Наведено власне бачення проблематики державних символів України. На думку автора, великий Державний Герб України далеко не єдиний символ, щодо якого необхідно прийняти державницьке рішення.
На теренах Facebook виявилося багато спеціалістів у сфері геральдики. Багато людей пропонує своє бачення великого Державного Герба України та його необхідності. Особисто я не є фахівцем з геральдики, дизайну, історії тощо.
Але я фаховий юрист та патріот. Тому я вирішив скористатися цією можливістю, щоб звернути увагу суспільства до цієї ситуації саме із юридичного кута зору. Важливо для правової держави, ні?
Стаття 20 Конституції України впроваджує державні символи України. При цьому, в Основному Законі визначено, що «опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України».
Наразі такий Закон прийнятий лише щодо Державного Гімна України – Закон України «Про Державний Гімн України» від 6 березня 2003 № 602-IV.
Ми, українці, дійсно звикли використовувати Державний Прапор України, загальний опис якого наведений у Конституції (але там не конкретизовано – блакитний колір над жовтим, чи під жовтим; не встановлено пропорції та орієнтацію прапору); Державний Герб України – Знак Княжої Держави Володимира Великого (знову-таки, без опису, без пропорцій, без зафіксованого одного еталонного зображення). Така звичка має історичне коріння, і була «зафіксована» у 1992 році.
Так, Державний Прапор України був затверджений до прийняття Конституції – у 1992 році відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про Державний прапор України» від 28 січня 1992 року № 2067-XII.
І Державний Герб України був затверджений також до прийняття Конституції – у 1992 році відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про Державний герб України» від 19 лютого 1992 року № 2137-XII.
Тож, чи можемо ми користуватися цими зразками державних символів, якщо після прийняття Конституції України 1996 року, опис Державного Герба України та Державного Прапора України як державних символів не встановлений законами, що прийняті не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України?
На мою думку, ні.
Оскільки використання цих підзаконних нормативно-правових актів Парламенту України суперечить статті 1 Розділу 15 «Перехідних положень» Конституції України – «закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України».
Дійсно, можна сперечатися на тему, чи дійсно згадані Постанови Верховної Ради України саме суперечать статті 20 Конституції України, чи вони відповідають їй, оскільки загальний опис прапора у статті 20 де-факто дотриманий, а зображення державного герба в цілому схоже на Знак Княжої Держави Володимира Великого. Але, такі дискусії є «від лукавого», оскільки у будь-якому випадку аргументи є сумнівними, а кількість голосів народних депутатів України, відданих за згадані постанови, є меншими за необхідну кількість, встановлену у статті 20 Конституції України.
Можна дійти висновку, що використання Державного Герба України та Державного Прапора України відповідно до згаданих Постанов більше схоже на правовий звичай, що може ускладнювати притягнення винуватих за наругу над ними до кримінальної відповідальності, що було б дуже правильним.
Традиційно, застосування символів держави свідчить про її суверенітет та присутність на певній території, де ці символи застосовують. Кожна держава пишається своїми символами.
Тож наразі потрібно не лише вести роботу над великим Державним Гербом України, але і затвердити у визначений Конституцією України спосіб і інші символи нашої величної держави, бо наразі у нас є лише Державний Гімн, словами якого я завершу цей блог: «Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці… І покажем, що ми, браття, козацького роду».
