Головне питання при укладенні договору про бізнес-партнерство – «Як я буду виходити з партнерства?».
Головне питання при укладенні договору про бізнес-партнерство – «Як я буду виходити з партнерства?».
Здавалося би, проста фраза, яка має дуже віддалений стосунок до підписання договору тут і зараз. Але чесна відповідь на це питання невимушено розгортається у цілий партнерський договір.
Для того, щоби відповісти на питання, як я буду виходити з партнерства, бажано розуміти наступне:
- Для чого взагалі я заходжу у це партнерство?
- В чому я бачу цінність нашої співпраці?
- Що я можу/хочу дати партнерству?
- Що я можу/хочу отримати від партнерства?
- Чи достатньо цього для якісного життя партнерства? Чого не вистачає?
- Що з того, що я маю, я хочу зберегти для себе? Над чим я хочу зберегти контроль?
- Що з того, що я маю, я готовий віддати/довірити партнеру?
- Іншими словами, що я готовий втратити/чим готовий ризикнути? Часом? Грошима? Репутацією? Очікуваннями? Можливістю вступати в інші партнерства?
- На який час я планую зайти у партнерство? Від чого це залежить?
- Що станеться, якщо одному з партнерів стане нецікаво/невигідно?
- Чи готові ми до залучення інших (нових) партнерів? Для чого? В який спосіб?
- Як ми оцінимо внесок кожного партнера? Як ми його винагородимо – якщо отримаємо прибуток? Як ми покриватимемо збитки?
- Що ми будемо робити, якщо наші оцінки щодо внеску кожного партнера розійдуться? Чи можуть бути якісь об’єктивні критерії оцінки? Що робити із суб’єктивною оцінкою?
- Чи варто робити якісь проміжні заміри стану партнерства?
- Якщо хтось в процесі партнерства передумає, як ми можемо змінити партнерство для того, щоби зберегти те, що нам цінно?
Відповіді на ці питання і формують партнерський договір. У випадку компанії – договір корпоративний (акціонерний).
Якщо у вас не велике партнерство, а просто співпраця, і вас лякає чи напружує цей обсяг питань, то можна обійтися і без договору. Але бажано хоча би проговорити голосом ці питання з партнером/партнерами. Або принаймні із самим собою.
