Пандемія спричинила серйозні зміни в повсякденному житті в усьому світі на безпрецедентному рівні – це факт.
Проте її вплив міг би бути значно гіршим, якби не оцифрування більшої частини рутинної діяльності. Багато компаній, і особливо ті, що спеціалізуються на наданні послуг, «пожинали» плоди діджиталізації, продовжуючи працювати так, ніби їхні офіси все ще відкриті. Однак це не означає, що всі вони були готові до змін завчасно. Багатьом довелося швидко впровадити плани, які були розроблені на майбутнє, перенести сервіси в «хмару» і створити доступ до важливих даних для команди – досягти практично за один день того, що було заплановано на кілька років.
Згідно з глобальним опитуванням, проведеним юридичною фірмою Baker McKenzie, 78% технологічних, медіа та телекомунікаційних компаній, а також 74% фінансових установ і 65% ринку ритейлу прискорили свої плани цифрової трансформації в результаті COVID-19. Як заявив генеральний директор Microsoft Сатья Наделла, ми побачили два роки цифрової трансформації за два місяці.
Злиття тенденцій цифрової трансформації та енергетики
Енергетика це дуже консервативна галузь. Наслідки прискорення діджиталізації тільки частково дали про себе знати в цій сфері, але вже є декілька ідеальних прикладів і я вам наведу один з них. Варто враховувати, що за умов цифровізації електроенергія з однієї системи «перетікає» в іншу. Робота з дому в результаті соціального дистанціювання є прекрасним прикладом цього: ще 2-3 роки тому офісні будівлі споживали значно більше енергії, ніж житлові. Але тепер з переходом на дистанційну роботу та навчання ситуація змінилася на протилежну – комерційні приміщення опинилися позаду. Дійсно зросло, а не мігрувало, електроспоживання дата-центрів. Так, хмарні сервіси й без пандемії з року в рік тільки підвищували апетити до електричної енергії.
Інша рушійна сила цифровізації в енергетиці – це перехід на відновлювані джерела енергогенерації. Збільшення частки зеленої генерації в енергобалансі України стає головним болем для диспетчерів Укренерго. Поясню чому: баланс генеруючих потужностей та потужності споживачів має бути приблизно рівним. В інших випадках напруга у мережі збільшується (якщо генерація значно перевищує споживання) чи зменшується (якщо навпаки). Це призводить до виходу з ладу побутової техніки не оснащеної спеціальним захистом, та, у деяких випадках, промислового обладнання. І ми бачимо таку ситуацію: генерацію атомних, гідро та теплових станцій передбачити можна, але вітрова та сонячна генерація дуже непередбачувана, хоч її частка вже становить 6,8%. І вихід з цієї ситуації тільки один – розумні мережі (далі SmartGrids).
SmartGrids – це концепція, яка описує побудову електромережі, в якій присутні багато непередбачуваних джерел генерації, та, як це не дивно, ще й споживачів. Така мережа складається з багатьох кластерів, які дають можливість швидко перебудувати енергетичні лінії так, щоб генерація була якомога ближче до споживача, та зробити це без короткочасних відключень енергії. Мережа використовує накопичувачі (energystorage). Ну а для керування такою складною системою використовують автоматичні системи управління з елементами машинного навчання (для покращення передбачення споживання).
Діджиталізація та сталий розвиток
Сьогодні ІТ-технології та енергетика стали взаємозалежними: уряди ухвалюють політичні рішення щодо енергетики з урахуванням зростання кількості центрів обробки даних і, своєю чергою, центри обробки даних планують будівництво відповідно до можливостей енергомережі в регіоні чи місті. Якщо відстежити цей перехід у майбутнє, ми бачимо, що діджиталізація та сталий розвиток стають багато в чому синонімами. Частка загальних енергетичних потреб, що йдуть до центрів обробки даних та мереж, швидко зростає, і це буде стимулювати та підтримувати прискорення переходу до відновлюваної енергії.
На початку 2020 року значна частина цифрової трансформації, яка відбулася, існувала лише у вигляді середньо та довгострокового планування. COVID-19 змінив все, поставивши її на перший план і зробивши нагальною потребою, яку ніхто ніколи не міг передбачити.
Зокрема, у погодженому проєкті бюджету України на 2022 рік одним з ключових пріоритетів зазначено саме діджиталізацію. Будемо сподіватися, що майбутнє перетворення принесе виключно заощадження ресурсів та збільшення ефективності процесів.
