БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів

Розбір нової програми БЗВП: чи зміна днів та набоїв означає ефективне навчання рекрутів.

Нещодавно мав можливість почитати порівняльну таблицю нової програми БЗВП. «Було» проти «Стало». Армія любить звітувати цифрами, але за кожною такою цифрою стоїть конкретне життя рекрута. Тож давайте розберемося, що ми отримали насправді — реальну реформу чи черговий «паперовий» апгрейд.

Сутність БЗВП: Кого ми готуємо?

Перш ніж говорити про години та набої, треба згадати, який результат (в ідеалі) ми хочемо бачити на виході. Спершу процитую один свій допис, адже досі не всі розуміють сутності БЗВП:

«Людина з сотим ВОСом — це тактична одиниця (насправді її половинка), яку командир одразу може використати для виконання базових завдань і при цьому не боятися, що стрілець валгалізується по тупості (наприклад порушуючи правила маскування, бо просто не знає їх). Командиру не треба займатися мікроменеджментом. Можна дати наказ “Обладнати позицію” і піти далі, а не пояснювати, як зробити так, щоб проста яма стала позицією. Правда зручно було б? Це навичка з курсу інженерна підготовка і, якщо стрілець отримав з неї нормальне навчання, він знає як правильно її облаштувати, укріпити НІЗ та замаскувати це все, а ще знає як вести з цієї позиції бій. 12 годин на БЗВП економлять сержанту купу часу та нервів, а самому стрільцю відстрочують зустріч з валькіріями».

Саме з цієї точки зору — ефективності в полі — ми і маємо дивитися на оновлену програму.

Дні та люди: Математика підготовки

Було 45 днів — стало 51. Звісно, це краще, ніж зменшення. Але важливо не те, скільки днів рекрут бачить у календарі, а чим вони наповнені. Можна абсолютно порожньо прожити 51 день у наметі, не отримавши жодного навчання. Зараз склалася ситуація, коли те, ХТО проводить підготовку, набагато важливіше за номінальний розподіл годин.

«Нульовий день» . Раніше було багато охочих косплеїти морпіхівський boot camp: кидати гранати під ноги та ображати маму рекрута. Це працює як відбір («не тягнеш — іди на флот»). Але зараз нікого не відсіюють. Задача — допомогти адаптуватися. Тому «Нульовий день» — це конструктивно, якщо його не нівелює некомпетентна адміністрація навчального центру (НЦ).

Інструктори: Досвід проти синекури

• Було:  Більшість мала бойовий досвід.

• Стало:  Сучасний (!) бойовий досвід — обов'язкова вимога.

Бичем нашого війська завжди було те, що посада інструктора сприймалася або як синекура для одних, або як заслання для інших. Знайти розумного та вмотивованого вчителя — квест. Як це буде на практиці? Досвід зовнішнього пілота «Лелеки» не на 100% релевантний тому, що треба піхотинцю на БЗВП. Чи буде градація досвідів, чи просто чергова «галочка»?

БК та дрони: Патрони в землю

Вогнева підготовка: з 340 набоїв до 942. Чудово. Але ми всі знаємо ці картини: рекрути сидять весь день на полігоні (нема мішеней, загорілася трава, повітряна тривога, комусь впадло натиснути на кнопку), а в кінці патрони просто «спалюють» у бік земляного валу, бо треба закрити відомість. Що вбереже ці дев’ятсот набоїв від долі попередніх трьох сотень?

Тактична медицина. Було 18 годин, стало 30. Головне, щоб інструктора викладали дійсно MARCH, а не співали дифірамби жгута Есмарха.

Протидія FPV-дронам: Було: курсанти вистрілювали по 4 набої з помпової рушниці, щоб навчитися збивати ворожі дрони.

Стало: кількість набоїв зросла до 8 (+2 пробних набої для розуміння суті гвинтівки). Рекрутів навчають, крім того, облаштуванню та маскуванню вогневих позицій та інших заходів щодо захисту від ворожих дронів-камікадзе.

10 патронів це те саме, що 0, в цьому випадку, ще й питання ПО ЧОМУ КОНКРЕТНО (в конкретному НЦ) вони ті 10 набої випускають. Було якось заняття, де на Т-подібну рамку вішалися гонги “типа дрони” і по нім стріляли з АК. Гонги впали на другому стрільці і ніхто більше їх не вішав, але де-юре стрільбі по дронах було навчено, згідно з програмою.

Тут, до речі, я прям вірю в користь тренажерів типу “Дронобій” з VR окулярами, бо сам тестив нещодавно один такий.

Психологія та система: Чи є «світло» в кінці тунелю?

Нова програма обіцяє «польську психологічну смугу» та імітацію ворожих БПЛА. Проте 90% тих, хто намагається вчити «психології», не мають дотичного до бою досвіду. Для багатьох інструкторів тренування психіки — це досі «пожежа в наметі» та страйкбольні гранати.

Було: психологічна підготовка обмежувалася плановими заняттями. Ці заняття були «сухі», без врахування бойового досвіду. Стресостійкість загартовувала смуга перешкод з численними імітаційними засобами.

Стало: психологічна підготовка рекрута започаткована як окремий предмет. Введено польську психологічну смугу з елементами доповненої реальності. Психологічна стійкість тренується протягом всього періоду підготовки, зокрема під постійним супроводом польотів дронів, який імітують ворожий БПЛА. Всі елементи психологічного навантаження взяті з реальних бойових дій. У програмі прописані сценарії з реальної війни.

Психологічна підготовка як окремий предмет була і раніше, а пункт Стало описує просто ту саму психологічну смугу. Ну і мій досвід говорить, що 90% всіх хто намагається щось там проводити “про психологію” не мають навіть дотичного до бою досвіду, або це ті самі інструктор, які думають, що тренування психіки це “пожежа в палатці” та страйкбольні гранати.

Є окремі згадки про AAR (АПД) та систему Вивчення та Впровадження Досвіду (ВВД\LL). Це дуже гарно, що ці терміни взагалі потрапляють в офіційні документи, але насправді у нас досі немає реально працюючої системи ВВД. Те що є — номінально. А насправді все погано як на стадії збору спостережень, так і на кінцевому етапі видачі методичок, рекомендацій, настанов та доктрин. Не кажучи про те, що треба контролювати чи читає їх у НЦ хтось взагалі.

З позитивного те, що на БЗВП все ж звернуто увагу і, наприклад, Стерненко, у відео наголошує на реформі курсу. Проте основна проблема не у програмі БЗВП як такій, а в системі, що обслуговує її практичне впровадження.

Що реально могло б змінити ситуацію?

1. Жорсткий відбір інструкторів та відсів некомпетентних саботажників.

2. Перевірки по суті: не за наявність світловідбивних манішок чи роздрукованого плану, а за тим, ЩО і ЯК викладають.

3. Методички та гроші: чіткі настанови для інструкторів та підвищене забезпечення тим, хто реально гідний вчити майбутніх воїнів.

Висновок

По старій програмі можна було проводити змістовні заняття. По новій — можна провести 51 день без жодної користі. Проблема не в програмі БЗВП, а в системі, яка її обслуговує. На папері ми стали кращими. Тепер час стати кращими в полі.