Україна - країна серця!

Якщо до зерна додати трохи серця - вийде плід. А наша держава має серце, сповнене любові до рідної землі.

Вчора в інформаційномуагентстві Укрінформ о 10 годині відбувся круглий стіл"Київ-Одеса-Пекін". Темою прес-конференції був підсумок ДругоїСвітової війни та сучасні загрози. Увага присутніх зосереджувалася на 2-хпитаннях: минулому, але з точки зору значення для сучасності і на сучасному, зточки зору того майбутнього, якого би прагнула Україна.

Всі ми знаємо, щоУкраїна відіграла велику роль у перемозі Радянського Союзу над німецькимиокупантами. Але в тому ж числі вона втратила найбільше солдатів, воїнів, бійців- 4 мільйони 496 тисяч. Сьогодні стоїть питання причин початку Другої Світовоївійни, яка розпочалася на теренах нашої країни не 1941 року, а 1939 році, ще зачас створення Республіки Карпатська Січ і розподілу Європи між Гітлером таСталіним. Після закінчення війни в Європі, боротьба тривала ще з Японією, декитайський народ мужньо й героїчно відстояв свої права, народні цінності,відбив усі спроби позбавити їх власного шляху розвитку. У Другій Світовій війнімова йшла не про перемогу чи поразку, а про переділ світу між Російською і Німецькоюімперіями. Якщо посилатися на історію, то можна з впевненістю сказати, щобПерша й Друга Світові війни велися на території України. Кожна з них починаласячерез бажання розділити українські землі і загарбати, якомога більше, родючихземель.

"Ми не можемоговорити про вчора не думаючи про завтра"

В подіях, яківідбуваються на теренах нашої держави, втягнуті всі континенти, вирішуєтьсядоля не тільки України і  питання їїспроможності бути незалежною, а й майбутнього всієї цивілізаційної системицілого світу. Китай - одна з найвеличніших, не від кого незалежних, самостійних країн. Ми маємо подякуватикитайському народу, який бере на себе велике зобов'язання - підтримкуукраїнського суверенітету, територіальної незалежності і квітучого  майбутнього.

Нашізв'язки з великим Китаєм виникли тисячі років назад, коли був не лише"шлях із варягів у греки", а й "китайський шовковий шлях",що об'єднав український і китайський народи. 20-го століття у Китаї булистворені українські товариства, школи, гімназії. У відповідь 1957 року у Києвібуло відкрито школу-інтернат, де з першого класу 700 школярів вивчали китайськумову і її історію.( на сьогодні це практикується в університетах). За часрозбудови Китаю, як нової держави, Україна надала чи не найбільший відсотокробочої сили. Головне, щоб наша співпраця тривала й до тепер, і китайськасторона допомогла зберегти свій суверенітет.

Важливимє те, що в китайській етиці відносин пріоритетом спочатку є побудувативідносини, а потім вже переходити до взаємодії. Той факт, що ми маємо довгуісторію стосунків, які не мали конфліктів й були побудовані на "добромусерці" і взаємодопомозі, має дуже хороший фундамент. Для подальшоїактивної співпраці має увімкнутися громада, вона має породити нові шляхиспівпраці і підсилити нашу державу завтра. Завдяки урокам минулого, ми вже небудемо "наступати на ті ж граблі", а лише розвивати нашу державу івиводити її на європейський рівень.