Чому під час війни Україна бореться за проведення Всесвітньої виставки в Одесі
Україна отримає іноземні інвестиції, великий поштовх до розвитку економіки та назавжди залишиться для Східної Європи одним з нових та якісних майданчиків для виставок та масштабних подій
Наприкінці 2021 року Україна в «особі» Одеси подала свою заявку на відбір країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки у 2030 році. Те, що було ініційовано бізнесом, підтримала держава, а заявку до Бюро міжнародних виставок відправили за підписом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Захід, що подарував світові Ейфелеву вежу, перший дзвінок та друкарську машинку, міг пройти на нашій землі — це надихало.
На той час нашими конкурентами були Ер-Ріяд (Саудівська Аравія), Рим (Італія), Пусан (Південна Корея) та москва (росія). Попри те, що виставка ніколи не проходила у Східній Європі, ніхто не очікував великої боротьби з боку України, більше ставили на «північного сусіда». Так само як майже ніхто не очікував великого опору нашої держави в разі вторгнення росії. Обидві групи «експертів» помилялися.
24 лютого розставило все по своїх місцях. Росія показала свою кровожерливість та неадекватність, яка не може бути притаманною країні, що претендує на проведення EXPO. Щойно ЗСУ дали першу відсіч окупантам на Півночі, ми розпочали власну боротьбу на дипломатичному фронті. Тоді не майже не стояла задача вибороти проведення виставки в Україні — першочергово ми хотіли викинути з цього змагання саме москву.
У травні росія заявила, що відкликає свою заявку на проведення EXPO 2030. Це був такий собі «жест доброї волі», але вже на дипломатичному фронті. Насправді війна показала, що росія ніколи не відмовляється від чогось, допоки її не виженуть. Так само було й із Всесвітньою виставкою.
Тепер в України був вибір: відмовитися від подальшої боротьби та втратити всі напрацювання через війну або, попри всі негаразди, продовжити змагання. Українці не були б українцями, якби здалися.
У світі люди бачили EXPO символом прогресу, українська команда побачила в ньому символ надії, символ майбутнього повоєнної держави. Адже після перемоги на нашу країну чекає довгий та складний час відновлення. Доведеться відбудувати все, що зруйнувала росія — школи, лікарні, житлові будинки, дороги, колії, мости й безліч іншого.
Ми бажаємо, аби оновлену та відбудовану Україну побачив весь. Щоб так само як прикуті очі жителів планети до нашої держави під час війни, вони були прикуті й до відродженої та зміцнілої України.
Саме тому навіть зараз, під час важких боїв на Донбасі, під час підготовки ЗСУ до великого контрнаступу паралельно Україна веде боротьбу за проведення Всесвітньої виставки у 2030 році. Країну-переможця оберуть цьогоріч у листопаді. Тому попри максимальну увагу до перемоги на полі бою, ми маємо мобілізувати сили й на дипломатичному фронті.
Досвід попередніх виставок говорить, що побачити EXPO до країни зазвичай приїжджають 20 мільйонів туристів. Наприклад, у Дубаї було 30 мільйонів людей, у Мілані — 19 мільйонів, у Шанхаї — близько 70 мільйонів.
За попередніми оцінками виставку в Україні у 2030 році можуть відвідати 20 мільйонів людей. Помножте це на бренд незламності українців та на інтерес до нашої держави з боку мешканців усього цивілізованого світу й отримаєте приблизний результат, який поки що важко виразити у числовому чи грошовому форматі.
Проте головне — EXPO принесе Україні увагу, на яку вона заслуговує. Вона отримає іноземні інвестиції, великий поштовх до розвитку економіки та назавжди залишиться для Східної Європи одним з нових та якісних майданчиків для виставок та масштабних подій. За це варто боротись. Навіть під час війни.
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 17:03
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 16:55
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній вчора о 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 8525
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 2760
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2515
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2454
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 1672