Крематорій з космосу, або як київський будинок скорботи став популярним у світі
Найбільш знаковим об’єктом модернізму в Києві є крематорій на Байковому кладовищі, а нещодавно зала Прощання крематорію визнана пам'яткою архітектури.
Найбільш знаковим об’єктом модернізму в Києві є крематорій на Байковому кладовищі - одному з найвідоміших некрополів України. Нещодавно зала Прощання крематорію визнана пам'яткою архітектури.
Над проєктом прощального комплексу працювали видатний український архітектор Авраам Мілецький та подружжя митців Ада Рибачук і Володимир Мельниченко. Будівельні роботи через брак фінансування та ідеологічний вплив тривали близько 13 років.
Київський крематорій наразі є одним з найцікавіших об’єктів для некропольного туризму в Україні та світі. За задумом Авраама Мілецького він мав бути суто функціональною будівлею, але проєкт не задовольнив художників, які прагнули зробити його місцем, де люди, які втратили рідних могли відчути зцілення після втрати близьких.
Такий ефект вони мали б створити за допомогою вдалого поєднання архітектури та ландшафтного дизайну, що було знаковим для тогочасного будівництва. Так до проєкту крематорію з прощальними залами, згодом додалася легендарна Стіна пам’яті та земляні траси колумбарію.
Київський крематорій складається з кількох споруд. Архітектурною особливістю головного корпусу є майже повна відсутність в ньому прямих кутів. У величній бетонній споруді у вигляді космічних півсфер є дві великі зали для прощання. Прикрасою одного з них є блакитний барельєф створений у 1975 році Адою Рибачук і Володимиром Мельниченко. Також українські художники планували облаштувати тут кольорові вітражі на білих стінах, але цей задум реалізувати не вдалося. Споруда виглядає настільки космічною, що мало хто б з першого разу здогадався, що це крематорій. Монументальність споруди також підкреслюється її розташуванням на Байковій горі.
Завдяки своїй незвичайності, неймовірному розташуванню споруда крематорію відома на весь світ. Особливо велику увагу шедевру радянського модернізму приділяють в останні роки. Мистецтвознавці, історики "з головою" поринули у дослідження шедевру вітчизняної архітектури. Можна сміливо зауважити, що в найближчій перспективі споруда стане одним з неофіційних символів столиці. Навіть зараз пошукова система Google видає його у ТОПі у запиті "архітектура Києва".
Крім крематорію окремо варто згадати 200 метрову "Стіну Пам'яті". За проєктом Рибачук і Мельниченко на стіні мав бути бетонний барельєф який ілюструє життя людини через низку сюжетів (від міфологічних до епізодів повоєнного людського життя), щоб відвертав скорботних від їхньої втрати та навіював роздуми про більш глобальні речі. Така собі алюзія на знамениту скіфську пектораль.
Поруч зі стіною в 1970-ті запроєктували штучне озеро, у якому б зображалися елементи панно, пофарбовані в яскраву глазур. Художники витратили 13 років, щоб підготувати стіну, виліпити всі скульптури, зробити необхідні каркаси, але, на жаль, завершити цей величний задум їм так і не вдалося. Через жорстку позицію вищих партійних органів УРСР 1982 року "Стіну" було забетоновано. Не просто стіну, а один з найбільших витворів українського монументального мистецтва ХХ століття. Офіційна позиція тодішньої влади - відхід від принципів соцреалізму. Дуже дивне рішення - спочатку дозволити, а потім заборонити.
Сотні самоскидів скинули на титанічну працю митців тонни бетону... У 2018 році частину горельєфу розчистили й виявилось, що він зберігся в чудовому стані!
Зараз існують плани повного відновлення "Стіни" та "Парку Пам'яті", тож сподіваюсь, що первісний задум зодчих нарешті буде реалізований. А поки "Стіна Пам'яті" залишається стіною непорозуміння... Але і тут я впевнений - витвір мистецтва буде відновлений.
Якщо будете гуляти біля крематорію, підніміться вище - там є чудовий район зі старою забудовою Києва - Забайків'я. Тут ви відчуєте атмосферу нашого міста довоєнної доби.
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич вчора о 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський вчора о 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол вчора о 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 333
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 155
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 83
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 65
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році 60
-
У Києві зникли з маршрутів майже всі "гуманітарні" автобуси
Бізнес 70154
-
"Від автобусів до метро". В Україні з 1 січня почала діяти єдина форма квитка – деталі
Бізнес 37556
-
Екснардепа Демчака затримали в Німеччині
Фінанси 17833
-
"Коли побачив своє вино в буфеті Royal Albert Hall, мені зірвало дах", – засновник "Колоніст"
Бізнес 16069
-
Філатов: Росія "розбомбила" завод "Олейна" в Дніпрі
Бізнес 10033
