Про це не говорять - легалізація проституції в Україні
Нещодавно генпрокурор Юрій Луценко у своєму інтерв’ю заявив, що такий вид діяльності, як проституція, має бути узаконено
Нещодавно генпрокурор Юрій Луценко у своєму інтерв’ю заявив, що такий вид діяльності, як проституція, має бути узаконено. На це неодноразово наголошували і у Національній поліції, мовляв боротьба з цим бізнесом просто неможлива. Спробуємо прояснити.
Дозволити не можна заборонити. Питання легалізації цієї індустрії насправді постала в нашій країні достатньо давно. Та чи є проституція проблемою? Давайте розбиратися. Насправді це вже перетворилося на справжню бізнес-піраміду, тільки неоподатковувану. Як правило, під проституцією розуміються так чи інакше соціально організовані форми продажу сексу. Стихійною формою такої організації є відносини повій з сутенерами - чоловіками, що забезпечують в тій чи іншій мірі їх безпеку і поставляють їм клієнтів. Більш складною формою організації проституції виступають публічні будинки, в яких може бути зібраний цілий «трудовий колектив».
Проституція повністю легалізована в восьми країнах Європи, таких як Нідерланди, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Греція, Туреччина, Угорщина та Латвія. Проституція там дозволена, але суворо регулюється державою. Представниці цієї професії проходять спеціальні форми фізичного, медичного і психо-емоційного контролю, офіційно реєструються і можуть працювати. Офіційно зареєстровані повії мають всі цивільні права працюючих, в тому числі отримують соціальну допомогу, відпустки та ін.
Але існує декілька видів узаконення цієї професії. Окрім легалізації, за якої стає дозволено відкривати цілі будинки розпусти, які однак знаходитимуться під суворим контролем і оподаткуванням з боку держави, існує таке поняття як декриміналізація. Різниця між декриміналізацією і легалізацією в тому, що при декриміналізації не існує спеціальних механізмів, створених для контролю безпосередньо за проституцією, при чому одночасно відсутнє і поняття дозволеності, кримінальна відповідальність не передбачена.
Говорячи об’єктивно, в Україні проституція вже давно офіційно декриміналізована. Штрафи за заняття проституцією мінімальні – попередження або накладення штрафу від п'яти (85грн.) до десяти (175грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо попадешся повторно протягом року, отримаєш штраф від восьми (136грн.) до п'ятнадцяти (255грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто представницям цієї професії буде вигідно «працювати» навіть тоді, коли їх почнуть штрафувати щогодини, адже година роботи повії вартує набагато більше, аніж сума штрафу. Тобто по факту, кримінальної відповідальності за торгівлю своїм тілом в Україні не передбачено, лише адміністративне стягнення, а отже проституція декриміналізована. Одначе дуже суворо карається сутенерство, тобто втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до цього – за це передбачена кримінальна відповідальність, а такі особи караються позбавленням волі. Тож якщо виокремлювати ці дві речі, легалізація і так вже декриміналізованої проституції майже нічого не змінить, а от про легалізацію сутенерства не може бути й мови.
Говорячи про переваги та недоліки, можна визначити по три плюси і мінуси з кожного боку. Першим плюсом стане величезний дохід до бюджету. І це не дивно, адже мільйони грошових коштів від доходу з цієї бізнес-піраміди обходять оподаткування і йдуть до приватних кишень, при чому це зовсім не обов‘язково кишені самих повій. Другим помітним плюсом стане часткове, але значне подолання корупції у цій сфері, адже не дивним є те, що десятки подібних пікантних салонів у кожному місті країни, скоріш за все фінансують правоохоронців чималими хабарами, щоб залишатися «непоміченими». Третім плюсом є підвищення рівня цих послуг і зменшення ризиків для «клієнтів», адже за умови легалізації жриці кохання проходитимуть всебічний контроль, в тому числі медичний, що означає зниження ризику поширення захворювань, що передаються статевим шляхом.
З мінусів можна назвати такі: значний рівень корупції все ж залишиться, оскільки постане питання отримання дозвільних документів. Збільшиться кількість місць розпусти і вони навіть матимуть рекламу і вивіски над дверима, що може негативно вплинути на моральні якості суспільства, адже далеко не всі підтримують існування цієї професії. Вагомим мінусом стане також збільшення кількості випадків сутенерства, оскільки офіційні путани шукатимуть «роботодавців». В будь-якому випадку, історично закладена у суспільстві професія ніколи не зникне, оскільки задоволення статевої пристрасті є цілком природнім інстинктом людини, як жінки, так і чоловіка і будь-які заборони навряд чи до чогось призведуть, а от направити це у правильний бік цілком можна.
Законодавчо насправді це зробити не так і важко. Достатньо прийняття закону про внесення змін до деяких законодавчих актів і чіткої регламентації у правових нормах, визначення конкретного порядку отримання дозволу на заняття відповідним видом діяльності, впровадження справжнього контролю. Проте, менталітет наших співгромадян ще не зовсім готовий до такої масштабної законодавчої операції, в розумінні більшості українців закладено негативне ставлення до тих, хто за тих чи інших умов став представником цієї професії, тож мабуть почати необхідно все ж з викриття корупційних схем, направлених на збагачення окремих можновладців в обмін на безпеку тих, хто називається сутенерами, з одночасним підвищенням для них відповідальності за такі дії.
- Поділу доходів отриманих другим із подружжя від зайняття підприємницькою діяльністю Євген Морозов 20:34
- Скасування повідомлення про підготовчі роботи: юридичні аспекти Павло Васильєв 17:22
- Судова практика: сервітут без переговорів – шлях до відмови в позові Світлана Приймак 16:11
- Доцільність залучення експерта у виконавчому провадженні Дмитро Зенкін 13:14
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1382
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 672
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 567
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 294
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 176
-
В Україні рекордно подорожчав часник
Бізнес 7967
-
"Особливі буряти" Путіна. Як солдати КНДР воюють проти України: ексклюзивні подробиці
2887
-
Укренерго дало команду на екстрені відключення світла: причина
оновлено Бізнес 2821
-
Королі савани, небезпечний Крейвен і поїздка, з якої немає вороття: три кіноновинки тижня
Життя 2492
-
"Ми повинні потримати цю штуку ще трохи". Трамп виступив проти заборони TikTok в США
Бізнес 2092