Рекордні лісові пожежі в Європі. Україні приготуватись?

Європейські вчені не виключають, що 2022 рік стане рекордним за кількістю пожеж. Навіть у Великій Британії з притаманним їй вологим та прохолодним кліматом згоріло понад 20 тисяч гектарів лісу.

Щодо ЄС, то на середину липня пожежі знищили понад півмільйона гектарів лісу. Серед найбільш постраждалих країн Іспанія (понад 200 тис. га), Португалія (понад 25 тис. га) та Румунія (160 тис. га). Пощастило Італії та Греції, де площа пожеж в рази менше, ніж минулого року.

Загалом в Європі зросла не лише площа пожеж – пожежонебезпечний період розтягнувся у часі. Ґрунти та рослинність з кожним роком все сильніше висихають, отже, значно побільшила інтенсивність вогню та швидкість його поширення.

Катастрофічні за масштабами пожежі в Європі негативно впливають і на ситуацію в Україні. Внаслідок війни ми втратили велику кількість спеціальної техніки, лісгоспи передають транспорт військовим і дуже розраховують на підтримку європейських колег. Допомога дійсно надається, наприклад, завдяки дружнім стосункам з лісівниками Польщі нам передали партію позашляховиків (38 одиниць), які ми одразу віддали ЗСУ. Водночас в цьому сезоні вогнеборці ЄС змушені залучити всі пожежні автомобілі та лісопожежні модулі для розв'язання власних проблем.

Щодо ситуації в Україні. Після масштабних пожеж 2020 року у Житомирській, Луганській областях та інших регіонах, коли вогонь охопив 74,6 тис. гектарів наших лісів, 2021 рік видався майже ідеальним. Загальна площа пожеж знизилась до 289 гектарів на всю Україну!!! Цього року кількість лісових пожеж зросла майже втричі, а площа – у 90 разів. За весь минулий рік у нас була лише одна велика пожежа, площа якої перевищувала 5 гектарів, – всі інші ми оперативно гасили. В цьому році великих пожеж понад сотню. Нещодавно на Херсонщині вщент вигоріло 400 гектарів лісу. Загалом область втратила понад 5 тисяч гектарів. Для регіону, де природне відтворення лісів майже неможливе, це справжня екологічна катастрофа.

У половині випадків причиною лісових пожеж цього року є бойові дії або обстріли крилатими ракетами, вибухи мін тощо. Це те, на що ми не можемо вплинути. На жаль, друга половина пожеж пов’язана з людським фактором: частіше це банальна безпечність, а іноді й свідомі підпали. Закарпаття потерпає від посухи – на цей фактор накладається велика кількість приїжджих, які гуляють у лісі, – тож маємо сотні гектарів вигорілого лісу у цьому році у порівнянні з декількома гектарами у минулому.

Два роки тому ухвалені зміни до Адмінкодексу, посилена відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісах. Штраф для громадян збільшено до 1530–4590 гривень. Якщо виникла лісова пожежа – від 4590 до 15300 гривень. Покарання для посадових осіб ще суворіше.

Є й кримінальна відповідальність. Знищення або пошкодження лісових масивів карається штрафом від 91,8 тис. до 153 тис. грн або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років. При тяжких наслідках – позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Але реально кількість притягнених до відповідальності дуже незначна. З початку року складено менш як сто адміністративних протоколів, виписано штрафів на суму 136 тис. гривень. На фоні колосальних збитків це майже ніщо. Отже, лісівникам, ДСНС, місцевій владі, правоохоронцям потрібно спільно проаналізувати ефективність системи контролю та, якщо потрібно, надати необхідні пропозиції Уряду.

Що ще ми можемо зробити, аби зберегти ліси від пожеж на фоні війни та кліматичних змін?

Минулого року ми запустили масштабну програму модернізації всієї протипожежної інфраструктури. Почали співпрацювати з NASA – відстежувати поточний стан, динаміку та тривалість пожеж на підставі даних дистанційного зондування Землі. Встановили системи відеонагляду з камерами, які мають функцію тепловізора, здатні виявляти загоряння в автоматичному режимі. Сучасне програмне забезпечення прокладає найкоротший і найзручніший маршрут до місця пожежі.

Навіть цього року ми придбали додатково 9 пожежно-спостережних веж та 15 телевізійних систем спостереження. Але в умовах мінування тисяч квадратних кілометрів лісів це не дає гарантії швидкого реагування – ти бачиш пожежу і не маєш змоги прибути до місця загоряння! В багатьох випадках єдина можливість локалізувати пожежі на таких ділянках лісу – це профілактичні заходи. Для запобігання розширенню пожеж влаштовано майже 25,5 тис. км нових мінералізованих смуг, 88 тис. кілометрів оновлено. Перекрито майже 9 тисяч лісових доріг.

Для розв'язання проблеми «людського фактора» створена концепція рекреаційного облаштування лісів. Ми пропонуємо суспільству змінити культуру відпочинку у лісах. Відвідуйте ліси, збирайте гриби та ягоди, але пікніки, багаття, будь ласка, виключно у спеціально облаштованих місцях! Нашими підприємствами вже організовано майже півтори тисячі рекреаційних об’єктів, заплановано додатково створити понад 70 та реконструювати майже 300.

Ми хочемо, щоб у кожному лісництві були утворені такі мальовничі осередочки, де красиво, затишно, прибрано, комфортно, безпечно! Є де розміститись, поставити автомобіль, є навіси від дощу. Відвідування рекреаційних зон абсолютно безплатне – ми навіть дрова даємо, лише не розпалюйте багаття у лісі! Нам економічно вигідніше створити умови для відпочинку людей, ніж витрачати мільйони гривень на гасіння пожеж. Це суто європейська практика, і, я запевняю, якщо українці підтримають нас, це дозволить врятувати від вогню не одну тисячу гектарів лісу.