"Укрзалізниця" має право підвищувати тарифи, але повинна усунути "паразитів"
Витрати вантажовласників на залізничну логістику залежать не так від тарифу, як від платежів посередникам-експедиторам
Підвищення тарифів на вантажні перевезення необхідним та незворотним кроком, оскільки “Укрзалізниця потребує залучення додаткових коштів на утримання у робочому стані інфраструктури та покриття витрат на підвищення фонду оплати праці. Будь-який притомний бізнес розуміє, що неможливо підтримувати актив у робочому стані, якщо не витрачати необхідні кошти на амортизацію його ресурсів і не компенсувати витрати на виконання робіт. Якщо цього не робити, то колись настане кінець. Те саме і з фондом оплати праці: якщо роками не підвищувати зарплату співробітникам, це призведе до демотивації, відтоку кадрів, погіршення якості робіт та втрати спроможності надавати послугу та генерувати грошовий потік. Тому підвищення тарифів є неминучим і необхідним, і я впевнений, що притомні та відповідальні бізнесмени це розуміють.
Але загальна вартість логістики складається з трьох компонентів: це тариф, плата за користування вагонами та платежі експедиторам. І якщо тариф регулюється державою, то витрати бізнесу на користування вагонами та платежі експедиторам є “плаваючими”, їх величина залежить від безпосередніх дій “Укрзалізниці”. Чим гірше УЗ надає послуги, тим більше грошей експедитор бере від вантажовласника на виправлення недоліків її роботи. Так само, чим повільніше УЗ везе, тим більше коштів за користування вагонами хочуть отримати експедитор із приватним парком. Тож “Укрзалізниця” має право підвищити тариф, але одночасно повинна прибрати фінансовий тягар на вантажовласників у вигляді платежів посередникам.
Несучи витрати на інфраструктуру, утримання рухомого складу, "Укрзалізниця" при цьому ніколи не брала на себе відповідальності за виконання планів перевезення, беззаперечної відповідальності за вантаж та терміни його доставлення. Тому ринкову нішу у запиті на збереження та терміни доставлення вантажу зайняли посередники-експедитори. Вантажовласник наймає експедитора, бо хоче бути впевненим, що його вантаж доїде вчасно і не загубиться по дорозі. А якщо й загубиться, то експедитор це негайно компенсує зі своєї кишені. Ось цих функцій "Укрзалізниця" ніколи на себе не брала. Тому з'явився учасник ринку, який на себе ці ризики взяв. Крім цього, процедура організації перевезень формалізована та ускладнена до такої міри, що це відлякує виробника від прямих взаємин з УЗ і змушує його звертатися до експедитора, який знає, як пройти усю цю бюрократію. Через це половина ринку потрапила в залежність від спритності посередників. При цьому послуги, які вантажовласники оплачують експедиторам, фактично виконує персонал "Укрзалізниці". Це ж не експедитор підбігає до вагона, щоб надати йому швидкість, не він своїм персоналом забезпечує власнику вантажу гарантію термінів доставлення.
Аграрії, які залежать від залізничної логістики, витримали б навіть 20% підвищення тарифу, якби “Укрзалізниця” виправила недосконалу технологію перевезень та усунула ті фактори, через які вони потрапили у залежність від посередників. Якби УЗ взяла на себе відповідальність за дотримання планів, збереження та терміни доставлення вантажів, це зробило б необовʼязковим залучення експедиторів та звільнило б вантажовласників від необхідності доплачувати їм за ці послуги. А якби паралельно з цим “Укрзалізниця” ще прибрала б чинники зростання вартості вагонів і повернулась до прийнятних швидкостей руху, – виробники спокійно витримали б зростання тарифів.
“Укрзалізниця” має всі важелі, щоб полегшити фінансовий тягар виробників-вантажовласників, відлучивши чи зробивши необов'язковим залучення експедитора. Так само вона в змозі надати дрібному та середньому виробнику свій парк на таких же умовах, як це робить посередник у її вагонах, та запропонувати консолідовані маршрути за розкладом. І таким чином виробник-вантажовласник витрачатиме після підвищення тарифу навіть менше коштів, аніж він зараз витрачає з цим маленьким тарифом, але з великою кількістю паразитів-посередників
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 26014
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7892
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6262
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4584
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4223