є дуже важливою складовою процесу таких розслідувань.
На практиці, в ході розслідування проваджень з метою з’ясування певних обставин вчинених злочинів, що потребують спеціальних знань, зокрема щодо дотримання законодавства у різних сферах економічної діяльності сторони кримінального провадження звертаються до відповідних підприємств, установ та організацій про виділення спеціалістів, які володіють необхідними знаннями в цих сферах.
Проте, при реалізації цього у практичній діяльності виникають деякі труднощі, пов’язані з недостатньою правовою процесуальною регламентацією цих питань. Зупиняючись на проблемних аспектах взаємодії сторін кримінального провадження зі спеціалістами на мій погляд необхідно виділити наступні.
По-перше, аналізом норм кримінального процесуального законодавства вбачається, що воно не містить загального (визначеного) порядку залучення спеціаліста у кримінальне провадження, а КПК лише визначає хто є спеціалістом, для чого він залучається, його права та обов’язки.
При цьому, у зв’язку з відсутністю у КПК порядку залучення спеціаліста, це питання залишається остаточно не вирішеним. Наприклад, на практиці,сторона обвинувачення здійснює залучення спеціалістів за письмовим зверненням та подальшим його погодженням зі службовими особами відповідних установ та організацій, у яких працюють спеціалісти.
Оскільки КПК не містить стандартів, що визначають такий порядок залучення спеціаліста, у зв’язку з цим, залишаються не вирішеними питання щодо обов’язковості виділення спеціалістів, визначення строків, протягом яких вони виділяються, а також на який саме строк. Особливо це є актуальним у контексті змін до КПК, внесених Законом №2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до яких, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 219 КПК)
Так, наприклад стороною обвинувачення спеціалісти Державної аудиторської служби (далі-Держаудитслужби) для участі у перевірках в рамках кримінальних проваджень залучаються відповідно до Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби, органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 № 346/1025/685/53 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1166/13040 (далі-Порядок), який регламентує порядок взаємодії таких спеціалістів з правоохоронними органами, хоча з урахуванням законодавчих змін та створенням нових органів досудового розслідування, вже є застарілим.
Детективи Національного бюро, спеціалістів Держаудитслужби залучають на підставі, п. 2 ч. 2 ст. 19-2 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
Крім того, на практиці виділення спеціаліста Держаудитслужбою за ініціативою сторони обвинувачення може тривати близько трьох-чотирьох місяців.
Враховуючи, що КПК складає основу кримінального процесуального законодавства України, тому необхідним є передбачення у ньому обов’язку виділення підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, до компетенції яких відноситься вирішення питань з використанням спеціальних знань у будь-яких галузях (сферах) діяльності, спеціалістів, за письмовим зверненням сторін кримінального провадження, у строки, що погоджуються такими суб’єктами та на строк необхідний для проведення і закінчення вчинення дій з розв’язання поставлених запитань.
По-друге, не менше важливим є передбачення у КПК права спеціаліста виконувати певні дії для надання допомоги, а також документального оформлення результатів його діяльності (наданих консультацій). Так, відповідно до частини 2 статті 71 КПК спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо). Тобто, вказана норма не обмежує форми надання спеціалістом технічної допомоги та на практиці можуть використовуватись інші їх види.
Залучений у кримінальне провадження спеціаліст може надавати консультації під час досудового розслідування (частина 1 статті 71 КПК) та має право: ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду; користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів; знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження тощо (частина 4 статті 71 КПК). Також спеціаліст зобов’язаний виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань (частина 5 статті 71 КПК).
Отже, відповідно до вищенаведених норм залишається незрозумілим, яким саме документом оформлюється результат використання спеціальних знань спеціаліста, залученого у кримінальне провадження, а також у якому вигляді він дає консультації та пояснення стороні кримінального провадження, або у вигляді письмових консультацій та пояснень, чи у вигляді довідок, висновків, або саме під час його допиту.
Згідно з вищевказаним Порядком та сталої слідчо-прокурорської практики спеціалісти Держаудитслужби залучаються для участі у проведенні перевірок, що здійснюються правоохоронними органами під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, за результатами яких вони складають відповідні довідки.
Стороною обвинувачення також залучаються спеціалісти різних галузей, у тому числі – аудитори, оцінювачі тощо, які за наслідками наданої допомоги також складають різні документи (довідки, акти, звіти тощо).
Слід відзначити, що на практиці стороною захисту іноді також здійснюється взаємодія зі спеціалістами, для отримання від них допомоги у питаннях, що потребують спеціальних знань, за наслідками чого останніми складаються різні за формою документи, які за клопотанням сторони захисту долучаються до матеріалів кримінального провадження та враховуються стороною обвинувачення під час розслідування.
Враховуючи, що на цей час, залишається законодавчо не вирішеним можливість проведення під час досудового розслідування ревізій та перевірок, висновки яких є документами (частина 2 статті 99 КПК), що в розумінні частини 2 статті 84 КПК є процесуальними джерелами доказів, тому постає питання необхідності передбачення у КПК, що документи, складені залученими у кримінальне провадження спеціалістами, відносяться до документів, визначених статтею 99 КПК. Крім того, доречним було б передбачення у КПК право спеціаліста вчиняти ним дії, необхідні для надання допомоги та складення за результатами такої допомоги довідок, актів, звітів, висновків спеціаліста тощо.
По-третє, необхідним є чітке визначення КПК статусу, в якому може бути допитано спеціаліста, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду. У зв’язку з чим, на мою думку, необхідним є передбачення у КПК можливості проведення допиту спеціаліста, саме в статусі спеціаліста, що сприятиме більш повному розумінню нюансів сфери діяльності, в якій він надає консультації, характеру проведених дій для надання допомоги, інколи специфічного понятійного апарату, що передбачає його сфера знань, а також сформульованих ним відповідей на поставлені питання сторони кримінального провадження.
Крім того, з урахуванням вищезазначених аспектів документального відображення результатів наданої спеціалістом допомоги, необхідним є передбачення можливості його допиту саме в цьому статусі.
З метою попередження можливих зловживань з боку спеціалістів (або інших учасників провадження) під час надання допомоги у рамках кримінального провадження, слушним є, передбачення у КПК відповідальності спеціаліста за неправдиві висновки (відповіді) на поставленні питання, а у Кримінальному кодексі України кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) та ст. 385 (відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків) для спеціалістів, шляхом внесення відповідних змін.
Законодавча невирішеність вищевказаних питань призводить до втрати часу на організацію залучення спеціаліста у кримінальне провадження та різних поглядів правників на можливість проведення спеціалістами певних перевірочних дій під час досудового розслідування, оформлення результатів наданої допомоги та статусу, в якому їх можна допитати.
Резюмуючи викладене, на мій погляд, з метою удосконалення процедури залучення спеціаліста у кримінальне провадження та порядку взаємодії з ним сторонами кримінального провадження, доцільним є вирішення цих проблемних питань, шляхом внесення відповідних змін до КПК, положення якого регулюють кримінально процесуальні відносини між сторонами кримінального провадження.
У зв’язку з означеним, цікавою з цих питань є думка правників та спеціалістів, які приймають участь у кримінальних провадженнях.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 689
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 404
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 126
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15900
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 12073
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 9946
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4798 -
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 4552