ВАКС виправдав нардепа, який не задекларував орендовану квартиру: чому так сталося

Суд визнав народного депутата Максима Пашковського невинуватим у вчиненні службового підроблення у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Декларація нардепа: перевірка, розслідування, підозра

В кінці минулого року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомив народному депутату України Максиму Пашковському про підозру «в умисному внесенні суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-ІХ)».

Кримінальне провадження було розпочато за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції. Правоохоронці встановили, що у декларації за 2020 рік народний обранець не вказав квартиру вартістю близько 2 млн грн, яку він орендував протягом року. Тобто не задекларував нерухоме майно, що більш ніж у 865 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, чим порушив вимоги пп. 2, 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Під час судових засідань у березні 2023 року прокурор САП просив визнати депутата винуватим у недекларуванні майна, оштрафувати його на 51 тисячу гривень та позбавити права обіймати посади та займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функції держави, на строк 3 роки.

Чому суд прийняв сторону обвинуваченого: основні аргументи захисту 

16 березня 2023 року  Вищий антикорупційний суд визнав нардепа невинуватим у вчинені кримінального правопорушення та виправдав у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Чому суд прийняв сторону обвинуваченого та які аргументи захисту переконали колегію? Майже всі мої аргументи як захисника знайшли відображення у судовому рішенні.

По-перше, завідомо недостовірні відомості – це такі, про які особа усвідомлює, що вони відрізняються від тих, які є правдивими. Ці відомості повинні мати грошовий вираз, оскільки законодавець їх чітко пов’язує з грошовим еквівалентом. Тому предметом цього складу кримінального правопорушення є не будь-які відомості, а тільки ті, які мають грошовий еквівалент. Але з досліджених у судовому засіданні договору про оренду квартири, додаткової угоди, показань орендодавця та орендаря-народного обранця встановлено, що на момент укладення відповідного договору, а також на момент декларування ринкова вартість квартири не була відома не тільки депутату, а й власнику об’єкта нерухомості.

Тобто, враховуючи положення закону «Про запобігання корупції», з яких вбачається, що «вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину», взагалі говорити про внесення будь-яких недостовірних відомостей неможливо.

По-друге, важливим аргументом була відсутність умислу на приховування відповідної інформації про оренду. Наприклад, саме правоохоронці витребували документи, які подавались депутатом до Апарату ВРУ для підтвердження тривалої, впродовж двох років, оренди квартири. Відповідні відомості щомісячно публікувались на сайті Апарату ВР України та щоквартально в газеті «Голос України». Обвинувачений 12 разів (!) на рік подавав  документи, які свідчили про оренду ним житла, до Апарату Верховної Ради. Можна додати, що зазначену квартиру нардеп задекларував в декларації за 2019 рік, а у 2020 році не зазначив помилково. Це також свідчить про відсутність наміру на приховування відомостей про оренду.

Звичайно, наведені обставини говорять про те, що ніхто не збирався приховувати факт оренди та спростовують твердження сторони обвинувачення про наявність умислу на декларування завідомо недостовірної інформації.

По-третє, як тільки стало відомо про те, що до декларації внесені помилкові відомості, мій підзахисний самостійно, до моменту його повідомлення НАЗК, проінформував в передбаченому законом порядку про помилкове невнесення до декларації відомостей про оренду житла, після чого НАЗК надіслало відповідний запит на його адресу для надання пояснень. Після отримання можливості подати виправлену декларацію, депутат вніс виправлені відомості до неї, фактично знівелював суспільну небезпеку від недостовірного декларування.

Підійшли до справи суто формально 

Під час останнього засідання головуючий суддя пояснив обвинуваченому, що той має право подати заяву про закриття кримінального провадження проти нього у зв’язку з завершенням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Але нардеп та його захисники вирішили доводити свою правоту.

Підсумовуючи, можна сказати, що контролюючі та правоохоронні органи підійшли до справи суто формально, оскільки наведені в суді відомості переконливо свідчать про відсутність умислу нардепа. І це було зрозуміло ще на початку розгляду справи. Тож ресурси потужних НАБУ і САП, від яких суспільство очікує виявлення системної та масштабної корупції в органах влади, витрачені на завідомо безперспективну справу. А обвинувачений нардеп зазнав репутаційних втрат та повинен ще пройти ще немалий шлях, щоб остаточно довести свою правоту.