Витік даних Facebook: про що варто знати українцям
Скандал з несанкціонованим використанням особистих даних майже 87 мільйонів користувачів Facebook по всьому світу допоміг нам зрозуміти фундаментальну різницю у...
Скандал з несанкціонованим використанням особистих даних майже 87 мільйонів користувачів Facebook по всьому світу допоміг нам зрозуміти фундаментальну різницю у ставленні до подібних кейсів з боку громадськості і влади в США, Європі, а також в Україні. Адже в реальності нам виявилося абсолютно начхати на маніпуляції даними мільйонів людей, і прямо пов'язані з цим ризики для безпеки нашої країни.
Історія з Facebook та дослідницькою компанією CambridgeAnalytica почалася тоді, коли Алекс Коган, викладач психології з Кембриджу, запустив в інтернеті невеликий тест із простими запитаннями. Люди з цікавістю відповідали на них.
За досить короткий термін Когану вдалося зібрати майже 270 тисяч анкет. Способом авторизації в цьому дослідженні служив акаунт на Facebook.
Здавалося б – це дуже зручно, і сьогодні багато програм працюють саме так. Однак коли людина погоджувалась на авторизацію в тесті Когана, вона ділилась не тільки своїм ім'ям, прізвищем або датою народження, а й усіма фото, лайками і коментарями в соціальній мережі.
Разом з відповідями на тест, ця інформація давала можливість зібрати серйозну психологічну карту респондента. Але Коган пішов ще далі. Разом з дозволом використовувати свої дані, кожен, хто проходив опитування, також давав згоду на використання даних з профілів його друзів. По суті, це була маніпуляція з політиками сайту, проте вона проходила в рамках закону і все тих же політик.
Більш того, формально Коган збирав інформацію лише для того, щоб використовувати її для своїх наукових досліджень. Проблеми між ним та Facebook почалися в той момент, коли стало відомо, що крім наукової роботи, Коган також продавав інформацію компанії CambridgeAnalitica.
Судячи з опису на їхньому сайті, це серйозна консалтингова фірма. Серед успішних кейсів її роботи – вибори по всьому світу, включаючи останню президентську гонку в США, коли компанія допомагала штабу Трампа в обмін на багатомільйонні гонорари, а також голосування за Brexit.
Насправді, такий формат використання даних вже був повністю заборонений. І відбувався лише тому, що Facebook не зміг розробити адекватного механізму протидії подібним схемами. У США, Британії та Європі ці дії порахували дуже грубим порушенням privacy.
Слова, точного аналога якого немає ані в українській, ні в російській мовах. Я нагадаю, що ніякого злому не відбулося – паролі та інші дані, що охороняються компанією, не були отримані третіми особами. Де-факто, АлексКоган і CambridgeAnalytica просто використовували публічно доступну інформацію, яку ми з вами самі викладаємо в соціальні мережі. Просто змогли її структурувати і подати так, щоб потім застосовувати в комерційних цілях і впливати на людей.
Попри це, сьогодні у CEO Facebook Марка Цукерберга проходить друге "роад шоу". Його хочуть бачити в Європейському парламенті, в парламенті Великобританії. Також Марк виступає в Конгресі США. Бо він поставив під ризик privacy жителів цих країн, які довіряли соціальної мережі.
І ось ми підходимо до того, що сьогодні має по-справжньому стурбувати українців – це реакція нашого суспільства і влади на кейс Facebook. Нагадаю, що в Україні є ціле Міністерство інформаційної політики, існують відділи кібербезпеки майже у всіх силових органах. Нарешті, ми відкрито говоримо про гібридну війну Росії проти України, яка ведеться в інформаційному полі. Ось тільки в реальності депутати, міністри і силовики зовсім не переймаються ситуацією з Facebook.
Звичайно, можна було б подумати, що це просто занадто далека сфера для українських чиновників. Але зовсім недавно один з українських телеканалів проаналізував роботу міністерств в різних соціальних мережах – Facebook, Twitter, YouTube та інших.
Виявилося, що майже всі держструктури мають досить популярні сторінки в соцмережах. У деяких, наприклад, на Facebook число підписників перевалює за 300 тисяч. Також в соціальних мережах активно постять багато чиновників – від перших осіб держави до міністрів і їх заступників.
Тобто, очевидно, що українська влада відмінно обізнана не тільки про факт існування соціальних мереж, але і непогано розбирається в механізмах їх роботи і навіть активно використовує соцмережі для своєї популяризації. Проте, ніхто не став запрошувати Марка Цукерберга в український парламент, як це зробили в інших країнах, щоб він дав пояснення щодо витоку даних. Ніхто не запитав у Марка, чи можемо ми бути спокійні, що ні CamridgeAnalitica, а якась "БауманкаРісерч" в цей самий момент не збирає дані про мільйони українців, щоб потім на їх основі будувати плани інформаційних атак, спрямований на дестабілізацію ситуації всередині країни.
Втім, на безпеку начхати і самим користувачам. Ми радо лайкаємо фейки і пишемо гнівні коментарі під новинами, які зроблені спеціально, щоб сіяти паніку всередині суспільства. Ми активно репостимо записи з безглуздих пабліків і посилання на ресурси, де немає жодної статті, підписаної реальним автором. Ми погоджуємося поділиться особистою інформацією з тестом "яка ти сьогодні квіточка", зовсім не розуміючи, на який ризик при цьому наражаємо себе і своїх друзів. І все це – наслідок низького рівня інформаційної грамотності населення, помноженого на повну відсутність розуміння слова privacy.
Однак чи ми можемо від цього захиститися? По одинці – тільки видаляючи сторінки і переходячи на кнопкові телефони. Але разом – змушуючи компанії і владу турбуватись про недоторканність наших даних. Нам давно пора усвідомити, що інформація – це найцінніший ресурс 21 століття. І якщо не вживати заходів уже сьогодні, зовсім скоро ми можемо опинитися в пастці, влаштованій на підставі наших з вами особистих даних, пропущених через багатошарову нейромережу, покликану відшукати найболючіші місця кожного і вдарити по ним.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25102
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21317
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12504
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9591
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8309