На сьогодні ВАКС затвердив близько 30 угод про визнання винуватості. Такі угоди суд затверджує рішенням у формі вироку.
Вироки на підставі угод про визнання винуватості являють собою певний юридичний компроміс між стороною обвинувачення та підозрюваним або обвинуваченим. Перші отримують швидкий результат, другі — більш м’яке покарання або звільнення від його відбування.
Повноцінне розслідування та судовий розгляд кримінальної справи — тривалий та затратний процес, який потребує сотні годин роботи детективів, прокурорів, суддів та адвокатів.
Якщо ж сторони досягнули домовленостей про укладення угоди, розгляд справи потребує менших ресурсів і, як правило, забезпечує ухвалення вироку за одне судове засідання.
Укладення угоди може ініціювати як прокурор, так і сторона захисту в будь-який момент після повідомлення про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Такі угоди можливі у справах щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів. Угоди щодо особливо тяжких злочинів мають специфіку, вони можливі за додаткової умови — викриття іншої особи.
Угода як можливість бути звільненим від покарання
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Кримінального кодексу звільнення від відбування покарання з випробуванням за корупційні правопорушення не допускається. Разом з цим ч. 2 ст. 75 закону дозволяє таке звільнення, якщо вирок ухвалюється на підставі угоди.
Судова практика щодо можливості звільнення від відбування покарання осіб, які вчинили корупційні злочини, є неоднозначною. Суди України використовують у даному питанні дві позиції:
1)заборона є абсолютною, і звільняти від відбування покарання осіб, які вчинили корупційний злочин, суд не може.
2)суд не може звільняти від відбування покарання осіб, які вчинили корупційний злочин, лише при ухваленні “класичного” вироку, що розглядається в загальному порядку, але не у провадженні на підставі угод.
ВАКС та АП ВАКС одноголосно дотримуються другого підходу.
Саме тому укладення угоди про визнання винуватості іноді є бажаним для підозрюваного у корупційному злочині, оскільки виключно у цьому разі його може бути звільнено від реального відбування покарання.
Угода як можливість уникнути конфіскації
Найчастіше угода про визнання винуватості укладається щодо злочинів, передбачених ст. 368 Кримінального закону — одержання неправомірної вигоди, або ст. 369 — надання неправомірної вигоди.
Санкції вказаних статей, окрім основного покарання, передбачають і додаткові, у тому числі, конфіскацію майна.
Водночас, відповідно до ст. 77 Кримінального кодексу, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Тобто, конфіскація майна, у разі укладення угоди про визнання винуватості та звільнення від відбування покарання з випробуванням — не застосовується. Ця практика є усталеною при ухваленні вироків ВАКС.
Судова практика щодо укладення угод
Суд може відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, якщо поведінка обвинуваченого свідчать, що він не визнає свою провину та не розкаюється у вчиненому.
Той факт, що обвинувачений визнав вину під час розгляду угоди про визнання винуватості може свідчити лише про таке визнання під тиском зібраних доказів та не ґрунтується на належній критичній оцінці підозрюваним своєї поведінки (ухвала ВАКС від 08.07.2021 у справі № 991/1453/21).
Визначення конкретного терміну іспитового строку, у разі затвердження угоди про визнання винуватості, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду обирати між альтернативами, кожна з яких є законною (ухвала АП ВАКС від 11.10.2021 у справі № 991/9969/20).
Визначення судом тривалості іспитового строку в межах, визначених законом, само по собі не може свідчити про призначення покарання більш суворого ніж узгоджено сторонами угоди, а тому з цих підстав вирок не може бути оскаржений стороною захисту (постанова ККС від 26.02.2020 у справі № 161/8590/19).
Суспільний інтерес в затвердженні угоди про визнання винуватості може полягати у покладенні на обвинуваченого обов’язку перерахувати кошти на підтримку Збройних Сил України (вирок ВАКС від 03.03.2023 у справі № 991/175/23).
Обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди (справа «Навальний і Офіцеров проти Росії», заява № 46632/13 і № 28671/14).
Щороку ВАКС ухвалює близько 10 вироків на підставі угоди про визнання винуватості. Такі вироки, як і “класичні”, мають наслідком судимість та всі похідні наслідки у вигляді звільнення з публічної служби чи втрату мандата.
Проте, вигоду від їх ухвалення отримує як суспільство, що полягає у швидкому судовому провадженні, яке забезпечує повне, своєчасне та невідворотне покарання, так і обвинувачений, до якого застосовується більш м’яке покарання або звільнення від його відбування.
При цьому, практика ВАКС та інших судів загальної юрисдикції може мати діаметрально протилежні погляди застосування одних і тих же положень законодавства, що регулюють укладення угод про визнання винуватості.
