Невизначеність у договорах про поділ майна: українська та міжнародна практика
Складність укладення договору про поділ майна подружжя полягає в необхідності чіткої конкретизації умов, особливо коли йдеться про «предмети домашнього вжитку».
Укладення договору про поділ майна подружжя – це важливий крок у розв'язанні майнових питань, які можуть виникнути після розірвання шлюбу. Як сімейний адвокат, маю великий досвід роботи з такими ситуаціями і розумію, наскільки тонко необхідно підходити до кожної деталі, що може вплинути на остаточне рішення. Випадок із недавньою постановою Верховного Суду у справі №752/13657/21 (провадження №61-4262в24) яскраво ілюструє, наскільки важливим є ретельне розуміння умов договору та їхнього трактування, особливо коли йдеться про невизначеність у переліку майна.
Отже, за умовами цієї справи, позивач і відповідачка уклали нотаріально посвідчений договір про поділ майна, згідно з яким у власність відповідачки переходять квартира й автомобіль, а позивачеві – предмети домашнього вжитку. Однак предмети домашнього вжитку в договорі не були визначені конкретно, тобто не було чіткого списку речей, що потрапляють під цю категорію. У результаті виникло питання щодо фактичного виконання умов договору, оскільки позивач вважав, що саме відсутність конкретики перешкоджає йому отримати свою частку майна.
Нюанси визначення предметів домашнього вжитку: міжнародний контекст
У світовій практиці подібні ситуації також не рідкість. Наприклад, у США і Великій Британії, укладаючи договори про поділ майна, сторони найчастіше приділяють особливу увагу саме конкретизації речей, що відносяться до категорії «предмети домашнього вжитку». У цих країнах нерідко визначається, що до цієї категорії належать меблі, побутова техніка, кухонне обладнання, тоді як деякі речі можуть залишатися «позакатегорійними», якщо вони мають особливе значення для одного з подружжя (наприклад, предмети колекційного значення чи сімейні реліквії).
Важливість конкретизації умов договору
З практики зрозуміло, що конкретність у договорах мінімізує ризики подальших спорів. У випадку з договором про поділ майна між подружжям цей аспект є ключовим, адже неповний або розмитий опис майна може призвести до конфліктів, як це сталося в описаній справі. Зокрема, в українському законодавстві поняття «предмети домашнього вжитку» не має чіткого законодавчого визначення, що, своєю чергою, може викликати питання щодо обсягу такого майна.
Як зазначив Верховний Суд, якщо сторона договору не направляє претензій або вимог щодо конкретного переліку майна, не звертається до іншої сторони з проханням уточнити деталі або взагалі не проявляє ініціативу щодо конкретизації умов договору, то судові перспективи для розірвання такого договору стають вкрай неясними. Суд підкреслив, що саме по собі невизначення переліку речей не є підставою для розірвання договору, якщо немає доведеного факту відмови іншої сторони від виконання умов.
Роль ініціативи сторін у питаннях конкретизації договору
Тут варто підкреслити: українське законодавство чітко не вимагає конкретизації переліку речей домашнього вжитку, але залишає це на розсуд сторін. Саме ця гнучкість закону вимагає від кожної сторони уважності та ініціативності. Судові інстанції, зокрема Касаційний цивільний суд, неодноразово підкреслюють, що якщо сторона не проявляє ініціативи у визначенні переліку майна, тобто не звертається з пропозицією внести зміни до договору, не направляє претензій або запитів іншій стороні, то для розірвання договору необхідні серйозніші підстави, ніж просто недомовленість.
Сучасна практика європейських країн у поділі майна
У Німеччині, наприклад, до договорів про поділ майна також часто додають додатковий додаток із детальним переліком речей, що значно полегшує процес розподілу. Така практика поширена у шлюбних контрактах, де з самого початку встановлюються детальні списки речей, які будуть вважатися особистими чи спільними. Цей підхід значною мірою допомагає зменшити кількість судових розглядів, а також запобігти розірванню договору через невизначеність у конкретному складі майна.
Практичні поради при укладенні договорів про поділ майна
Конкретизація майна: Включення у договір додаткового переліку речей, що чітко визначає кожен предмет, допоможе уникнути майбутніх непорозумінь. Рекомендую зазначити навіть найдрібніші предмети, що мають цінність для кожної зі сторін.
Ініціатива у вирішенні спорів: Якщо виникає непорозуміння, слід своєчасно звернутися до іншої сторони з проханням уточнити деталі. Як показує практика, своєчасне повідомлення та письмові претензії зможуть значно підвищити шанси на позитивне вирішення питання у разі спору.
Документування комунікації: Будь-яке спілкування щодо виконання договору, особливо якщо виникають претензії, варто документувати. Це можуть бути офіційні листи або навіть електронні листи, які можна використовувати як доказову базу в суді, якщо ситуація дійде до розгляду.
Звернення до професіоналів: Ретельна перевірка умов договору до його підписання є запорукою уникнення майбутніх непорозумінь. Укладення такого договору з нотаріусом або консультація з адвокатом допоможуть уникнути суперечностей у випадку майнових питань.
Укладення договору про поділ майна подружжя потребує чіткого розуміння кожною стороною своїх прав і обов’язків, а також готовності йти на конструктивний діалог. В описаній судовій справі Верховний Суд, розглянувши аргументи сторін, постановив, що для розірвання договору про поділ майна необхідно мати істотні підстави, доведені належними доказами, а невизначеність переліку майна, за відсутності активних дій з боку позивача, не може слугувати вагомою причиною для розірвання договору.
Пам'ятайте: деталі відіграють важливу роль, і чим точніше прописані умови договору, тим менше ризиків виникнення майбутніх спорів.
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук вчора о 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук вчора о 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін вчора о 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич вчора о 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький вчора о 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 20.05.2025 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 20.05.2025 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
45528
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 22358
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
13153
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 7109
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
7054