Українська освіта цікава та багатогранна; проте малоцінна у переважній більшості.
Взагалі я пройшов дуже великий шлях у своєму студентському та шкільному житті. В Україні я навчався в 4-х різних школах та у двох університетах (на 4-х різних факультетах). Крім того, навчався в італійському університеті й брав участь у стажуванні й науковій діяльності в США та Європі.
І тому в мене була чудова можливість порівняти рівень навчання в Україні та за кордоном, й визначити в чому основна таємниця такої різниці.
Наведу всього 2 приклади.
В Україні мені якось поставили трійку й сказали: "Вибач, проте згідно з правилами, ми не можемо тобі поставити більше, бо 50% групи повинні отримати 3-ки, ще 30% - 4-ки, й всього 20% - 5-ки. Проблема в тому, що на всіх не вистачає стипендії, тому треба валити когось. А ти ж і так поганенько підготувався до екзамену." Так і зробили. Виставили оцінки й нікого не запитували "Ти згоден чи ні?".
Ви думаєте хтось тоді турбувався про ті знання, які я втратив? Звичайно що ні. Головна мета була виповнити ліміти".
Ви не повірите, проте дуже схожа ситуація трапилася в італійському університеті. Проте професор там зробив дуже демократично. Він сказав нам: "Кожен із вас краще за мене знає, хто у вашій групі краще за всіх знає предмет, а хто взагалі дуже слабенький. Тому завтра надайте мені перелік студентів, які повинні отримати максимум (20%-групи), середній рівень (60%-групи) й трішки нижчий (20%-групи)."
(Й треба відмітити, що сам професор не міг нікому виставити бали, без згоди студентів. Адже кожен студент мав поставити цифровий підпис під оцінкою. Без такого підпису (погодження студента) ніхто не міг виставляти оцінки.)
У нас була дуже тяжка дискусія. Все дійшло до того, що наступного дня всі заявили професору, що не можна таким чином виділяти одних та принижувати інших. Адже який би не був складний предмет, то кожен учень магістратури може добре підготуватися. Різниця тільки в тому, що "спритнішим" студентам треба для цього менше часу, а "слабкішим" — більше. Проте кінцевий результат буде таким — всі можуть здати предмет на високий бал.
Результат? Екзамен здавали не один день, а додатково 2 місяці. Проте переважна кількість студентів здали на максимум.
Я був шокований, чесно кажучи. З однієї сторони набагато простіше отримати прохідну трійку, перехреститися й забути все те, що "Не знав, ще й забув". Проте набагато складніше витратити трішки більше часу, проте вивчити весь матеріал й отримати високий бал. Щобільше, отримати цінні знання!
