Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
12.07.2024 13:53

Військові закупівлі: як обирати постачальника за методами країн НАТО

Експерт Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки спеціального радника Великої Британії з питань оборони

Передові методи закупівель знижують ризики корупції та підвищують ефективність використання коштів військовими частинами.

Під час війни оборонним замовникам часто дозволено не використовувати публічну систему закупівель, щоб уникнути ризику розголошення чутливої інформації. У 2023 році військові частини витратили 52 млрд. грн, з яких через систему Прозорро пройшло лише 8%. Понад 90% закупівель проводяться у невизначений законодавством спосіб, здебільшого через укладання прямих контрактів з постачальниками без застосування надійного методу відбору. Це створює ризики завищеної оплати та укладання угод на менш вигідних умовах.

Чи може військовий закупівельник провести ефективну закупівлю? Звісно, адже світова практика пропонує кілька ефективних методів відбору постачальника, доступних кожному закупівельнику навіть без застосування спеціальних технічних засобів.

Ось кілька розповсюджених у практиці країн-членів НАТО методів відбору постачальника:

Відкритий тендер (Open Tender): дозволяє всім зацікавленим постачальникам подавати свої пропозиції. Це забезпечує високу прозорість і конкуренцію, що сприяє отриманню найкращих умов. За таким принципом працює система Прозорро. Відкриті тендери проводяться як державними, так і комерційними підприємствами. Вони можуть проходити через електронну систему або на фізичних аукціонах, де постачальники роблять свої пропозиції особисто.

Обмежений тендер (Restricted Tender): використовується для спеціалізованих або складних закупівель, де важлива якість та досвід постачальника. Спочатку відбирають певну групу постачальників, які мають кваліфікацію. Вони пройшли відбір і протягом певного періоду тільки серед них проводять відбори (тендери), куди запрошується тільки ця група постачальників. В нашому законодавстві теж діє така норма – це рамкові угоди, по яких вже працюють деякі замовники.

Запит пропозицій (Request for Proposals, RFP): передбачає надання детальних пропозицій, які включають не тільки цінову інформацію, але й технічні деталі та методи виконання. RFP застосовується тоді, коли замовник не може чітко сформулювати вимоги до предмета закупівлі для безпосереднього запиту цінових пропозицій. Наприклад, потрібно транспортувати техніку і ми знаємо, що потрібен трал, але не впевнені, який саме. Тоді ми звертаємося з проханням запропонувати варіанти, враховуючи наші вимоги, такі як вага, габарити та вид техніки. Постачальники можуть запропонувати платформи різного розміру, з різним типом заїзду тощо. Аналізуючи ці пропозиції, ми уточнюємо наші вимоги і можемо перейти до запиту цінових пропозицій – найпоширенішого методу закупівель.

Запит на цінові пропозиції (Request for Quotations, RFQ): передбачає збір цінових пропозицій для порівняння вартості на стандартні товари або послуги, такі як комп’ютерна техніка, канцелярські товари, типове обладнання тощо. Він використовується для менш складних закупівель, де основним критерієм є ціна. Коли ми точно знаємо, що нам потрібно, і визначилися з характеристиками товарів або послуг, ми розсилаємо запити всім потенційним постачальникам, які можуть надати аналогічну продукцію, і просимо їх вказати свою ціну.

Конкурсні переговори (Competitive Negotiation): конкурсні переговори передбачають ведення переговорів з кількома постачальниками для досягнення найкращих умов. Цей метод використовується в складних або нестандартних проектах, де важливі гнучкість, деталізація умов та використання нецінових критеріїв. Переговори проводяться за певними правилами, забезпечуючи конкуренцію серед кількох постачальників, з якими обговорюються всі умови поставки, ціни та інші деталі.

Закупівля у єдиного постачальника (Single Source Procurement): цей метод використовується для унікальних товарів або послуг, коли існує лише один постачальник, здатний задовольнити вимоги замовника. Це може бути монополія, наприклад, розподіл електроенергії. Або існують технічні причини, коли для певної техніки потрібні деталі, які виробляє лише один виробник. Такі причини мають бути обґрунтовані в рішенні про вибір такого методу.

Закупівля у єдиного постачальника має залишатися винятком, оскільки відсутність конкуренції може призвести до завищених цін, низької якості та непрозорих умов, що підвищує ризик корупції та нераціонального використання ресурсів. Законодавство країн-членів Альянсу ставлять принцип конкуренції на перше місце, навіть у випадку зі зброєю або оборонними товарами. Пріоритетом має бути відбір та розгляд пропозицій від різних постачальників.

Практика показує, що застосування стандартних закупівельних підходів забезпечує щонайменше 10% додаткової економії та підвищує якість виконання контрактів. Це означає, що кошти використовуються ефективніше, а військова частина отримує більше якісних засобів для перемоги над ворогом та захисту наших бійців.

Впровадження прозорих та перевірених методів у закупівлях – ключовий крок до посилення обороноздатності нашої армії та підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Євгеній Сільверстов
Експерт Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки спеціального радника Великої Британії з питань оборони.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи