Перспективи та розвиток ІТ-технологій в Україні

Дана стаття акцентує увагу на розвиток ІT в Україні, проблематику та попит IT-технологій у сучасному суспільстві, а також порівнюється з досвідом за кордоном

IT-індустрія стрімко набрала обертів у всьому світі, зокрема й в Україні. Вже буденними стали для нас такі явища, як Digitalization та Outsourcing, а нещодавно Східна Європа визнала Україну новим центром для розвитку штучного інтелекту. На сьогодні, за даними ІT Association, в Україні зареєстровано 4000 технологічних компаній і понад 185 тисяч IT-фахівців. Основною сферою інтересів на ринку є розвиток програмного забезпечення та ІТ-аутсорсинг.  

Згідно глобальної оцінки та аналізу ринку ІТ, Україна є важливим середовищем щодо сучасного та майбутнього росту ІТ-індустрії. Крім того, представники Європейської бізнес-асоціації прогнозують, що у 2020 році частка IT в ВВП України виросте з 4% до 5%, а до 2025 року обсяг експорту IT-послуг буде оцінюватися в $ 8 млрд. Проте, кожен розвиток у бік інформаційних технологій потребує витрат на поліпшення якості послуг, а також кращі можливості. 

На жаль, сьогодні ще залишаються фактори, які негативно впливають на ІT-індустрію в Україні: відтік фахівців у зв'язку оплатою норми життєзабезпечення; недосконалі освітні програми; слабка безпека, критична інфраструктура; конкуретність з боку інших країн; питання захисту інтелектуального права тощо. 

Незважаючи на існуючу проблематику, попит на ІT-технологій в Україні невпинно зростає: продовжується автоматизація різних виробничих процесів, розробка мобільних додатків, ігор, збільшується потреби в “хмарних” сервісах. Тож українська держава поступово перетворюється на цифровий сервіс “держава у смартфоні”. Яскравий тому приклад “Дія”, онлайн-додаток та портал, яким вже активно почали користуватися громадяни.  

Переконаний, що “Дія”– новий виток у сфері ІТ-послуг на державному рівні. Додаток дає не лише можливість отримувати в онлайн-режимі максимум державних послуг, та прискорити будь-яку взаємодію людини з державою, а й дозволить пересічному українцю полегшити документарну  рутину і навчись цифрової грамотності. Перший крок для цього покладений. Відтепер легко можна «оцифрувати» своє посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт) та пред’являти замість паперових та пластикових копій. Як обіцяє Мінцифра, у додатку “Дія” найближчим часом мають з’явитися багато інших цифрових послуг. 

На жаль, не дивлячись на позитивну динаміку, ми доволі відстаємо в ІТ-секторі від інших країн. Наприклад, така країна як Естонія вже давно випередила нас. Активний процес діджиталізації вони запустили ще у 2000-х. Так, один з перших з'явився додаток  X-Road, що  став основою електронної Естонії. Сервіс дозволяє інформаційним системам державного та приватного секторів з'єднуватися та працювати злагоджено: 99% державних послуг доступні в режимі онлайн 24/7. Згодом, у 2017 році Північний інститут Фінляндії (NIIS) забезпечив розробку та стратегічне управління X-Road, а також іншими електронними рішеннями з метою надання кращого контенту та послуг для населення.

Безперечно, впровадження інноваційних технологій у різні сфери життя та галузі потребують й збільшення числа IT-спеціалістів, але як відомо, будь-які зміни мають наслідки – поволі впроваджується тенденція до заміщення людської праці штучним інтелектом, а отже, зменшення людського впливу. Наразі штучний інтелект набирає величезну популярність. Водночас для розробки індивідуальних рішень потрібно все більше фахівців, наприклад у кібербезпеці. Не забувайте, що швидкий технологічний розвиток потребує надійного захисту. Згадайте, як у 2015 та 2017 роках Україна зазнала масштабного  впливу хакерських атак, що відбувалися у декілька етапів. 

Наприклад, у 2017 різновид вірусу Petya розповсюдився мережею електронних  листів “Укрпошти”, які надходили працівникам відомства через відкриття невідомих Word та PDF-файлів. Вірус вимагав гроші за розблокування комп’ютера. Його впливу  зазнали й мережі центральних органів влади, системи Міністерства інфраструктури, "Укртелекому" та низки банківських установ, був атакований й  "Київський метрополітен" та аеропорт “Бориспіль”. Загалом вірус атакував 11 країн світу, серед них: США, Велика Британія, Франція, Італія.

Зрозуміло, що така загроза безпеки в ІТ-індустрії може нанести нищівним удар рядовим інтернет-користувачам, бізнесу, промисловості і державним установам та країні в цілому. Звісно, Україна не в змозі самотужки подолати кібератаки, тому вона повинна залучатися зовнішньою підтримкою для активізації зусиль в сфері кібероборони, включаючи роботу з партнерами. З цією метою Україна вже активно співпрацює з НАТО: у 2019 році створено трастовий фонд з кібербезпеки. 

Давайте, повернемося до тої ж Естонії, яка потрапила під найбільшу організовану кібератаку проти всієї країни у 2007 році, стала однією з провідних країн у сфері кібербезпеки, а Центр передового досвіду кіберзахисту НАТО і ІТ-агентство ЄС розташовані у столиці країни (Таллінні). Також Естонія створила перше у світі посольство даних за її межами: забезпечення цифрової безперервності та державності у найгірших сценаріях, таких як критичні збої системи або зовнішні загрози. Бази даних та послуги країни підкріплені в центрі даних високої безпеки в Люксембурзі. У 2019 році метою Естонії стала урядова стратегія штучного інтелекту – перетворення Естонії на трейлблейзер (супер технологічну державу) в польових умовах та впровадження штучного інтелекту в державному та приватному секторі. 

Звісно, Україна також зосереджується на створенні сприятливих умов, які б дозволили IT-технологіям й далі розширюватися на внутрішні ринки.  Можливості поєднання ІТ-навичок з такими галузями, як сільське господарство, авіація та медицина - лише кілька прикладів майбутніх напрямків, які Україна починає розвивати. Сфера ІT відіграє важливу функцію в українському суспільстві та займає провідну роль у економіці, адже сьогодні для організації будь-якого виробничого процесу треба відповідна  ІТ-платформа.

Хочу наголосити, що ІT-галузь це не просто технології, інновації, та об'ємні бази даних, в першу чергу, це - інструмент для спрощення життя людей і підвищення якість послуг. Скажімо, безшовні IT-послуги зможуть забезпечують більш природні стосунки з державою, що призведе до зменшення бюрократії та спрощення функції державної системи. ІT в охороні здоров'я збільшить ефективність медичної допомоги. Наприклад, електронний облік здоров’я створить вичерпну програму для кожного пацієнта, надаючи доступ до важливої інформації у надзвичайних ситуаціях. IT в освіті дає старт для активного розвитку затребуваних ІT-спеціальностей та інтеграцію кращих світових практик у систему підготовки ІТ-фахівців. У такий спосіб, це допоможе  IT-фахівцям бути конкурентоспроможними та гарантовано працевлаштованими.

IT - це завжди нові виклики для людства, і лише від підтримки держави та свідомості громадян залежить, де ми опинимося завтра.