До кінця 2018 року УКРПЕК збільшить обcяги роздільного збирання та переробки

У Києві, відбулася традиційна щорічна виставка виробників упаковки та товарів в упаковці «Пак Експо-2018»

Впливовість цього заходу на розвиток пакувальної індустрії важко переоцінити, адже провідні оператори профільних ринків України піднімають найбільш болючі проблеми економіки, пропонуючи ефективні шляхи її розвитку.

Цього року особливу увагу учасники виставки приділили питанню законодавчого запровадження в Україні європейської моделі поводження з відходами упаковки, а саме створення системи роздільного збирання та переробки ресурсноцінних компонентів твердих побутових відходів. Адже ситуація, коли левова частка ТПВ направляється на звалища реально загрожує техногенними екологічними катастрофами.

Адже згідно офіційних даних Мінрегіонбуду за 2017 рік кількість перевантажених сміттєзвалищ становила 309 одиниць (5,7%), ще  1347 полігонів (25%)  не відповідають нормам екологічної безпеки.

Враховуючи те, що майже 94% ТПВ вивозяться на сміттєзвалища (2,48% відходів було спалено і лише 4,18% потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та переробні заводи), Україна знову зіштовхується з необхідністю будівництва нових полігонів, що, зрозуміло, суттєво погіршить екологічний стан міст та селищ України.

Ми маємо рухатися кардинально іншим, європейським шляхом, до якого, долучилася Україна, зафіксувавши в стратегії управління відходами курс на ресурсозбереження, побудову систем вторинного використання, роздільного збирання і переробки ресурсноцінних компонентів побутових відходів. Держава задекларувала приєднання до напрямку економіки замкнутого циклу, проголосивши, що у 2025 році в Україні має перероблятися 60% відходів упаковки, а вже у 2030-му – 65%. Проте законодавчого супроводу реалізації європейських зобов’язань України поки немає. Скоріше, навпаки, певні зацікавлені групи осіб сконцентровані на прийнятті зовсім інших законів, спрямованих на спалення цінних вторинних ресурсів, що категорично неприйнятно для цивілізованого світу.

Всупереч безпідставним заявам деяких політиків про те, що держави ЄС, начебто, спалюють та складають на полігонах значну частину відходів упаковки, хочу привести цільові показники пакету Директив ЄС економіки замкнутого циклу. Вже у 2025 році країни ЄС перероблятимуть 65% відходів упаковки, з них 70% склобою, 75% паперу, 70% металу, 50% алюмінію, 50% пластику, 25% деревини. Цільові показники нещодавно ухваленої Стратегії управління відходами в Україні фактично відповідають європейським цілям. Однак в реаліях, все зовсім інакше. Станом на кінець 2017 року, в нашій державі було перероблено лише 12-14% відходів упаковки: 15-18% склобою, 22-25% паперу, 1% металу, 3-5% алюмінію, 10-12% пластику, 3-5% деревини. Зрозуміло, що подібна безвідповідальна практика поводження з власними ресурсами економіки, не лише віддаляє державу від європейського шляху, але й несе суттєву загрозу екології, втратам колосальних бюджетних та природних ресурсів.

Виробники упаковки та товарів в упаковці, що входять до складу УКРПЕК власним прикладом демонструють, що запровадження в Україні європейської моделі відповідального поводження з відходами упаковки не є якимось недосяжним міфом, а справжньою реальністю.

За чотири місяці реалізації пілотного проекту роздільного збирання та переробки відходів упаковки, що триває в масштабах міста Вишгород Київської області, нам вдалося організувати роздільний збір та переробку 1740 кубічних метрів побутових відходів. І хоча поки це незначний об’єм (біля 11% від загальних об’ємів ТПВ Вишгороду), проект триває. Вже до кінця цього року УКРПЕК планує збирати та переробляти біля 25% ресурсноцінних компонентів, а в 2019 році – 35%.

Власним коштом члени коаліції встановили в місті 200 контейнерів для збору скла, пластику, картону, металу та інших ресурсноцінних компонентів. В цьому році УКРПЕК планує покращити логістику та за необхідністю збільшити кількість контейнерів на подвір’ях концентрованого мешкання населення, де з’являється більше таких відходів. Триває робота із встановлення в навчальних та загальноміських громадських закладах урн с роздільного збирання сміття. Активно ведеться виховна та інформаційна робота з населенням. Все це вже дало більш ніж позитивні результати.

Разом з тим, слід зазначити, що організація та реалізація подібних проектів в масштабах всієї країни потребує суттєвих фінансових ресурсів. Тому за умов відсутності законодавчого супроводу, виконати українські зобов’язання перед ЄС неможливо.

Верховна Рада має невідкладно прийняти низку законів, які б запроваджували організацію збирання та переробку використаної упаковки на принципах розширеної відповідальності виробника. Прийняття таких законів забезпечить рівні умови для усіх операторів ринку, визначить фінансові стимули для входження в сферу роздільного збору відходів приватних бізнес-структур.

Лише за таких умов Україні вдасться поступово вирішити сміттєву проблему, знизити навантаження на полігони, розпочати економити природні ресурси, надати потужний поштовх розвитку інфраструктури збору, сортування та переробки ТПВ, створенню нових робочих місць в цій галузі.