Стосовно законопроекту 5865

Проект Закону №5865 суттєво змінює діючий Закон України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків».

Якщо простою мовою, то запропоновано розширити та надати безпрецедентні повноваження НКЦПФР. Мова йде про функції органів досудового розслідування (слідчих органів), які визначені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Частина положень відверто містить корупційні ризики. Зокрема, передбачається застосування фінансових санкцій до фізичних осіб в розмірі до 2,5 мільйонів гривень, до юридичних осіб в розмірі до 10 мільйонів гривень або до 5 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи. При цьому розмір санкцій не ранжований за суттєвістю порушення (від мінімального до максимального) тому прийняття рішення про суму санкції яка накладається в конкретному випадку на конкретну особу повністю знаходиться в компетенції окремої посадової особи Комісії яка розглядає справу. Незрозуміло як саме визначається величина, і навіщо закладаються такі корупційні ризики.

Законопроект дає можливість застосовувати ці санкції до професійних учасників ринку капіталів, до власників активів, до сторін угод по цих активах. Проте, законопроект не передбачає адекватну систему відповідальності Регулятора перед учасниками ринку капіталу, насамперед перед інвесторами, за прийняті рішення та завдані збитки.

Слід зазначити, що другий регулятор фінансового ринку – НБУ, має значно менші повноваження, проте це не заважає його роботі. Чи дійсно будуть сприяти залученню іноземних інвестицій та розвитку фондового ринку такі «наглядові та слідчі повноваження», «допити осіб», «огляди приміщень», «заборона здійснювати операції з фінансовими інструментами», «записи телефонних розмов», «трафік даних» та «винагорода інформаторам»?! І хто забезпечить якість здійснення слідчих дій та проконтролює діяльність самого регулятора, враховуючи передбачену проектом Закону дуже фрагментарну та нечітку систему звітності та контролю за поточною діяльністю Комісії? Слід звернути увагу на те що ця проблема не нова для України, хоча ніколи не набувала таких масштабів, які хоче отримати НКЦПФР. До речі, саме через подібні протиріччя й було ліквідовано Податкову міліцію, та відповідні підрозділи у складі МВСУ та СБУ, хоча вони й не буди наділені таким обсягом повноважень які хоче отримати Комісія, та були значно більш контрольовані та підзвітні в системи органів виконавчої влади.

Законопроєкт містить чимало протирічь. Зокрема пропонується, що фінансування Комісії та юридичних осіб, якими управляє Комісія, здійснюється окрім державного бюджету ще й за рахунок спеціального фонду, який формується за рахунок внесків на регулювання (збирається з учасників ринку) та плати за надання Комісією адміністративних послуг, обсяг яких та частоту надання яких в багатьох випадках сама Комісія й визначатиме на власний розсуд своїми нормативними актами. Це створює відвертий конфлікт інтересів та сприятиме не тільки штучному та надмірному регуляторному але й витратному навантаженню на учасників ринку, а відповідно - до здороження вартості послуг на ринку, адже всі ці платежі будуть перекладені на плечі інвесторів та споживачів послуг ринку цінних паперів.

Законопроект 5865 набагато кращій та відпрацьований у порівнянні із його «попередньою версією» під №4684, проте амбіції НКЦПФР необхідно підтвердити професійними діями та демонстрацією реальної адміністративної спроможності Комісії.

Отже, текст законопроекту потребує ретельного доопрацювання. Що правда, і Голова комітету Данило Гетьманцев, представляючи законопроект 5865 у Верховній Раді, зазначив на потребі його доопрацювання до другого читання.