Відеозв'язок по-мін'юстівськи або чергова витівка для приватних виконавців
Міністерство юстиції України знову зробило крок, спрямований на яскраво виражену політику небажання проводити діалог з професійною спільнотою приватних виконавців
Міністерство юстиції України знову зробило крок, спрямований на яскраво виражену політику небажання проводити діалог з професійною спільнотою приватних виконавців.
Асоціація приватних виконавців України, в свою чергу, стурбована змінами до Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців від 26 березня 2020 року, і відкрито виявляє свою незгоду з політикою Мін’юсту. Цим, нарешті, вона ствердила факт свого існування як вже сформованого органу самоврядування, готового відстоювати інтереси професійної спільноти.
Після приходу нової команди Мін'юсту неодноразово наголошувалось на недостатньому висвітленні роботи Дисциплінарної комісії приватних виконавців та відсутності стандартів іі роботи. “Немає вимог ні до протоколу, ні до рішення, і, таким чином, немає способу написати їх правильно”, - зазначає у своєму інтерв'ю “Судебно-юридическая газета” заступник Міністра юстиції з питань державної виконавчої служби А.Гайченко. - “Тут я бачу проблему у недостатньому висвітленні роботи ДК і у відсутності стандартів. Ми це будемо змінювати, рішення будуть оприлюднюватися, нормативну базу зробимо більш якісною, введемо вимоги до самих формулювань, до текстів, до мотивування цих рішень”
Наказом Міністерства юстиції України від 26.03.2020 за №1203/5 внесено зміни до деяких нормативно-правових актів Мін’юсту України, зокрема, до Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 №3719/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.2017 за № 1442/31310 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0307-20.
І вся професійна спільнота приватних виконавців очікувала в цих змінах запровадження стандартів відкритості, а саме - закріплення норми обов'язкової публікацій рішень Дисциплінарної комісії приватних виконавців на сайті Міністерства юстиції України. Давайте проаналізуємо, що отримали приватні виконавці через півроку.
Документом запроваджено можливість проведення засідання Дисциплінарної комісії (надалі - ДК) в режимі відеоконференції, уточнено порядок та строки підписання рішення ДК членами комісії, скорочено строки призначення засідань ДК, регламентовано порядок надсилання рішень до Мін’юсту та приватного виконавця, щодо якого воно стосується.
В умовах карантину проведення будь-якого заходу в режимі відеоконференції однозначно є позитивною тенденцією, адже такий підхід забезпечує можливість вирішення питання дистанційно. Відповідно, він спрямований на дотримання правил безпеки здоров’я зацікавлених учасників процесу, чого сьогодні насамперед вимагає ситуація, яка склалася в усьому світі загалом та Уряд України зокрема. Тому вказані зміни дійсно сприймалися б позитивно, якби були спрямовані саме на дотримання такої безпеки або процесуальної економії і не переслідували іншу мету. Уявімо собі приватного виконавця Херсонської області, якому в умовах карантину або навіть після нього, дійсно зручно самому бути присутнім під час проведення засідання ДК у власному офісі в режимі відеоконференції, чому б ні? Але в реаліях усі зміни, що відбулися, спрямовані виключно на вдосконалення механізму покарання приватних виконавців Мін’юстом за будь-яких умов, безперервно і незважаючи ні на що.
Зокрема, зміни передбачають, що у разі проведення засідання в режимі відеоконференцзв’язку секретар Дисциплінарної комісії зазначає про це в повідомленні. Тобто по факту, чи проводитиметься засідання в режимі відеоконференції, формально залежить від секретаря комісії. Нагадаю, що згідно з частиною четвертою статті 39 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” головою Дисциплінарної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України. В нинішньому складі ДК Головою комісії є профільний заступник Міністра юстиції з питань державної виконавчої служби, а секретарем комісії - працівник органу державної виконавчої служби районного відділу державної виконавчої служби, тобто особа, підлегла Міністерству юстиції України. Така підлеглість сама по собі є фактором, який унеможливлює незалежне і відмінне від голови ДК голосування. Але ми зараз не про це...
В умовах чіткої вертикалі влади та з урахуванням положень пункту 12 Положення про ДК, за яким дату, час і місце проведення засідання ДК визначає її голова, рішення щодо проведення засідання ДК у режимі відеоконференції також буде залежати виключно від голови комісії.
Крім того, Мін'юст скоротив строк повідомлення виконавця про засідання ДК з 10 до 5 календарних днів. Асоціація приватних виконавців зазначає: “Моделюємо ситуацію: в п’ятницю приватному виконавцю надсилають повідомлення, але він зміг перевірити «скриньку» лише в понеділок – три дні вже втрачено. І залишається лише два дні, щоб підготуватись до засідання, звернутись до дисциплінарного уповноваженого і фізично дістатись до Києва на саме засідання. Таке скорочення термінів – грубе звуження прав приватних виконавців”.
Тобто по факту приватний виконавець буде отримувати повідомлення, в якому Мін’юстом вже вирішено, як проходитиме засідання ДК, в режимі відеоконференції чи ні, і прийняття такого рішення ніяким чином не залежатиме від бажання приватного виконавця бути особисто присутнім під час засідання, або, навпаки, неможливості прибуття особисто і прохання провести таке засідання в режимі відеоконференції.
Вищевказану неточність нового нормативного акта можна було б врегулювати, передбачивши можливість подачі приватним виконавцем клопотання про проведення засідання ДК в режимі відеоконференції. Тобто якщо мета - відеозв’язок, то чому б його не проводити в тому числі за клопотанням зацікавленої особи.
Скорочення строків призначення засідання ДК можна було б компенсувати запровадженням норми, за якою у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку вмотивоване подання, яке вносить структурний підрозділ Міністерства до ДК, одночасно надсилалося б і до приватного виконавця, щодо якого воно стосується. Таким чином, приватний виконавець, який за 1-5 днів до дня засідання отримує повідомлення про призначення засідання ДК, вже був би належним чином підготовлений до розгляду цього подання і, зрозуміло, він встигне підготувати документи щодо свого захисту.
На перший погляд може здатися, що занадто багато уваги до такого дрібного питання. Але, як завжди, “диявол у дрібницях”. Саме такі дрібниці і дають вільне тлумачення тих чи інших норм.
І одразу після набуття чинності вказаних змін Мін’юст чітко дав зрозуміти, як читати нову норму про відеозв’язок, і запросив (а точніше, поставив перед фактом) приватних виконавців, щодо яких тривають дисциплінарні провадження, для участі у проведенні відеозв’язку до приміщень органів державної виконавчої служби - Управлінь забезпечення примусового виконання рішень відповідних міжрегіональних управлінь юстиції:
Знімок виклику:
На цьому прикладі приватного виконавця, місцем здійснення діяльності якого є місто Київ, викликають до органу державної виконавчої служби, яке розташоване на відстані 5 кілометрів від Мін’юсту. Чому не викликати відразу до Мін'юсту? Карантин? Лише для Мін’юсту? Чи як можна взагалі зрозуміти такий виклик?
Як я можу здогадуватися, необхідність проведення відеоконференції в приміщеннях органів державної виконавчої служби Мін’юст пояснює наявністю “там” програмного забезпечення TrueСonf, яким користуються органи державної виконавчої служби під час відеоселекторів. Тоді цілком доречно було б встановити цей програмний продукт і в офісах приватних виконавців. Кожен приватний виконавець має власний електронно-цифровий підпис як засіб належної аутефікації. Якщо йдеться про безпеку зв’язку, взагалі логічно було б спочатку забезпечити такий технологічний зв'язок, а потім запроваджувати його використання. Так, Державна судова адміністрація затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_169_20.pdf). Учаснику справи треба за допомогою ЕЦП зареєструватися в Системі (EasyCon) та подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за 5 днів до судового засідання.
До речі, до повноважень Управлінь забезпечення примусового виконання рішень відповідних міжрегіональних управлінь юстиції, які регламентовані Типовим положенням про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Мін'юсту від 20.04.2016 № 1183/5, не входить обов’язок забезпечити відеозв'язок своїм прямим конкурентам - приватним виконавцям. Що тільки не навішують на довгостраждальну державну виконавчу службу, тепер ще й відеозв’язок для приватних виконавців. Це те ж саме, що на приватних виконавців покласти обов’язок проводити відеозв’язок для органів державної виконавчої служби.
По суті, Мін’юст одночасно з прийняттям нормативного акта своїми діями підтвердив, що запровадження режиму відеоконференції має на меті не безпеку громадян у період карантину, і не процесуальну економію всіх учасників процесу в подальшому. Мета якраз і полягає в тому, щоб пандемія коронавірусу на сьогодні і фізична неможливість приватному виконавцю вчасно з'явитися на засідання ДК (як варіант, відсутність квитків на потяг за 3-5 днів до засідання ДК), не стали перешкодою у притягненні приватних виконавців до відповідальності.
Але все ж таки турбує не зміст і не точність написаного, оскільки вищевикладене - це лише професійна думка одного приватного виконавця, а саме той факт, що Мін’юст продовжує приймати акти без врахування думок спільноти приватних виконавців, порушуючи право Ради приватних виконавців України на погодження проектів нормативно-правових актів (пункт 6 частини п’ятої статті 54 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів”).
У цьому випадку дійсно варто нагадати керівництву Міністерства юстиції про необхідність виконання своїх обіцянок і своєї політичної волі, за якої рішення ДК повинні бути відкритими і опубліковані на сайті. Прийнявши черговий документ без врахування думки професійної спільноти, який зводиться до того, що ми вас зможемо покарати прямо завтра-післязавтра в режимі відеоконференції і вам не треба до нас їхати, Мін'юст по суті демонструє нову “стару” політику, спрямовану виключно на бажання ручного регулювання інститутом приватного виконання.
Я повністю згоден з тим, що АПВУ вимагає від Мін’юсту переглянути ці норми та найближчим часом скоригувати їх.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22042
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21289
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 8480
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8097
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7722